Нові видання кафедри політології і державного управління УжНУ
У 2021 році побачили світ декілька наукових видань кафедри політології і державного управління УжНУ, які торкаються вагомих питань міжнародних відносин, внутрішньої політики України а також історико-політологічних студій. З повними текстами видань можна ознайомитися за посиланнями, які будуть подані нижче.
Україна і Центральна Європа: історія, політика, культура. Матеріали VI міжнародної конференції «Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті впливу гібридної війни, виборчих процесів, прав національних меншин та пандемії Covid–19» / Відповідальні за випуск: В. І. Гиря., М. М. Вегеш. Ужгород: Видавництво ПП Роман О. І., 2021. 395 с.
До наукового збірника увійшли матеріали міжнародної конференції «Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті впливу гібридної війни, виборчих процесів, прав національних меншин та пандемії Covid – 19», співорганізаторами якої виступили кафедра політології і державного управління ДВНЗ «Ужгородський національний університет», фонд «Scire» (Варшава, Польща), Інститут Центральної Європи (Люблін, Польща) та ГО «Асоціація випускників політологів та міжнародників Ужгородського національного університету». Серед авторів наукового збірника Лукаш Левкович (Польща), Шандор Фьолдварі (Угорщина), Олександр Мушинка (Словаччина), Ірина-Люба Горват (Румунія) та багато інших. Серед українських наукових установ і закладів вищої освіти – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Навчально-науковий інститут державного управління Національного університету «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки Національного університету «Острозька академія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Львівський національний університет імені Івана Франка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького… Серед авторів наукового збірника – знакові постаті в українській політології та державній слкжбі: професори Анатолій Романюк і Василь Марчук, Ростислав Балабан і Василь Бусленко, Ористлава Сидорчук і Марія Нестерова, Наталія Ніколаєнко і Валерій Бортніков, Петро Петровський і Михайло Москалюк… Політичну науку в Ужгородському національному університеті гідно представили професори Мирослава Лендьел, Юрій Остапець, Стеллас Асланов, Анатолій Ключкович, Ігор Тодоров, Маріан Токар.
Змістовними і насиченими величезним фактичним матеріалом є окремі розділи наукового збірника «Суспільно-політичні та соціокультурні виклики в умовах пандемії Covid – 19», «Аспекти вирішення сучасних проблем національної безпеки, інформаційних воєн і збройних конфліктів», «Політика, партії і вибори у змісті сучасних демократичних процесів», «Публічне управління та адміністрування: процеси трансформації публічно-управлінських відносин», «Освіта, наука, культура і релігія як фактор збереження національної ідентичності», «На допомогу викладачу політології». Приємно відзначити, що на сторінках наукового збірника репрезентовані наукові розвідки студентів та аспірантів Ужгородського національного університету та деяких інших вишів. Видання розраховане на широкий читацький загал. З повним текстом наукового збірника можна ознайомитися на офіційному сайті ДВНЗ «Ужгородський національний університет».
Палінчак М., Остапець Ю., Лешанич М. Особливості процесу інституціалізації політичних партій і партійної системи України в умовах демократичного транзиту. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2021. 240 с.
У монографії проаналізовано особливості процесу інституціалізації політичних партій і партійної системи України в умовах демократичного транзиту. Розроблено методологічний інструментарій для дослідження процесу інституціалізації політичних партій і партійної системи України. Розроблено індекс інституціалізації політичних партій, і на його основі розраховано рівень інституціалізації українських політичних партій. Запропоновано періодизацію процесу правової інституціалізації українських політичних партій. На основі процесу інституціалізації партійної системи України упродовж 1991 – 2019 років установлено головні чинники, які його обумовлювали на різних етапах розвитку. Охарактеризовано конфігурацію партійної системи України та тенденції її розвитку на сучасному етапі.
Справедливо зауважуючи, що процес правової інституціалізації політичних партій розпочався в Україні після скасування шостої статті Конституції СРСР про провідну роль КПРС, автори виокремили наступні етапи правової інституціалізації політичних партій в Україні: перший етап: 1991 – 1996 рр. (28 червня 1996 р. прийняття Конституції України); другий етап: 1996 – 2001/2002 рр. (квітень 2001 р. прийняття закону «Про політичні партії в Україні»; у березні 2002 р. відбулися парламентські вибори, які змінили структуру електоральної конкуренції в Україні); третій етап: 2002 – 2014/2015 рр. (за результатами Революції Гідності змінюється акторна структура партійної системи, а в 2015 р. приймається закон про державне фінансування партій); четвертий етап: починаючи з 2015 р. Необхідно також погодитися з висновком дослідників, що «нові політичні партії, які досягли успіхів на парламентських виборах 2019 р., були утворені напередодні шляхом ребрендингу (ПП «Слуга народу», ПП «Голос»), або розколу відомих партійних структур (ПП «Опозиційна платформа – За життя»), а відтак не мали розгалуженої організаційної структури в регіонах. «Мережева» інституціалізація таких партій – це також показник низького рівня інституціалізації партійної системи». З повним текстом монографії можна ознайомитися на Електронному репозитарії Ужгородського національного університету.
Вегеш М. «Мозок Січі». Полковник Михайло Колодзінський: науково-популярний нарис. Ужгород: Видавництво «АУТДОР-ШАРК», 2021. 132 с.
До книги увійшов розширений варіант статті доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету Миколи Вегеша, опублікованої в словацькому літературно-мистецькому та публіцистичному журналі «Дукля» (2020. № 6. С. 64–76). На основі значної кількості мемуарної та наукової літератури зроблена спроба комплексного і об’єктивного висвітлення життєвого шляху одного з найрадикальніших представників українського інтегрального націоналізму першої половини ХХ століття Михайла Колодзінського. Автор простежує основні віхи в житті людини, яка з юнацьких років стала переконаним революціонером, активним членом заборонених у тодішній Польщі підпільних організацій Українське Військове Об’єднання, а згодом Організація Українських Націоналістів. М. Колодзінський («Кум», «Бурун», «Мішко», «Генерал», «М. Буджак», «Гузар») неодноразово ризикував своїм життям, беручи участь у антипольських акціях, за що кілька разів був заарештований та ув’язнений. Аналізуються ґрунтовні геополітичні наукові розвідки «Воєнна доктрина українських націоналістів», «Воєнне значення і стратегічне положення Закарпаття», «Залізнична комунікація в СССР» тощо. Значна увага звертається на військову діяльність М. Колодзінського в Карпатській Україні, де він виконував обов’язки керівника генерального штабу ОНОКС. Видання розраховане на широкий читацький загал. З повним текстом монографії можна ознайомитися на Електронному репозитарії Ужгородського національного університету.
Олексій Шафраньош,
кандидат політичних наук,
Інформаційно-видавничий центр
