Більше 1300 осіб: як живуть у гуртожитках УжНУ вимушені переселенці
З перших днів широкомасштабної війни УжНУ активно долучився до допомоги людям, які вимушено покидають свої рідні домівки, рятуючись від обстрілів, ракетних атак російських окупантів. Наразі гуртожитки університету вже прийняли більше 1300 осіб, налагоджена ефективна система поселення, постачання та забезпечення людей необхідними для життя речами.
Пані Олена приїхала з трьома дітьми із Енергодару, Запорізька область. Зараз у цьому регіоні дуже напружена обстановка, ворог контролює найбільшу в Європі Запорізьку АЕС, яка знаходиться неподалік від міста. «Ми вперше на Закарпатті, мені дуже подобається у вашому місті, прийняли нас не просто добре, а прекрасно! Зустріч біля поїзда, супровід до пункту поселення - все було дуже людяно!».
В УжНУ переселенців поселяють у всі гуртожитки університету. Спочатку люди звертаються в координаційний центр у «Совиному гнізді», а там вже їх розподіляють по різних локаціях міста. Університет тримає контакт із міською адміністрацією, щодня надає інформацію, скільки міст є вільними і скільки осіб може поселити університет.
Проректор Ігор Король розповідає, що перші дні війни були шокові, адже ніколи і ні в кого в житті не було такого досвіду. «Ми всі мобілізувалися для того, щоб знайти місця, щоб людей поселити, харчувати, надати допомогу речами, теплим одягом, білизною.
Зараз цей процес за допомогою волонтерів налагодився. Ми додали пральні машини, іншу техніку, засоби гігієни для дітей та дорослих, є харчування. Багато викладачів, студентів університету, жителів міста приносять консервування, їду, речі.
Завдяки тому, що люди швидко мобілізувалися, це питання вже унормувалося. Тому зараз питання «Де знайти це?» вирішується швидко».
«Першим питанням було поселення в гуртожитки. Ми створили в телеграмі чат-групу і хто міг, той долучався. Багато студентів відгукнулися, вони контактували з комендантами, організовували роботу. Студенти зробили тут, в гуртожитку окрему дитячу кімнату. Виявилося, що із усіх приміщень залишився вільним офіс профкому.
Ми організували там дитячі зони, іграшки, там завжди весело» - розповідає голова профкому студентів Олександр Баран.
Гуртожитки подають свої потреби витрат, в університеті їх збирають і потім надають гуртожиткам. «Передусім це миючі засоби, харчування, постільна білизна, одіяла, матраци. Ми також безкоштовно організовуємо для людей безкоштовні обіди, готуємо бутерброди.
Наразі в нашому гуртожитку проживає приблизно 560 осіб, з них – 190 дітей» - розповідає комендант Юрій Бобик.
В Ужгородському університеті – своя армія волонтерів. Охоче допомагають переселенцям студенти, викладачі вишу. Першокурсниця Аня Хмарська родом з Одеси, в Ужгороді живе лише півроку. «Для мене це все дуже близько, я знаю, що відбувається там, і не можу залишитися тут осторонь і не допомагати. Спочатку ми допомагали студентам-іноземцям переправитися закордон. Зараз люди приїжджають із з тої самої Одеси, Миколаєва, Херсона, Харкова, Києва, цілої України. Не допомагати цим людям ми не можемо. Влаштувати тут життя, я вважаю, нам вдалося. Багатьом людям потрібно навіть просто поговорити, така психологічна допомога» - розповідає дівчина.
Українці дуже швидко самоорганізовуються і підтримують один одного, не залишають наодинці із бідою. Це вкотре доводить приклад роботи студентів, викладачів, працівників УжНУ які волонтерять в університеті, працюють разом, об’єднуються перед спільним ворогом, і обов’язково його переможуть!
Олексій Шафраньош
Інформаційно-видавничий центр
