АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ як одна з найбільших проблем сучасної медицини
Антибіотикорезистентність (АР) основних збудників інфекційних захворювань є однією з найбільших проблем сучасної медицини. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) оголосила АР однією з основних загроз людству. Причиною зростаючої хвилі стійкості бактерій експерти називають безконтрольне застосування антибіотиків пацієнтами без призначення лікаря (самодіагностику й самолікування). Сьогодні з 115 розроблених основних антибіотиків 68 уже практично не діють.
Наприклад, рівень резистентності до ципрофлоксацину, антибіотика, який зазвичай використовується для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, варіювався від 8,4% до 92,9% для Escherichia coli та від 4,1% до 79,4% для Klebsiella pneumoniae у країнах, які звітують до Global Antimicrobial Resistance and Survey Resistance System (GLASS).
K. pneumoniae є основною причиною госпітальних інфекцій, таких як пневмонія, інфекції кровотоку та інфекції у новонароджених та пацієнтів відділень інтенсивної терапії. У деяких країнах карбапенемні антибіотики не діють більше ніж у половини пацієнтів, які лікуються від інфекцій K. pneumoniae через резистентність.
Колістин є єдиним останнім засобом лікування небезпечних для життя інфекцій, спричинених резистентними до карбапенемів Enterobacteriaceae (наприклад, E.coli, Klebsiella тощо). Бактерії, стійкі до колістину, також були виявлені в кількох країнах і регіонах, що викликали інфекції, для яких на даний момент не існує ефективного лікування антибіотиками.
Пацієнти з метицилін-резистентними інфекціями Staphylococcus aureus (MRSA) мають на 64% більше шансів померти, ніж люди з інфекціями, чутливими до ліків.У 2019 році 25 країн, територій і областей надали GLASS дані про інфекції крові, спричинені MRSA, а 49 країн надали дані про інфекції крові, спричинені E.coli. Хоча дані все ще не є національними, середня частота, що спостерігається для резистентного до метициліну S. aureus, становила 12,11% (IQR 6,4–26,4), а для E. coli, стійкої до цефалоспоринів третього покоління, становила 36,0% (IQR 15,2–63,0).
Експерти визначають два виходи з даної ситуації: інтенсифікувати розробку і впровадження нових антимікробних препаратів або знаходити методи контролю розповсюдження резистентності мікроорганізмів до препаратів, що вже існують і використовуються. Сьогодні встановлено, що метод обмеження використання антибактеріальних препаратів є неефективним.
Вирішення проблеми можливе лише за комплексного підходу до вирішення проблеми, до якого відносять:
- освітні програми для лікарів,
- використання антибактеріальних препаратів в адекватних дозах,
- моніторинг резистентності мікроорганізмів в межах країни, регіону, лікувального закладу і, бажано, відділення,
- державні програми, спрямовані на стримування розповсюдження і контроль резистентності, протоколи використання антибактеріальних препаратів, що засновані на місцевих даних про резистентність мікроорганізмів,
- обмеження безрецептурного продажу антибактеріальних препаратів,
- застосування ступінчатої антибіотикотерапії в стаціонарі,
- пріоритет внутрішньовенного введення антибактеріальних препаратів в умовах стаціонару, що дозволяє повністю контролювати процес лікування, чим забезпечується профілактика виникнення резистентності.
Без ефективних інструментів для запобігання та адекватного лікування стійких до ліків інфекцій та покращення доступу до існуючих та нових якісних антимікробних препаратів, кількість людей, для яких лікування є неефективним або які помирають від інфекцій, зростатиме. Медичні процедури, такі як операції, включаючи кесарів розтин або заміну кульшового суглоба, хіміотерапія раку та трансплантація органів, стануть більш ризикованими.
