Новини

17.04.2019
497

Секрет професійного успіху – практика та стажування – переконані студенти факультету здоров’я та фізичного виховання

Секрет професійного успіху – практика та стажування – переконані студенти факультету здоров’я та фізичного виховання

Закордонні стажування і практики для студентів факультету здоров’я та фізичного виховання є нещодавнім нововведенням на факультеті. Але за доволі короткий період, всього рік, нам вдалось уже налагодити співпрацю з різними освітньо-практичними інституціями в Болгарії, Туреччині і Словаччині. Дані види закордонних практик в інших країнах є важливим компонентом підготовки майбутніх фізичних терапевтів, адже практичне напрацювання навичок нової для України спеціальності в галузі охорони здоров’я - фізична терапія, в середовищі, де ця професіє є давно усталеною та сформованою дає неоціненний досвід та нові знання нашим майбутнім фахівцям.

Практики в Словаччині впроваджено завдяки співпраці з словацькою Академією відбірного навчання “Merkur”, яка професійно займається підвищенням кваліфікації фахівців різних спеціальностей безпосередньо на базах практичної роботи. Позитивом даного виду практичної підготовки студентів є те, що практики проводяться на постійній основі – так, наразі ще троє наших студентів перебувають на практиці у Словаччині.

В нашому інтерв’ю студентки факультету Ольга  Величканич Ольга, Віталія Гельбич,  Іванна  Власик та Марія Грига розповідають про те, чим їм запам’яталася практика в Словаччині. Базою для їхніх практик стали рекреаційні місця в Словаччині, зокрема  в місті Турчанське Тепліце, готелі « Велика Фатра» та «Royal Palace», а також Деменовска Доліна, Ясна, «Готель Гранд».

 

- Дівчата, розкажіть,  звідки Ви дізналися про практику?

- Ольга  Величканич: Про можливість проходити практику за кордоном дізналися від викладача Ярослава Феліксовича Філака. УжНУ співпрацював зі словацькою академією відбірного навчання «Merkur» перший рік, але відгуки інших студентів про практику були позитивними.

 

 

- Чому погодилися і чи виправдалися Ваші сподівання?

- Віталія Гельбич: Ми погодились на неї, адже влітку вже проходили подібну практику в Болгарії на Сонячному березі. Там ми здобули безцінний досвід. Тому розуміли, що ті теоретичні знання, які ми здобули в університеті, треба підкріпити практичними вміннями. Наші сподівання виправдалися на 100%. Ми залишились дуже задоволені.

- Іванна Власик: Погодилась проходити цю практику, тому що в майбутньому хочу працювати за спеціальністю, і кожна практика є важливою для мене. Також хотілось побачити та навчитись чогось нового. Сподівання не тільки виправдались, це було ще краще ніж я очікувала!

- Марія Грига: Вирішила спробувати, адже закордонне стажування - це дійсно гарний шанс для студента  оцінити свої сили в майбутній професії , порівняти її з міжнародним рівнем, і взагалі визначити, чи дійсно вибрав справу свого життя. Дана практика повністю виправдала мої сподівання, і навіть більше.

 

- Які нові вміння та навички Ви отримали?

- Ольга  Величканич: Ми вдосконалили техніку масажу, навчилися робити гідромасаж, парафінотерапію, оксигенотерапію, грязелікування та обгортання.

- Іванна Власик: Вдосконалила техніку масажу, навчилась робити масаж «Татранським древом», антистресовий масаж, рефлексний масаж «стоп».

- Марія Грига: Я вдосконалила свої вміння по масажу, порівняла їх з методикою у Словаччині, а також ознайомилась з новими для мене фізіопроцедурами: парафінотерапія, оксигенотерапія, смарагдові ванни, гідромасаж, підводний душ-масаж, адже проходили ми практику поперемінно: день в масажному кабінеті, день на фізпроцедурах.

 

 

- В яких умовах проживали і працювали?

- Ольга  Величканич:  Ми проживали у приміщенні, спеціально відведеному для працівників готелю. У кімнаті нас було троє, у кожної з нас було своє ліжко і своя шафа. Була душова кімната і туалет. На кухні ми могли готувати собі їжу, але ми цього не робили,  бо нас годували три рази в день стравами словацької кухні. Нам все подобалося, крім перших страв, які давали на обід. Дуже часто давали картоплю і рис, тому вони нам трохи приїлися.

Працювали ми на території смарагдового басейну, в масажних кабінетах і процедурних кабінетах, де завжди було чисто і охайно. Також нам видали спеціальну форму.

- Іванна Власик: Я перебувала в двохзірковому готелі, де проживала більша кількість працівників готелю Гранд. В кімнаті жило троє дівчат, в кожної було своє ліжко та шафа, туалет та ванна також були в кімнаті. Умови для проживання були дуже хороші. Працювала я у веллнесі готелю, в мене був свій власний масажний кабінет, завжди чистий та доглянутий.

- Марія Грига: Проживали ми в хороших умовах , нам (студентам з України) виділили двохповерховий будинок для проживання, який знаходився буквально за 5 хвилин від роботи. Триразове харчування нам надавалося на роботі в п’ятизірковому готелі, що дозволило вдома відпочивати.

 

- Яким було ставлення закордонних спеціалістів до українських студентів?

- Віталія Гельбич: Ми навіть не очікували, що до нас буде таке ставлення! Зустріли нас дуже добре, приїхали за нами машиною аж до Михайлівців, так само нас і провели. На Новий Рік і Різдво ми були далеко від свого дому і сім’ї, але нам намагалися створити такі умови, щоб ми цього не відчули. Нам принесли в кімнату ялинку і ми її прикрасили. На Різдво, працівниці готелю напекли нам різних тістечок і теж принесли додому. Запрошували нас до себе в гості. Коли ми їхали додому, то кожен від себе висловив велику вдячність і подарували нам різні сувеніри на пам’ять.

 

- Чи радо ділилися з Вами своїми професійними навичками?

- Ольга  Величканич:  Із нами радо ділилися професійними навичками, все нам розказували, пояснювали, показували, ділилися досвідом.

 

- Чи поїдете ще при нагоді і чи радите своїм однокурсникам проходити практику за кордоном?

- Віталія Гельбич: Звичайно ж, хотілося б ще раз поїхати на таку практику і своїм однокурсникам  радили б її пройти. Враження у нас про неї незабутні.

- Марія Грига:  Я раджу всім студентам, хто має таку можливість поїхати і спробувати, це досить непоганий досвід для життя в цілому, адже фізична терапія , ерготерапія мають дуже широкі спектри розвитку, до того ж галузь є молодою і перспективною.

 

- Чи потрібна,на Вашу думку, подібна практика студентам ,які навчаються за спеціальністю 227 фізична терапія, ерготерапія?

- Віталія Гельбич: Ми вважаємо, що така практика дуже потрібна для студентів нашого факультету, для того, щоб у майбутньому ми прийшли на роботу вже досвідченими спеціалістами.

- Марія Грига: На мою думку, така практика дійсно потрібна студентам які навчаються за спеціальністю 227 фізична терапія, ерготерапія, адже вони на практиці можуть бачити те що вивчають в університеті, а це дає поштовх в подальшому навчанні.

 

 - Чи готові Ви в майбутньому пов’язати своє життя з фізичною терапією чи ерготерапією?

 - Ольга  Величканич:  У майбутньому, ми б хотіли пов’язати своє життя з фізичною терапією і звичайно ж, стати хорошими фізіотерапевтами.

- Іванна Власик: Звісно,  хочу пов’язати своє життя з фізичною терапією та стати хорошим фізіотерапевтом.

- Марія Грига: Так, після цієї практики я вирішила зв’язати своє життя з фізичною терапією, ерготерапією, адже допомагати іншим людям, це  наш обов’язок. За час практики я побачила скільком людям ми необхідні.

 

 

- Що запам’яталося найбільше за весь період стажування?

- Іванна Власик: За весь період стажування було багато цікавого і незабутнього, але більше всього мені запам’яталося те чудове ставлення людей до мене. Також мені пощастило з можливістю навчитись кататись на сноуборді.

- Марія Грига: За весь період практики мені найбільш запам’яталися вдячні клієнти, їх щасливі обличчя після масажу, кожен з них відносився з повагою до нашої професії.  Взагалі вони дуже цінували наш потенціал вчитися, не тільки вдома, але й закордоном, вивчати нові мови. На день в нас могло бути і до 20 клієнтів, з тими, хто приїхав на 2-3 тижні ми вже мали якісь свої теми, зазвичай всі згадували про спільне минуле, спільних предків,  хтось до тепер пам’ятає українську мову (що дійсно було для мене відкриття). Взагалом практика була дійсно успішною.

 

- Чим займалися у вільний час від навчання і чи був такий взагалі?

- Віталія Гельбич: У вихідні дні ми подорожували, ходили в басейн, відвідували процедури, два рази були на дискотеці з колегами по роботі.

- Іванна Власик: У вихідні дні я подорожувала, ходила в аквапарк, відвідувала сауни, каталась на сноуборді.

- Марія Грига: Працювали ми 5 днів на тиждень , тому вихідні мали багато Взагалі через те що містечко не є великим зазвичай ми їхали в сусідні більші міста. Розглядали архітектуру, шопінгували, чи просто відпочивали вдома всі разом.

 

- Чи довгим був період адаптації і що допомогло в цьому?

- Ольга  Величканич:  Ми швидко адаптувалися до нових умов, і допомагали нам в цьому колеги. Було добре те, що нас було двоє  з Ужгороду, а також студентки з Вінниці, з якими ми швидко подружилися.

- Марія Грига: Період адаптації був коротким, адже клімат  як вдома, всюди гори,  і містечко -  це курортна зона, кожного заїзду нові люди, не встигали звикати до одних, а вони вже змінювались. Нас студентів було п’ятеро, тому ми швидко пристосувалися.

 

- А як з мовним бар’єром?

- Віталія Гельбич: Проблем у нас з мовним бар’єром не було, оскільки наш закарпатський діалект дуже близький до словацької мови. І ми вже з першого дня добре розуміли їх. І з часом вільно володіли мовою.

 

- Марія Грига: Мовного бар’єру, як такого в дійсності не було, через те, що в закарпатському діалекті змішані всі мови сусідніх держав - легко можна було здогадатися про що мова, плюс - доброзичливість пацієнтів, які намагались нам пояснити те, що незрозуміло, допомагали трохи підтягнути мову.

 

 

Інформаційно-видавничий центр

Категорії: