Technology Innovations for Creative Diplomacy

За ініціативи кафедри полікультурної освіти та перекладу  та наукового товариства студентів та молодих дослідників «Міжнародні горизонти» факультету історії та міжнародних відносин студенти факультету взяли участь у міжнародному онлайн-заході Technology Innovations for Creative Diplomacy, що відбувся 18 березня 2026 року та який об’єднав представників академічної спільноти, дипломатів та експертів із різних країн для обговорення ролі новітніх технологій у трансформації сучасної дипломатії. Захід став важливою платформою для обміну ідеями щодо того, як цифрові інструменти, інновації та креативні підходи можуть посилити ефективність міжнародної комунікації та сприяти формуванню позитивного іміджу держав. Учасники мали змогу ознайомитися з практичними кейсами використання технологій у публічній дипломатії, кризових комунікаціях та міжкультурному діалозі.

Особливо цінною була активна участь студентів, які не лише уважно слухали спікерів, а й долучалися до дискусій, ставлячи глибокі та актуальні запитання. Зокрема, Христина Кобулей, студентка 1-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини», підняла важливу тему уроків для дипломатів у контексті війни в Україні. Її запитання стосувалося того, як у складних умовах конфлікту забезпечується ефективне управління кризами, ведення переговорів під тиском та збереження стабільної комунікації. У відповідь спікери наголосили, що сучасна дипломатія вимагає максимальної гнучкості, швидкої адаптації до змін та здатності працювати в умовах невизначеності. Вони підкреслили, що важливу роль відіграють цифрові технології, які дозволяють підтримувати комунікацію навіть у кризових ситуаціях, а також аналітичні інструменти для прогнозування розвитку подій.

Не менш актуальні питання порушила Надія Соболь, студентка 1-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини». Вона звернула увагу на екологічний аспект міжнародної діяльності, запитавши про доцільність часткового переходу дипломатичних зустрічей в онлайн-формат з метою зменшення негативного впливу на довкілля. Спікери погодилися, що цифровізація відкриває нові можливості для сталого розвитку, адже онлайн-зустрічі дозволяють суттєво скоротити витрати ресурсів і викиди, пов’язані з подорожами. Водночас було зазначено, що офлайн-зустрічі залишаються незамінними для встановлення довіри, неформального спілкування та досягнення стратегічних домовленостей. Друге питання студентки стосувалося впливу соціальних медіа, зокрема Instagram, X та TikTok, на формування міжнародного іміджу держав. Експерти наголосили, що сьогодні ці платформи є потужними інструментами публічної дипломатії, які дозволяють державам безпосередньо взаємодіяти з глобальною аудиторією, формувати наративи та оперативно реагувати на виклики інформаційного простору. Водночас вони застерегли, що ефективність такої комунікації залежить від достовірності, стратегічності та етичності контенту.

До дискусії також активно долучалися інші учасники заходу, зокрема студентка 3-го курсу «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», Мілєна Письменна, яка порушила важливе питання цифрової нерівності в сучасній дипломатії. У своєму зверненні вона поцікавилася, які основні бар’єри стоять перед меншими державами на шляху впровадження інструментів дипломатії, заснованих на штучному інтелекті, та яким чином міжнародна співпраця може сприяти подоланню цього розриву. Це запитання викликало жваве обговорення серед експертів, які зазначили, що серед ключових перешкод — обмежені фінансові ресурси, недостатній рівень технологічної інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів, а також залежність від технологій, розроблених у більш розвинених країнах. Водночас було підкреслено, що саме міжнародне партнерство, обмін знаннями, участь у спільних проєктах та підтримка з боку міжнародних організацій можуть стати ефективними інструментами подолання цифрового розриву. Особливу роль у цьому процесі відіграють освітні ініціативи та програми підготовки фахівців, які здатні працювати на перетині дипломатії та новітніх технологій.

