Кафедра має значний науково-педагогічний та методичний рівень: тут працюють 1 доктор  наук, 2 кандидати наук, 2 старші викладачі та 1 провідний спеціаліст.

Серед найбільш вагомих наукових праць членів кафедри – наукові доробки   М.С.Антошина про грамоти Закарпаття і Молдавії ХІV-ХV ст., М.В.Симулика та В.І.Ороса – про міжмовні контакти народів, які проживають у Карпатському регіоні, В.В.Волкова – “Прагмастилістика тексту” (Кошіце, 1992), “Деадъективное словообразование в русском языке» (Ужгород, 1993), «Психолінгвістика» (Ужгород, 1994),  монографії Г.О. Шелюто, Л.М. Устюгової, А.О.Виноградова, Н.П. Бедзір та ін. Традицію історико-лінгвістичних студій на кафедрі продовжили  доц. Брандис О.С., ст.  викл. М.Й. Пілаш. Прагмастилістика та лінгвостилістика – у площині наукових досліджень доц. Т.І. Суран. 

Серед тих, хто суттєво впливав і впливає на розвиток літературознавчої наукової думки в Ужгородському університеті, були доценти кафедри П.В. Лінтур – збирач та дослідник балад Закарпаття; Л.М. Ауслендер – неперевершений знавець європейської літератури ХІХ ст.; Г.І. Дуденкова – спеціаліст із давньоруської літератури та Середньовіччя; Т.М. Чумак – гоголезнавець, перша дослідниця творчості „будителів” Підкарпатської Русі; Є.П. Толстов – дослідник  жанрово-родової природи літературної сатири, В.І. Ариповський, наукову спадщину якого складають праці з вивчення творчості О. Пушкіна, Л. Толстого, Ф. Достоєвського.; професор Т.С. Волкова – автор праць із теоретичної та практичної поетики віршування. Традиції фольклористики та гоголезнавства продовжили доц. І.М. Сенько та ст. викл. М.І. Демчик, компаративістики та історії літератури – проф.. Н.П. Бедзір та доц. Л.В. Лимонова, вивчення літератури ХХ ст.. – доц. Л.П. Бородіна.

Науковці кафедри нині працюють  у царині порівняльно-історичного мовознавства, прикладної лінгвістики, досліджують походження, розвиток та функціонування східно-, західно- та південнослов’янських мов у загальнослов’янському контексті, суттєву увагу приділяючи проблемам перекладознавства. Розпочалось на новому матеріалі вивчення  семантичних проблем ономастики та перекладознавства (доц. Суран Т. І., ст. викл. Пілаш М.Й.);продовжено дослідження різних аспектів побутування слов’янського фентезі та відображення фольклору в новітніх жанрах сучасної польської літератури (праці ст. викл. Демчик М.І); продовжено компаративне дослідження творчості Л. Костенко та А. Ахматової (дослідження доц. Лимонової Л.В.); триває вивчення процесу розвитку польської літератури (дослідження проф. Бедзір).Окрема сторінка кафедральних студій пов’язана з краєзнавством, збиранням і дослідженням фольклору Карпатського регіону.

У різні роки кафедрою були організовані й проведені міжнародні та Всеукраїнські наукові конференції («Інноваційні підходи до викладання світової літератури у вищих навчальних закладах та школах Закарпаття», „Перетин мов і літератур у загальноєвропейському контексті” (присвячена 90-річчю від дня народження письменника, публіциста Фелікса Кривіна), науково-практичні семінари: «Співвідношення синхронії й діахронії у мовній еволюції»; наукові читання: «Пушкіна вшановують і за Карпатами», «Гоголя вшановують і за Карпатами». Викладачі кафедри беруть активну участь у наукових форумах в Україні та за кордоном.

Науково-дослідна тема кафедри  з 2021 р. – «Славістика: структурно-функціональний, історичний та зіставний аспекти». Дослідження філологічних проблем слов’янознавства є фундаментальним  напрямом сучасної гуманітарної науки. Актуальними для науковців кафедри є контрастивний лінгвістичний вектор цих досліджень та літературознавча компаративістика. У світлі цього вивчаються закономірності розвитку сучасної української, польської, словацької, угорської мов, літератур у структурно-функціональному, історичному та зіставному аспектах у контексті лінгвістичних, перекладознавчих та літературознавчих концепцій українських і зарубіжних науковців із застосуванням новітніх методик з проекцією на явища міжкультурної комунікації.

На основі цієї мети  планується подальша наукова робота кафедри: проведення конференцій,  написання нових статей, монографій, методичних посібників.

Кафедра підтримує наукові зв’язки із вченими академічних інститутів (Інституту мовознавства України ім. О.О.Потебні, Інституту російської мови РАН та ін.), а також з кафедрами різних вузів України та далекого зарубіжжя, зокрема Київського університету ім. Т. Шевченка, Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя, Поморської академії (м. Слупськ, Польща),  Кошицького університету ім. П.Й. Шафарика,  Університету ім. Матея Бела в м. Банська Бистриця та Університету ім. Костянтина Філософа в м. Нітра (Словацька Республіка), Сегедського університету та Ніредьгазької вищої школи (Угорська Республіка) тощо. Кафедра співпрацює із Товариством польської культури ім. Гнєви Волосєвич в Ужгороді.

Членами кафедри загалом видано 18 підручників, 53 монографії, десятки навчальних і методичних посібників, сотні статей. Результати наукових досліджень колективу кафедри протягом останніх років знайшли відображення в тематичному збірнику наукових праць «Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства» (Випуск 7), у матеріалах конференції «Інноваційні підходи до викладання світової літератури у вищих навчальних закладах та школах Закарпаття» («Науковий вісник УжНУ». Серія «Філологія», 2014 р.), у матеріалах Міжнародної конференції „Перетин мов і літератур у загальноєвропейському контексті”, присвяченої 90-річчю від дня народження письменника, публіциста Фелікса Кривіна («Науковий вісник УжНУ». Серія «Філологія», 2019 р.),, у регулярних публікаціях філологічного «Наукового вісника УжНУ», у Звіті  по завершенню п’ятирічних наукових тем.

Наукові  досягнення та завдання кафедри відповідають сучасному рівню мовознавства та літературознавства. Усі проблеми науково-дослідної роботи кафедри  є актуальними як для української науки, так і для викладання філології у закладах вищої освіти.