НДІ державно-конфесійного права та державно-церковних відносин УжНУ виповнилось 10 років

30 грудня 2013 року наказом ректора Ужгородського національного університету був утворений новий науковий підрозділ у структурі вишу – Науково-дослідний інститут державно-конфесійного права та державно-церковних відносин. Директором НДІ з часу його створення і до сьогодні є кандидат юридичних наук, доктор філософії та доктор теології, ліцензіат канонічного права, заступник декана юридичного факультету з міжнародних зв’язків у 2014-2023 рр., професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права УжНУ, постійний гостьовий професор Карлового університету в Празі Олександр Білаш. Ми попросили його розповісти про основні напрями діяльності, здобутки та перспективи розвитку інституту. 

-Пане Олександре, що таке державно-конфесійне право і чому саме його дослідження обрали для Інституту?

Державно-конфесійне право не є якимось новим напрямом наукових досліджень. Інститути (центри), що досліджують названу проблематику, існують практично в кожному університеті чи іншому навчальному закладі ЄС, і не лише в Європі. Термін «державно-конфесійні відносини» часто вживається в україномовній науковій літературі і є досить сталим, а ось щодо назви для виокремлення нового комплексного правового інституту довелося порозмірковувати. Прямий переклад визначення цього інституту з інших мов (англійської, німецької, італійської, чеської та ін.) здавався мені не досить вдалим. Адже «Church and State Law» (англ.), «Staatskirchenrecht» (нім.) буквально можна перекласти як «державно-церковне право», але не кожну релігійну організацію можемо назвати «церквою» в загальноприйнятому в Україні розумінні. До речі, тут варто згадати й Ухвалу Конституційного Суду України № 32-у/2002 від 5 червня 2002 року у Справі № 2-36/2002 про відмову у відкритті провадження у справі за поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення поняття "церква". 

 Терміни «Religiosrecht» (нім.), «Ecclesiastical Law» (англ.), «Diritto ecclesiastico» (італ.), «Derecho eclesiástico» (ісп.) перекладаються як «Релігійне право», що в українській правовій системі означає право релігійних організацій, тобто «канонічне право» християнських церков, «ісламське право», «юдейське право» і т.д., та пов’язане з поняттям релігійної правової сім’ї. Термін «Konfesní právo» (чеська мова) та «Konfesné právo» (словацька) можемо перекласти як «конфесійне право». Тоді і було зроблено спробу ввести нове правове поняття в українському праві, а саме – «державно-конфесійне право», що, по-перше, вказувало б на те, що в цьому разі законодавцем є сама держава, а, по-друге, термін «конфесія» (від латинського «confessio», що означає «визнання»), дуже часто вживається у значенні «віросповідання». У Великій українській енциклопедії цей термін визначається як «окремий релігійний напрям, що має свої віроповчальні та культові особливості, мережу релігійних громад, власну організаційну структуру». Але оскільки ця тема потребує більше часу, ніж ми зараз маємо, спробую підсумувати та дати відповідь на Ваше перше запитання. Державно-конфесійне право є комплексним правовим інститутом, який включає правові норми, встановлені національним законодавством, міжнародним та європейським правом, що регулюють правовий статус церков і релігійних організацій у державі й державно-церковні відносини в цілому. Як складова правового статусу, державно-конфесійне право регулює процеси створення та реєстрації, права і умови діяльності, освітню та благодійну, видавничу та культурно-просвітницьку діяльність релігійних організацій. До сфери регулювання державно-конфесійного права також належать майнові права і договірні відносини релігійних організацій, оподаткування, фінансування, розрахункові відносини, кримінальні та адміністративні правопорушення у сфері свободи совісті, колізійні питання правозастосування у сфері свободи совісті. 

-Як з’явилася ідея заснування Інституту, хто сприяє його продуктивній діяльності?

-Насправді ідея створення такого Інституту чи дослідницького центру з’явилася в мене ще під час написання дисертаційного дослідження на тему «Кримінальна відповідальність за незаконні дії щодо релігійних споруд або святинь» в аспірантурі економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. Мечникова, але реалізована вона була вже в Ужгородському національному університеті. Тоді вона знайшла підтримку і в особі декана факультету європейського права та правознавства (з 2015 року – декана юридичного факультету) професора Ярослава Лазура. Крім проведення власне наукових досліджень НДІ ставив перед собою завдання організації наукових конференцій, семінарів, симпозіумів, участі у роботі міжнародних професійних об’єднань та спілок, у проведенні законодавчих та інших експертиз, видавничої діяльності, налагодження міжнародних контактів тощо. Більшість із названих цілей ми реалізували і продовжуємо реалізовувати сьогодні, працюючи на розвиток наукового напряму.

Через рік після заснування НДІ на посаду проректора з наукової роботи УжНУ був призначений світлої пам’яті професор Ігор Студеняк. Він всіляко підтримував діяльність Інституту, давав новий імпульс розвитку наукової діяльності. Так само сьогодні в нас склалися продуктивні відносини з проректором з наукової роботи професором Іваном Миронюком. 

Діяльність НДІ завжди знаходить підтримку і в ректора УжНУ професора Володимира Смоланки, у проректора з науково-педагогічної роботи професора Олександра Рогача. Що стосується міжнародних контактів з нашими партнерами, то за ці роки сформувалася конструктивна співпраця з проректоркою з науково-педагогічної роботи, що курує напрям міжнародної діяльності, професоркою Мирославою Лендьел та відділом міжнародних зв’язків УжНУ. Сподіваємося, що так буде і надалі.

-Що було реалізовано Інститутом за ці роки, які його досягнення та здобутки? 

-Зважаючи на те, що НДІ є науковою неприбутковою організацією, структурним підрозділом університету без права юридичної особи, а його наукові співробітники задіяні на громадських засадах, Інститут, вважаю, досяг багато. І в першу чергу, на мою думку, найважливіше досягнення – це сформований висококваліфікований науковий колектив, який працює у цій царині досліджень. Співробітниками НДІ на сьогодні є докторка юридичних наук, професорка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, професорка Лілія Дорофеєва; докторка юридичних наук, завідувачка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, професорка Тетяна Карабін; доктор юридичних наук, декан юридичного факультету, професор Ярослав Лазур; докторка юридичних наук, професорка кафедри цивільного права та процесу, професорка Марія Менджул; асистентка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права та аспірантка юридичного факультету, магістриня Наталія Росул.

Щодо інших здобутків, то їх також немало: від численних наукових публікацій, видання монографій, довідників до участі в міжнародних грантових проєктах. 

Нами видано монографічні та довідкові видання, що стосуються проблематики державно-конфесійного права, як-от: «Кримінально-правова характеристика незаконних дій щодо релігійних споруд або святинь» (2015, Білаш О.В.), «Правовий статус громадських об’єднань та релігійних  організацій в Україні» (2021, Білаш О.В., Менджул М.В.), «Міжнародно-правові акти про право на свободу совісті та віросповідання» (2015, упоряд. Білаш О.В.), «Державно-конфесійне право: довідник захищених дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора юридичних наук в Україні (1991–2017 рр.)» (2018, упоряд. Білаш О.В.) та ін. Написано та опубліковано у фахових наукових виданнях України та за кордоном більше 100 статей з тематики державно-конфесійного права, з яких 15 проіндексовані в наукометричних базах Scopus та Web of Science.

У 2016-2018 роках НДІ спільно з юридичним факультетом брав участь у грантовому проєкті Міжнародного Вишеградського фонду «Реєстрація церков та релігійних організацій» у категорії «Культура та загальна ідентичність». Головною метою проєкту було вивчення правових принципів, що регулюють правову основу реєстрації церков та релігійних організацій у державах V4, а також у Австрії та Україні. Партнерами-виконавцями у проєкті виступили: Інститут правових аспектів релігійної свободи юридичного факультету Трнавського університету (Словаччина); факультет права, канонічного права та адміністрації Люблінського католицького університету Івана Павла II (Польща); юридичний факультет Університету Палацкего в Оломоуці (Чехія); факультет права та юридичних наук Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Угорщина); юридичний факультет Віденського університету (Австрія).

У 2021 році НДІ спільно  з юридичним факультетом УжНУ та юридичним факультетом Трнавського університету (Словаччина) започаткували сертифікатний курс «Державно-конфесійне право в країнах ЄС» для студентів 3 курсу навчання (спеціалізація «Адміністративне право») у рамках вивчення дисципліни «Державно-конфесійне право». Цей проєкт став щорічним, після успішного завершення програми студенти отримують відповідні сертифікати про проходження курсу від юридичного факультету Трнавського університету (Інститут правових аспектів релігійної свободи) та юридичного факультету УжНУ.

