Новини

05.06.2020
1692

Дистанційне навчання може стати трендом вищої освіти у наступні роки

Дистанційне навчання може стати трендом вищої освіти у наступні роки

Доктор політичних наук, професор, декан факультету міжнародних економічних відносин УжНУ, Микола Палінчак – успішний керівник і науковець, новатор і дипломат за покликанням. Студенти та викладачі факультету пишаються дружньою атмосферою, яка панує у колективі, у тому числі й через уміння їхнього очільника згуртувати навколо себе людей, адже тільки в такому середовищі можна розвиватись, відкривати свій потенціал і таланти. Про особливості навчального процесу та науково-методичну роботу в одному з найпрестижніших підрозділів УжНУ в нових реаліях та викликах сучасного світу – розповідає його очільник.

- Квітень і травень для факультету міжнародних економічних відносин УжНУ у попередні роки були традиційно насиченими: конференції, урочистості, зустрічі... Що відбувається на факультеті цієї весни, коли чарівні ужгородські сакури, попри карантин, уже пишно розцвіли?

Справді, щороку у цей час наш факультет традиційно приймав багато поважних гостей – вітчизняних та закордонних науковців – для участі у Міжнародній науково-практичній конференції та святкуванні тижня факультету. Однак, цьогорічна весна внесла у звичне життя факультету, як і цілого світу, суттєві зміни – непросте випробування COVID-19. Одним з кращих рішень для запобігання розповсюдженню хвороби є обмеження скупчення великої кількості людей, дотримання дистанції. Тому, дбаючи про здоров’я нашого дружнього колективу, а також суспільства у цілому, дотримуючись рекомендацій ВОЗ та українського уряду, ми  цього разу проводитимемо Міжнародну науково-практичну конференцію дистанційно, точно так, як і здійснюємо освітній процес на факультеті упродовж карантину.

- Чи можна стверджувати, що наше життя після карантину зміниться, трансформуються його фундаментальні засади, до яких ми звикли? І чи можемо отримати з цього користь?

Дистанційне навчання, яке у час карантину вкоренилося в передачі знань, може стати трендом вищої освіти у наступні роки. Перехід на віддалене навчання відкриває не тільки можливість глобального покриття (попиту), оскільки студентам немає необхідності знаходитись у місті, або країні, а й допомагає вирішити проблему нестачі контенту і кадрів (пропозиції). Оскільки соціальний аспект є вкрай важливим для розвитку комунікативних навичок, повноцінний перехід на дистанційну освіту  супроводжуватиметься фізичними відвідуваннями занять (воркшопами, тренінгами та інтенсивами за заданою тематикою), відповідно поповнюючи арсенал необхідних умінь для старту професійної діяльності.

На жаль, у цієї моделі є і зворотній бік медалі – психологічний. Чим менше ми спілкуємося з людьми, тим більше відчуваємо самотність, тому втрата зв’язку із зовнішнім світом – потенційна загроза для майбутнього людства. Тепер  ми почнемо більше цінувати живе спілкування, дбатимемо про навколишній світ і людей, які нас оточують.

- Будучи головою Закарпатської обласної організації Української асоціації релігієзнавців, Ви перейнялися здоров’ям усіх закарпатців, вірян краю, закликаючи їх залишатися вдома під час Великодніх свят.   

Справді, напередодні Великодніх свят я публічно звернувся до співвітчизників з проханням відсвяткувати Великдень вдома, коли безпрецедентні обмежувальні заходи через коронавірус змушують релігійні інституції в усьому світі та Україні тимчасово змінювати деякі традиційні практики. Церква та релігія не повинна бути джерелом суперечок та чинником, який розділяє людей. Навпаки, зараз ми повинні консолідуватися, долучатися до спільних богослужінь через онлайн-трансляцію, маючи нагоду спільно підносити свої молитви вдома та залишатися здоровими, щоб наступного року зі всією сім’єю, відсвяткувати його в церкві за традиційними канонами.

- Уже більше місяця УжНУ, як і багато інших вищих навчальних закладів у всьому світі, працює у незвичному режимі. У чому полягають особливості дистанційного навчання на Вашому факультеті?

