АНТИБІОТИКИ. ПОЗИТИВНІ ТА ПРОБЛЕМНІ СТОРОНИ ПРИ ЇХ ПРИЗНАЧЕННІ
Англійський мікробіолог Александер Флемінг 15 вересня 1928 року виділив перший у світі антибіотик - пеніцилін.
У 1928 році його обрано професором бактеріології, дослідник вивчав властивості стафілококів. Флемінг уже був відомим і отримав репутацію блискучого вченого, але при цьому його лабораторія часто залишалася дуже неохайною. У вересні 1928 року Флемінг повернувся до неї після того, як на місяць помістив усі культури стафілококів на лавці в кутку лабораторії. Повернувшись, помітив, що на одній пластині з культурами з'явилися цвілеві гриби і що присутні там колонії стафілококів були знищені. А інші колонії збереглися в нормі. Флемінг зарахував грибки, які виросли на пластині з його культурами, до роду пеніцилових і через кілька місяців, 7 березня 1929 року, назвав виділену речовину пеніциліном.
Вчений досліджував позитивну антибактеріальну дію пеніциліну на багатьох організмах і зауважив, що він впливає на такі бактерії, як стафілококи і багато інших збудників, які викликають скарлатину, пневмонію, менінгіт та дифтерію,гонорею. Випадкове відкриття Флемінга і виділення пеніциліну започаткували еру сучасних антибіотиків.
Показання до призначення антибіотиків:
Ми покладаємось на антибіотики при таких серйозних станах як бактеріальні пневмонії та менінгіти.
Антибіотики рятують нас при такій екстремальній реакції організму на інфекцію як сепсис.
Антибіотики необхідні під час хірургічних втручань, пацієнтам, які страждають на важкі захворювання нирок тощо.
Загалом антибіотики прописують:
- для захворювань, які, можливо, навряд пройдуть самостійно та можуть бути небезпечні для оточуючих;
- коли антибіотики можуть значно пришвидшити одужання людини;
- коли є ризик серйозних ускладнень або навіть смерті. Як, наприклад, при флегмоні чи пневмонії.
Як зрозуміти, що хвороба потребує антибіотиків
Зрозуміти, чи є у вас бактеріальна інфекція та чи потребує вона лікування антибіотиками, може лише лікар. Але навіть йому для встановлення точного діагнозу може знадобитись ряд інструментів.
Іноді стан пацієнта такий важкий, що й без аналізів лікар бачить ситуацію й призначає антибіотики на основі огляду. Іноді потрібні лабораторні аналізи, іноді — інструментальна діагностика. В деяких випадках потрібно зрозуміти, до яких саме антибіотиків чутлива бактерія, щоб визначити, який саме препарат допоможе людині. Саме тому всі лікарі наголошують на тому, що антибіотики — дуже серйозні препарати й призначати їх собі самостійно небезпечно.
Не всі бактеріальні інфекції вимагають негайного прийому антибактеріальних препаратів.
Наприклад, Національна служба здоров’я Великої Британії зауважує, що якщо запалення сечового міхура, відоме нам як цистит, протікає з незначними симптомами й минає протягом 3 днів, організм може самостійно впоратись з інфекцією.
Побічні ефекти антибіотиків
Антибіотики можуть мати доволі неприємні побічні ефекти.
Найчастіше — це побічні реакції з боку травної системи, як, наприклад, діарея, нудота, здуття живота, біль в животі тощо.
Але часто це можуть бути й алергічні реакції, які проявляються висипом, а в рідкісних випадках — навіть анафілактичним шоком.