-Інститут є активним учасником та співорганізатором міжнародних конференцій та симпозіумів…

-Так, наші співробітники беруть активну участь у багатьох конференціях, а Інститут є співорганізатором міжнародних конференцій та колоквіумів разом із такими потужними міжнародними партнерами, як Інститут правових аспектів релігійної свободи Трнавського університету  (Словаччина), Міжнародний центр права та релігійних студій Школи права ім. Дж. Рубена Кларка Університету Брігама Янга (J. Reuben Clark Law School, Brigham Young University, USA), кафедра церковного публічного та конституційного права Факультету права, канонічного права та адміністрації Люблінського католицького університету Івана Павла II (Польща) та багатьма іншими. 

Загалом НДІ виступив співорганізатором 12 міжнародних наукових заходів у Словаччині, Чехії та Україні. Серед них міжнародні наукові конференції «Іслам в Європі – правовий статус та фінансування ісламських релігійних організацій» (2016), «Фінансування церков та релігійних організацій у компаративній перспективі» (2017), «Фінансування церков та релігійних організацій – історія та сучасність» (2017), «Економічні аспекти державно-церковних відносин» (2018), «Закарпаття та Афон: духовно-культурні зв’язки» (до 120-річчя від дня народження ієросхимонаха Аввакума (Вакарова)» (2019), «Actual Topics of State Ecclesiastical Law» (2021), «Ideologies and State-Church Relations Legal Framework» (2023), «Financing of the Catholic Church in Treaties and Agreements» (2023) та низка інших.

-Така інтенсивність та продуктивність Інституту свідчать про розгалужену мережу міжнародних партнерів. З ким співпрацює НДІ за кордоном?  

-Перші наші міжнародні угоди про співпрацю було підписано буквально через кілька місяців після заснування НДІ. Це Угода про співпрацю з богословським факультетом Софійського університету (Болгарія) та Угода з Інститутом філософії права, релігійного права та права культури юридичного факультету Віденського університету (Австрія). Потім були підписані угоди з юридичним факультетом Братиславського університету Яна Коменського (Словаччина), Інститутом церковного права ім. Ганса Лірмана Університету Ерланген-Нюрнберг (м. Ерланген, Німеччина), Інститутом церковного права та церковної історії Рейну Кельнського університету (Німеччина), кафедрою публічного і церковного права Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (Німеччина), гуситським теологічним факультетом Карлового університету в Празі (Чеська Республіка), Інститутом правових аспектів релігійної свободи Трнавського університету (Словаччина), який на довгі роки став нашим основним партнером і з директоркою якого, продеканкою юридичного факультету, докторкою Міхаелою Моравчіковою налагоджено не лише ефективну співпрацю, але і дружні стосунки. До речі, пані Міхаела Моравчікова вже багато років є активною волонтеркою і допомагає як українцям у Словаччині, так і разом із друзями передає гуманітарну допомогу в Україну. Я впевнено можу сказати, що це один із найпродуктивніших напрямів діяльності нашого Інституту. 

-Які плани Інституту на найближчий час?

-Планів та ідей завжди було багато, і з кожним днем з’являється все більше. Дякуємо Богові  та ЗСУ, що маємо змогу їх реалізовувати і працюємо зараз більше на перспективу, вірячи в Перемогу України та розуміючи, що відбудова України не за горами. Щодо анонсу, то можу сказати, що і справді спільно з нашими партнерами починаємо новий міжнародний проєкт, над яким працюємо вже зараз. Весною 2025 року у відомому австрійському видавництві Verlag Österreich у серії щорічників побачить світ перший випуск німецькомовного видання «Religionsrecht» (Державно-конфесійне право). Видання буде орієнтовано на проблематику державно-конфесійного права та державно-конфесійних відносин у країнах Східної та Центральної Європи та включатиме аналіз новітнього законодавства, огляд судової практики та новітньої літератури у цій галузі, а також наукові публікації та рецензії. Крім НДІ державно-конфесійного права та державно-церковних відносин і юридичного факультету УжНУ, безпосередню участь у реалізації цього проєкту візьмуть Центр східноєвропейського права Грацького університету (Австрія), Інститут державно-конфесійного (релігійного) права Кельнського університету та Інститут церковного права ім. Ганса Лірмана Університету Ерланген-Нюрнберг (м. Ерланген, Німеччина).

-Дякуємо за розмову та бажаємо успіхів!

-Усім нам мирного неба та якнайскоріше нашої Перемоги! Миру

 

Інформаційно-видавничий центр

• Наука