Основна особливість полягає в активному залученні до дистанційного викладання та студіювання усіх учасників освітнього процесу. Важливим при цьому є вміле та правильне застосування усіх можливих методів для вивчення відповідної навчальної дисципліни. Звідси особливим постає: забезпечення студентів обсягом навчального матеріалу, взаємодія викладачів та студентів, процес самостійної роботи студентів з опрацюванням навчальної літератури, надання рекомендацій та коментарів кожному студентові.

Усі кафедри активно використовують електронний репозитарій УжНУ та платформу Google Academia, де студенти ознайомлюються із науковими доробками не лише викладачів факультету, але й провідних вітчизняних та закордонних науковців. Це слугує додатковим джерелом для кращого опанування матеріалом навчальних дисциплін. Студенти та аспіранти також активно використовують ці матеріали для написання курсових, дипломних та дисертаційних робіт. Більше того, викладачі активно забезпечують електронне консультування студентів.

- Чи відрізняється специфіка дистанційного навчання за напрямами підготовки на різних кафедрах Вашого факультету?

Кожна кафедра є унікальною і забезпечує своїх студентів ґрунтовними знаннями з профільних та базових дисциплін. Виходячи зі специфіки викладання, разом з колегами, ми використовуємо різні інформаційні платформи: Moodle, Google Classroom, MyEnglishLab, Zoom, Google Meet, Skype для проведення лекційних та семінарських занять, а також для виконання практичних та модульних завдань. Проводити пари за дистанційною формою навчання для меншої чи більшої кількості студентів є справою далеко не з легких. Найголовніше у ній – це свого роду вміння бути "диригентом" комунікативного процесу студіювання.

Процес дистанційного викладання на кафедрах міжнародних економічних відносин та міжнародної політики відбувається не тільки через опрацювання студентами лекційних матеріалів, які завантажуються викладачами на платформу Moodle, а й через дослідження аналітичних та статистичних джерел. Це включає не тільки роботу з офіційними сайтами представництв, відомств, міністерств, а й, наприклад, опрацювання інформації на офіційних сторінках у соцмережах, наприклад, Facebook. Зрозуміло, не мають змоги застосовувати традиційні форми навчання й викладачі кафедри теорії та практики перекладу, які в структурі факультету беруть активну участь у підготовці фахівців з кваліфікацією перекладача-референта з іноземної мови (англійської, німецької). В реаліях карантину викладачі докладають усіх зусиль, аби студенти й надалі ефективно отримували знання, зокрема, з таких дисциплін, як «Теорія та практика перекладу» (англійська, німецька), «Іноземна мова професійного спрямування» (англійська, німецька), «Друга іноземна мова» (англійська, німецька, французька, польська). З цією метою систематично проводяться заняття з залученням можливостей дистанційного навчання: платформи Moodle, Google Classroom, засоби відеозв’язку Zoom, Skype, Google Hangouts Meet.

Кафедра прикладної лінгвістики, яка вже кілька років успішно функціонує у складі факультету міжнародних економічних відносин, забезпечує викладання таких іноземних мов, як англійська, німецька, французька, словацька, угорська та латинська. Оскільки особливістю прикладної лінгвістики, як університетської спеціальності, є те, що студент під час навчання здобуває значно ширший комплекс навичок з різних сфер, таких, як вивчення іноземних мов, основ програмування та інформаційних технологій, дистанційне навчання для наших студентів з прикладної лінгвістики стало корисним випробуванням їхніх знань і навичок безпосередньо на практиці.

- Можливість по завершенню навчання отримати подвійну кваліфікацію лінгвіста-перекладача та інформатика робить цей напрям підготовки унікальним. А які ще переваги саме цієї спеціальності Ви вважаєте  вагомими?

У сучасному світі, де стрімко розвиваються міжнародні комунікації, комп’ютерні технології, а також зростає потреба у якісному перекладі, професія, що поєднує виконання мультифункціональних обов’язків широкого спектру, є надзвичайно затребуваною.  Освіта XXI століття – це освіта за гнучкими професіями, що змінюються в умовах науково-технічного прогресу. Порівняйте фах перекладача сьогодні й кілька років тому – два різні набори професійних умінь.