Вікторія Петрюк, студентка 1-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини», також порушила комплексне та концептуально глибоке питання, яке поєднувало одразу кілька важливих аспектів впливу штучного інтелекту на сучасну дипломатію. Зокрема, вона поцікавилася, чи може зростання використання AI призвести до ситуації, за якої менші або менш впливові держави отримають нові стратегічні переваги — не завдяки традиційним ресурсам чи політичному впливу, а через креативне та нестандартне застосування технологій. Водночас студентка звернула увагу на більш фундаментальний вимір проблеми, поставивши питання про те, як впровадження штучного інтелекту може змінити саме розуміння дипломатичного представництва та чи існує ризик того, що людський фактор у дипломатії поступово поступиться алгоритмічному ухваленню рішень. У відповідь експерти зазначили, що розвиток штучного інтелекту дійсно відкриває нові можливості для менш потужних держав, оскільки цифрові інструменти частково вирівнюють доступ до аналітичних ресурсів, стратегічного планування та інформаційного впливу. Це створює передумови для формування альтернативних моделей дипломатичної взаємодії, де креативність і технологічна гнучкість можуть компенсувати обмежені матеріальні ресурси. Водночас було підкреслено, що штучний інтелект не здатен повністю замінити людину в дипломатії. Представництво держави передбачає не лише раціональний аналіз, але й емпатію, інтуїцію, культурну чутливість та здатність вибудовувати довіру — якості, які залишаються виключно людськими. Таким чином, трансформація дипломатії відбуватиметься не через витіснення людини технологіями, а через їхнє поєднання, де інновації підсилюють, а не замінюють людський фактор.

До обговорення також долучилася Валерія Гегедиш, студентка 1-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини», яка звернула увагу на проблему цифрової нерівності в умовах переходу дипломатії до нових технологічних форматів. У своєму запитанні вона підкреслила, що з розвитком іммерсивних та цифрових просторів у міжнародній взаємодії постає ризик формування нового «цифрового розриву», за якого країни з менш розвиненою технологічною інфраструктурою можуть опинитися поза межами цих інноваційних дипломатичних процесів. Експерти зазначили, що така загроза є цілком реальною, особливо для держав, які не мають достатніх ресурсів для впровадження сучасних технологій. Водночас вони наголосили, що подолання цього розриву можливе завдяки міжнародній співпраці, інвестиціям у цифрову інфраструктуру, розвитку освітніх програм та забезпеченню рівного доступу до технологій. Окрему увагу було приділено ролі міжнародних організацій і партнерств, які можуть сприяти поширенню інновацій та залученню ширшого кола держав до цифрової дипломатії. Таким чином, інклюзивність і доступність мають стати ключовими принципами розвитку дипломатії майбутнього.

Даніела Решетар, студентка 2-го курсу «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»,  порушила надзвичайно актуальне та водночас дискусійне питання, звернувши увагу на потенційні ризики маніпулятивного використання штучного інтелекту в дипломатії. Зокрема, вона поцікавилася, чи може застосування ШІ у створенні політичних наративів, віртуальних представників або навіть симуляцій переговорів призвести до розмивання меж між реальністю та штучно сконструйованими повідомленнями, а також як у таких умовах зберегти довіру між державами. У відповідь експерти зазначили, що розвиток технологій дійсно створює нові виклики для дипломатії, зокрема ризики дезінформації, deepfake-контенту та маніпуляцій громадською думкою. Водночас вони підкреслили, що ці ж технології можуть використовуватися і як інструмент протидії — для виявлення фейків, перевірки інформації та підвищення прозорості комунікації. Ключовим чинником, на їхню думку, є вироблення міжнародних норм і етичних стандартів використання штучного інтелекту, а також підвищення рівня цифрової грамотності як серед дипломатів, так і серед широкої аудиторії. Таким чином, майбутнє дипломатії залежатиме не лише від розвитку технологій, а й від здатності міжнародної спільноти відповідально їх регулювати та використовувати.

Участь студентів у заході такого рівня є свідченням їхньої високої мотивації, критичного мислення та готовності долучатися до вирішення глобальних викликів. Отримані знання та практичний досвід сприятимуть їхньому професійному становленню та розвитку як майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин. Таким чином, Technology Innovations for Creative Diplomacy став не лише освітнім майданчиком, а й простором для формування нових ідей, розвитку міжнародного діалогу та усвідомлення ролі молоді у створенні інноваційної та ефективної дипломатії майбутнього.

Автор: студентка 2-го курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», Присяжна Власта.

• Факультет історії та міжнародних відносин