Розподіл функцій на різних рівнях надання медичної допомоги щодо підготовки до операції та наркозу
Хірургічна команда і лікар загальної практики повинні узгодити основні дослідження, які можуть бути виконані на первинній ланці. Метою є мінімізувати відстрочення операції та скоротити кількість передопераційних днів в стаціонарі.
Обстеження повинно проводитись завчасно, щоб забезпечити достатній часовий інтервал для початку лікування, якщо результати цього вимагатимуть. Первинні хвороби пацієнтів повинні бути як найкраще контрольовані, а харчування — оптимізоване.
Перед тим, як запропонувати хірургічне втручання, лікуючий лікар повинен обміркувати доступність конкретної операції, ризики, асоційовані з втручанням, та організацію реабілітації під час одужання.
Поки пацієнти знаходяться в черзі на операцію, лікуючий лікар повинен слідкувати за змінами в їхньому здоров’ї та загальному стані, які можуть збільшити операційний ризик: транзиторна ішемічна атака чи інсульт, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда чи загострення серцевої недостатності, неконтрольований діабет чи виникнення його ускладнень, прогресування ХОЗЛ.
Гостра респіраторна інфекція є показанням до відкладення планової операції під загальною анестезією.
Необхідні передопераційні обстеження (наприклад, ЕКГ, рентгенологічне дослідження грудної клітки, загальний аналіз крові, «біохімія» тощо) визначаються індивідуально залежно від стану здоров’я пацієнта, його віку, характеру оперативного втручання.
Розподіл завдань між первинною і спеціалізованою медичною допомогою.
- Направляючий лікар загальної практики повинен повідомити хірургічну команду про:
- ступінь шкоди, заподіяної пацієнту хірургічною патологією;
- оцінити спроможність пацієнта до взаємодії протягом періоду одужання;
- можливу деменцію чи інші чинники, що впливають на рішення щодо операції і можуть бути пропущені при проведенні лікарняних досліджень;
- інші серйозні супутні обставини, зокрема недавні зміни в стані здоров’я, а також останні лабораторні дані;
- соціальні умови та наявність супроводжуючої особи для пацієнтів, яким проводитимуть операцію в денному стаціонарі.
- Фахівець з внутрішньої медицини повинен призначати перед- та післяопераційне лікування для пацієнтів з важкими захворюваннями.
- Анестезіолог оцінює ризики, пов’язані з операцією, контролює периопераційне медикаментозне лікування. Він також оцінює, чи підходить пацієнту операція в денному стаціонарі.
- Оперуючий хірург приймає рішення щодо проведення операції. Для допомоги в прийнятті рішення в його розпорядженні має бути вичерпна інформація щодо анамнезу пацієнта, заключення анестезіолога, а також заключення всіх консультантів інших спеціальностей.
_thumb_wide.jpg)