Фахівець з прикладної лінгвістики потрібен сьогодні у різних галузях: від розробки новітніх комп’ютерних програм, до реклами і РR. Кваліфікація за професійним спрямуванням «Прикладна лінгвістика» дозволяє займатися практичною роботою в галузі комп’ютерної лінгвістики (автоматичним перекладом, створенням корпусів текстів, пошукових систем, підручників) лінгвістичним забезпеченням (software), тощо. Тож найважливішою характеристикою для спеціаліста-лінгвіста є глибоке знання іноземних мов на професійному рівні та вміння використовувати ці знання під час роботи з комп’ютерними програмами. Тому наші випускники – прикладні лінгвісти – успішно працевлаштовуються  у міжнародних компаніях, ІТ-індустрії та інших вітчизняних і закордонних установах.

Як відбувається наукове життя на факультеті під час карантину?

Карантин – не привід для відпочинку! Так, в рамках реалізації  Меморандуму про співпрацю між Ужгородським національним університетом та Національним інститутом стратегічних досліджень, з нагоди 22 – річчя факультету міжнародних економічних відносин 27 – 28 квітня року дистанційно було проведено міжнародну науково-практичну конференцію на тему «Україна в системі економічної і політичної інтеграції». Реалізація європейської інтеграції України вимагає поглибленого аналізу й порівняння законодавчо-правових, економічних, соціальних та інших вимірів нашої країни з параметрами ЄС, а також оцінки їх відповідності євроінтеграційним принципам. Відрадним є і факт широкої географії учасників – науковців, аспірантів, а також практичних працівників з України та зарубіжних держав, які активно займаються науковими дослідженнями у сфері економічних та політичних наук. У роботі конференцій прийняли участь біля 70 учасників, в тому числі з Словаччини, Чехії, Польщі та навіть Китаю.

- На Вашу думку, у чому полягає популярність факультету МЕВ?

У наших студентів життя насичене різноманітними подіями та традиціями. Студенти, разом з викладачами, займаються науковою роботою, реалізують міжнародні проекти, відвідують навчальні заходи. Систематично ми проводимо заходи у форматі «team-building». І розповідаємо про все це на наших сторінках у соцмережах.

Студенти мають можливість навчатися у справді міжнародній атмосфері разом зі студентами-іноземцями, які є native English speakers (носіями англійської мови), що сприяє взаємному культурному обміну та готує студентів до роботи у мультикультурному середовищі.

Міжнародна співпраця факультету дає широкі можливості стажувань та обмінів як для викладачів, так і для студентів (у консульських установах, міжнародних компаніях, провідних європейських університетах). Також великою перевагою нашого факультету є наявність чотирьох аспірантур та чотирьох фахових журналів.

Ми пишаємося тим, що випускники нашого факультету успішно будують свою кар’єру в дипломатичному корпусі, менеджменті провідних іноземних підприємств, у міністерствах та відомствах України.

Наші дипломи визнають кращі закордонні університети і багато випускників факультету міжнародних економічних відносин продовжують навчання на магістерських програмах в Австрії, Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині.

- Сучасна освіта ставить високі вимоги до педагогів, у тому числі – до викладачів вищої школи. Як підвищують свій рівень підготовки члени Вашого колективу?

Колектив нашого факультету складається із досвідчених професіоналів-практиків та молодих науковців, і всі вони радо інтегрують у навчальний процес сучасні методи та інструменти викладання (зокрема і дистанційне навчання, про яке ми вже вели розмову). Приємно, що наші викладачі проходять підвищення кваліфікації за кордоном, і не тільки у ЄС, але й наприклад у США та Австралії. Це неабиякий досвід, який, без сумніву, знаходить втілення у навчальному процесі.

P.SЦієї весни факультету МЕВ виповнилося  22 роки. Користуючись нагодою щиро вітаємо Миколу Михайловича Палінчака та увесь чудовий колектив з днем народження факультету, висловлюємо свою пошану та побажання подальшого наукового й творчого розвитку.

Василь Ільницький,  Інформаційно-видавничий центр

Категорії: