Аменорея: сучасний погляд на проблему
Аменорея є важливою клінічною проблемою в гінекології, оскільки відсутність менструацій у жінки репродуктивного віку може бути як варіантом норми, так і ознакою серйозних порушень.
Визначається вона як відсутність менструацій у дівчат, які не мали менархе до 15–16 років (первинна аменорея), або як припинення менструацій на три і більше місяців у жінок із раніше регулярним циклом (вторинна аменорея). Важливо підкреслити, що аменорея не є самостійним захворюванням, а лише симптомом, що вказує на патологічні чи фізіологічні зміни в організмі.
Причини аменореї надзвичайно різноманітні. Серед фізіологічних слід виділити вагітність, грудне вигодовування та менопаузу — стани, при яких відсутність менструацій є природною. Водночас у клінічній практиці лікар найчастіше стикається з патологічними формами. Серед них чільне місце займають гіпоталамо-гіпофізарні порушення, зокрема пролактинома, синдром Шихана, наслідки тяжких стресів або різкого схуднення. Значною є частка причин зі сторони яєчників — синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), передчасне виснаження яєчників, гормонально активні пухлини. Не менш важливі маткові фактори, такі як синдром Ашермана, або вроджені аномалії розвитку матки й піхви. Окрему групу становлять системні захворювання, зокрема патологія щитоподібної залози, наднирників, а також цукровий діабет.
Діагностика аменореї ґрунтується на комплексному підході. Згідно з рекомендаціями Американського коледжу акушерів і гінекологів (ACOG, 2019) та Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE, 2021), першочерговим є виключення вагітності. Далі проводиться ретельний збір анамнезу: з’ясовується вік менархе, перебіг менструального циклу, характер фізичних навантажень, харчування, наявність стресових факторів та супутніх захворювань. Фізикальне обстеження включає оцінку маси тіла, індексу маси тіла, пропорцій росту, ступеня розвитку вторинних статевих ознак.
Лабораторна діагностика передбачає визначення рівнів фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу, пролактину, тиреотропного гормону. За потреби досліджуються рівні андрогенів і кортизолу. Інструментальні методи включають ультразвукове дослідження органів малого таза, яке дозволяє оцінити структуру яєчників і матки, а також, за показаннями, магнітно-резонансну томографію головного мозку для виключення патології гіпофіза. У разі підозри на внутрішньоматкові синехії виконується гістероскопія.
Лікування аменореї завжди має бути етіологічно обґрунтованим. При гіперпролактинемії ефективним є призначення агоністів дофаміну. У випадку СПКЯ застосовується комплексний підхід: нормалізація маси тіла, комбіновані оральні контрацептиви, інсулінсенситайзери. При передчасному виснаженні яєчників рекомендована замісна гормональна терапія для профілактики остеопорозу та серцево-судинних ускладнень. Хірургічне втручання використовується при аномаліях розвитку статевих органів чи синдромі Ашермана. Важливим є також коригування способу життя: збалансоване харчування, зменшення фізичних перевантажень, боротьба зі стресом.
Таким чином, аменорея є багатофакторним синдромом, який потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Своєчасне виявлення причини та індивідуально підібрана терапія дозволяють не лише відновити менструальну функцію, а й зберегти репродуктивне та загальне здоров’я жінки.
Підготував проф. Міцода Р.М.
Список використаних джерел:
- «Аменорея та дисменорея» методичні розробки для самостійної роботи інтернів при підготовці до занять/ Корсак В.В.
- https://health-ua.com/article/43824-normalzatcya-porushen-menstrualno-funktc-udvchatpdltkvzaporuka-zberezhennya
- https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3367
- https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3367
- РЕЗОЛЮЦІЯ ІI УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ ЕКСПЕРТІВ З АНОМАЛЬНИХ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ. ІІ ФОРУМ ЕКСПЕРТІВ УКРАЇНИ З АНОМАЛЬНИХ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ (АМК). 20 ЖОВТНЯ 2023 РОКУ.
