Давній академічній традиції повітряна тривога не зашкодила
Студентська наука вже давненько має майданчики для публічної апробації тих навичок дослідництва, котрі здобуваються при освоєнні теоретичних курсів та їхньому первинному закріпленні на семінарах і практичних. У кожного є улюблена проблематика, тематичне коло інтересів, власні напрацювання, котрі хочеться презентувати усім зацікавленим. Як мовиться, і себе показати, й на інших поглянути. Кожен прагне бути оціненим і здобути визнання, що є одним із базисних прагнень людини. Тому ми щороку з нетерпінням чекаємо заповітного моменту, коли стартує чергова сесія студентської наукової конференції, котра є багаторічною академічною традицією. Так було і у п’ятницю 20 травня. Кафедра модерної історії України та зарубіжних країн в атмосфері підвищеного емоційного тонусу і з чималим ентузіазмом провела дійство, де кожному його з учасників дісталася головна роль. Усі без винятку виступаючі є чудовими знавцямисвоєї проблематики, котра була презентована у вигляді насичених за змістом та вишуканих за формою доповідей.
Усього у програмі було заявлено 14 доповідей. Виступили 12 студентів. Модератор конференції ст. викл. С. Ганус у вступному слові зазначив на важливості додержання регламенту. Причому це є не банальна формальна вимога. Судження повинно мати концентровані, стислі і чіткі форми вираження, що робить доповіді подібними кристалу з майстерною огранкою. Показовим є діапазон наших талантів – від першокурсників до досвідчених студентів IV курсу, котрі вже кілька років поспіль розробляють свої теми і досягли помітного рівня досконалості по критерію глибини інтелектуальних «розкопок». Таким само різноманіттям відзначалась і сюжетна спрямованість та хронологічна ідентифікація доповідей, котрі, утім, відповідають напрямові наукової роботи кафедри та її викладачів, що керують науковими студіями студентів. Була представлена і проблематика історії України модерних та новітніх часів, й історія міжнародних відносин, і центральноєвропейська проблематика (богемістика, гунгарологія), і локальна історія.
Про кожного з доповідачів хотілося б сказати чимало позитивного. Усі без винятку виступи містили цікавіики: нові факти, оригінальні судження, нову постановку проблем з огляду на запити сучасності. Те, що ми назвемо найкращою за співвідношенням глибини змісту і презентативності форми подачі доповідь студентки ІV курсу («Середня освіта (Історія)» Руснак Дарини на тему «Суспільно-економічне життя єврейської громади в смт. Тересві від початку XVIII ст. до 1990 р.» (наук. керівник – доц. Фенич В.І.). видається цілком заслуженим. Сподіваємось, що цей виступ стимулюватиме її колег-студентів ще вище підіймати для себе планку вимог. Для сокурсників Дарини ця конференція стала можливістю апробації результатів власного дослідництва перед захистом своїх бакалаврських кваліфікаційних робіт, що відбудеться вже невдовзі. У цьому сенсі талановитою «репетицією» майбутнього захисту стала доповідь студентки ІV курсу («Середня освіта (Історія)» Герц Вероніки, котра презентувала тему «Потсдамська конференція 1945 р. і проблеми взаємодії країн антигітлерівської коаліції на завершальному етапі Другої світової війни» (наук. керівник – ст. викл. Ганус С.О.). Годі й говорити, наскільки тема союзницької військово-політичної взаємодії в її ретроспективі є актуальною для нинішніх часів. Студентка ІІ курсу («Середня освіта (Історія)» Бабинець Іванна (наук. керівник – доц. Скиба І.І.) підважила не менш важливу тему «Розпад СРСР: головні етапи». Висновок про те, що важливу роль у цьому відіграла позиція України, котра відмовилася підписувати новий союзний договір, є цілком слушним. Доводиться нині лише шкодувати, що це не знайшло свого продовження у дистанціюванні від росії після 1991 р. і обрання українським керівництвом недвозначного прозахідного курсу зовнішньої політики. Те, що демократії ніколи не буває забагато переконливо продемонструвала студентка ІV курсу («Середня освіта (Історія)» Козар Ангеліна у своїй доповіді «Особливості процесу консолідації демократії в Чеській Республіці (2004 – 2020 рр.)» (наук. керівник – доц. Шніцер І.О.). Студент ІІІ курсу («Середня освіта (Історія)» , котрий виголосив доповідь на тему «Специфіка зовнішньої політики Японії на початковому етапі становлення Версальсько-Вашингтонської підсистеми міжнародних відносин (1919-1922 рр.)». (наук. керівник – ст. викл. Ісак Ю.І.), змусив замислитись над тим, що відмова від надуманих імперських амбіцій повернула Японію зі шляху демонстрації своїх військово-політичних потуг на шлях національного розвою. Наслідком цього стало перетворення країни в одну з найрозвиненіших держав світу, котра, до слова, послідовно підтримує Україну в її боротьбі з російською агресією.
Крок за кроком доповідаючі передавали естафету наступному учасникові. І навіть нетривала повітряна тривога не зменшила спільного бажання до спілкування й дискусій, бо по її закінченню студентська громада разом з викладачами успішно довела розпочату конференційну сесію до кінця. Присутні на конференції наукові керівники – доцент Шніцер І.О., доц.. Скиба І.І., доц.. Кічера В.В. не без хвилювання слідкували за виступами своїх підопічних. Це закономірно, адже успіх кожного з членів академічної спільноти кафедри є успіхом усіх: і викладачів, і студентів, слугуючи установленню високих стандартів у навчанні і дослідництві. Справа ця відповідальна і її досягнення бажаних результатів залежить від усіх нас.
Інформацію підготував ст.викладач КМІУЗК
Олексій ГАНУС
