Новини

29.03.2019
704

Олександр Болдіжар: «Наші випускники складають кадровий кістяк системи охорони здоров’я Закарпаття»

Олександр Болдіжар: «Наші випускники складають кадровий кістяк системи охорони здоров’я Закарпаття»

Медичний факультет УжНУ належить до числа тих перших чотирьох факультетів, з яких у 1945 році починав свій життєпис щойно створений університет в Ужгороді. Сьогодні медфак – один з найбільших навчальних підрозділів УжНУ на якому здобувають знання 1800 студентів. Він відіграє важливу роль як у становленні та розвитку самого університету, так і системи охорони здоров’я, медичної науки та лікарської практики Закарпатської області загалом.

У складі факультету - 16 кафедр, котрі забезпечують освітній процес на медичному та профільно близьких йому факультетах університету - медичному №2, стоматологічному,  здоров’я та фізичного виховання, післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки. Це кафедри: пропедевтики внутрішніх хвороб;  соціальної медицини та гігієни; біохімії, фармакології та фізичних методів лікування; факультетської терапії; хірургічних хвороб;  дитячих хвороб; госпітальної терапії; загальної хірургії; фізіології та патофізіології; неврології, нейрохірургії та психіатрії; акушерства та гінекології; онкології; шкірних та венеричних хвороб; анатомії людини та гістології; фармацевтичних дисциплін; мікробіології, вірусології та епідеміології з\к інфекційних хвороб. За 73роки свого існування факультет підготував майже 12 тисяч лікарів, які успішно працюють не лише в Україні, але й у країнах ближнього і далекого зарубіжжя.

Про особливості вступу, навчання та перспективи випускників факультету розповідає його декан, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії Олександр Болдіжар.

Чому ви особисто обрали для себе фах лікаря?

Ще будучи старшокласником я захопився вивченням англійської мови, тож мав намір йти вчитися на дуже престижний тоді факультет іноземних мов. Батько вітав моє лінгвістичне захоплення і познайомив з товаришем нашої родини, легендарною людиною енциклопедичних знань, яка досконало володіла 12 мовами, земляком Павлом Цібере. У роки Другої світової війни він перебував у складі тимчасового уряду Чехословаччини в еміграції у Лондоні, де президент Едвард Бенеш призначив його членом тимчасового чехословацького парламенту та начальником канцелярії президента у справах Підкарпатської Русі. У часи СРСР йому судилося стати … в’язнем сталінських таборів. Особиста доля П. Цібере – окрема велика й трагічна історія. У нього не було своєї сім’ї й у вихідні часто приїздив до нас з с. Свобода, де учителював. За наполяганням батька він практикувався зі мною у вивченні англійської, давав читати газету британських комуністів «Morning Star», англомовні книги, які отримав як подарунок від Британської королеви. Коли постало питання вибору професії розтолкував мені, що знання іноземної мови – це не професія, а лише добрий засіб для її здобуття.  П. Цібере у дитинстві переніс важке захворювання і все доросле життя носив протезне взуття, досить важко пересувався. Під впливом цих обставин я і прийняв рішення стати лікарем, щоб допомагати людям бороти недуги.

По закінченні ужгородського медфаку у 1977 році я 10 років присвятив роботі  у практичній медицині – працював хірургом у Рахівській ЦРЛ та Закарпатському  онкологічному диспансері, а в 1987 перейшов на кафедру загальної хірургії УжНУ, і ось уже 15 років працюю деканом. 

На які спеціальності вестиметься набір на медичному факультеті цьогоріч?

Ми проводимо підготовку фахівців трьох спеціальностей: «Лікувальна справа», «Фармація, промислова фармація» та «Медсестринство». На останньому навчаються медичні сестри, які уже закінчили медичні училища або коледжі, і здобувають медсестринську освіту на вечірній формі навчання і отримують дипломи бакалаврів медсестринства.

На основі повної загальної середньої освіти за освітнім ступенем магістра можна вступити на спеціалізації «Лікарська справа» та «Фармація». Вступники на спеціальність «Фармація» можуть мати за результатами ЗНО середній бал 130, а вступні іспити здаватимуть ті ж самі, що й на «Лікувальну справу».

І ще одна особливість, яка існує на нашому факультеті – згідно вимог нормативних документів у нас не можна переводитися з однієї спеціальності на іншу – вступати необхідно заново.

Які нововведення будуть актуальними на вашому факультеті у 2019 році?

Рік тому, перед початком нинішнього навчального року, було введено новації, які діятимуть і тепер. Вони зобов’язують абітурієнтів, передовсім тих, які претендують на місця державного замовлення на спеціальності «Лікувальна справа», мати за підсумками ЗНО не менше 150 балів з біології або хімії, фізики або математики. Сьогодні однозначно можемо констатувати – цей «поріг» знижений не буде! Це серйозне обмеження, яке «відсікає» значну кількість можливих абітурієнтів. У позабюджетному контингенті набору, як це і передбачено нашими правилами,  «важкі» для медиків предмети, такі, як математика і фізика, ми замінимо на предмети гуманітарного блоку – історію та іноземну мову. Але, наголошую, це не стосується тих, хто вступатиме на бюджетні місця.

Які перспективи працевлаштування чекають на випускників медичного факультету?

На медицину попит був, є, і буде. Відповідно, буде попит і на лікарів. Наші випускники ось уже багато років складають основний кадровий кістяк системи охорони здоров’я Закарпаття, окрім хіба що Рахівського району, жителі якого територіально ближчі до Івано-Франківська. Вони працюють у закладах комунальної та державної медицини, спеціалізованих медичних центрах, приватних клініках.

Сьогодні у медзакладах країни є тисячі лікарських вакансій. Оскільки медична наука розвивається та кореспондується з іншими галузями знань, передовсім – з ІТ-технологіями, виникають нові медичні спеціалізації. Нині ми маємо широкі можливості співпраці із зарубіжними колегами - стажування, й різноманітні програми роботи за обміном, тож і там для наших випускників є перспективи. На даний час медична галузь ще не досягнула того рівня, аби спостерігався надлишок лікарів, хоча українські виші випускають їх дуже багато. Багато хто з досвідчених лікарів, у силу різних причин, їде працювати у сусідні країни, де наших фахівців дуже поважають, визнають і цінують. А підзаробивши грошей і оволодівши європейським досвідом роботи,  абсолютна більшість з них повертається додому та передає досвід своїм молодим колегам, які щойно отримали дипломи УжНУ.

Василь Ільницький

Інформаційно-видавничий центр

Категорії: