Сурніну Володимиру Борисовичу – 80 років!
4 вересня 2026 року виповнюється 80 років Володимиру Борисовичу Сурніну – історику, викладачеві, педагогу та багаторічному члену колективу Ужгородського університету.
Володимир Борисович народився 1946 року в м. Коломиї Івано-Франківської області у родині військовослужбовця. Починаючи з 1958 року, у зв’язку зі службою батька Бориса Павловича, родина оселилася в Ужгороді. Саме це місто стало для Володимира Борисовича рідним, близьким і дорогим на все життя. У червні 1965 року він закінчив Ужгородську школу № 11. Улюбленими шкільними предметами були історія та література, тому у вересні 1965 року за покликанням душі вступив до Ужгородського державного університету на історичний факультет.
В університеті Володимир Борисович навчався добре й наполегливо, водночас знаходив час для занять важкою атлетикою та успішно виступав у напівсередній вазі на спортивних змаганнях. Ще студентом активно долучався до громадського життя університету, брав участь в організації студентських заходів та різноманітних молодіжних ініціатив. Дипломну роботу написав під керівництвом професора М. Трояна на основі документальних матеріалів Закарпатського обласного державного архіву.
У 1969 році, після отримання диплома та кваліфікації викладача історії і суспільствознавства, Володимир Борисович відслужив строкову службу в армії, а згодом певний час викладав історію в Ужгородській середній школі № 1. У 1971 – 1974 роках навчався в аспірантурі, працював лаборантом кафедри політичної економії УжДУ. З 1974 року – асистент, а з 1980 року – старший викладач університету. 11 січня 1978 року захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. У 1984 році отримав вчене звання доцента.
На посаду доцента Ужгородського державного університету Володимира Борисовича було прийнято у 1982 році. У 1984 році він отримав вчене звання доцента. Упродовж наступних років працював науковим співробітником, викладав, займався науковою та навчально-методичною роботою, був автором численних наукових і навчально-методичних публікацій. У 1992 році Володимир Борисович продовжив роботу на кафедрі нової і новітньої історії та історіографії історичного факультету, яка з 2019 року трансформувалася у кафедру модерної історії України та зарубіжних країн факультету історії та міжнародних відносин.
Сфера наукових інтересів Володимира Борисовича охоплює військову, соціально-економічну та політичну історію, історію Центральної та Східної Європи, міжнародні відносини ХІХ – ХХ століть. Значне місце у його науковому доробку посідає критичне осмислення історичних процесів, аналіз джерел та переосмислення усталених історіографічних концепцій.
За роки викладацької роботи Володимир Борисович читав студентам історичні та суспільно-політичні дисципліни, викладав низку спецкурсів, пов’язаних з історією Центральної та Східної Європи, міжнародними відносинами, європейськими інтеграційними процесами та питаннями європейської безпеки.
Окрім науково-академічної діяльності, Володимир Сурнін зі студентських років захоплюється поезією та відомий як поет. Його творча спадщина є яскравим доповненням до наукової діяльності. Вірші Володимира Борисовича вирізняються філософським підходом, історичною глибиною, щирістю та увагою до важливих тем людського життя. У його творчому доробку – інтимна лірика, поезія про любов до рідного краю та природи, філософські роздуми, історичні балади, твори, сповнені тонкого гумору, іронії та життєвої мудрості.
Володимир Борисович – зразковий сім’янин: люблячий чоловік, вимогливий батько, лагідний дідусь. Разом із дружиною Валентиною Миколаївною вони виховали двох дітей, а сьогодні радіють двом онукам та правнучці.
З нового навчального року Володимир Борисович завершив свою багаторічну викладацьку працю в університеті. Та завершення професійного етапу – це не завершення активного життя. Попереду, без сумніву, ще багато часу для творчості, спілкування, родинних радощів, нових задумів і здійснення мрій.
Щирі вітання ювілярові!
Шановний Володимире Борисовичу!
Від усього серця вітаємо Вас із прекрасним ювілеєм – 80-річчям!
Вісім десятиліть – це великий і гідний життєвий шлях, сповнений праці, пошуків, відкриттів, професійних здобутків, творчості та людського спілкування. За Вашими плечима – десятиліття відданої праці в університеті, сотні лекцій і семінарів, наукові дослідження, публікації, книги, а найголовніше – багато поколінь студентів, для яких Ви були не лише викладачем, а й наставником, співрозмовником та людиною, до думки якої хотілося прислухатися.
Викладачі, колеги та студенти щиро дякують Вам за професіоналізм, мудрість, принциповість, доброзичливість і багаторічну працю. Нехай роки, проведені в університетських аудиторіях, залишаються у пам’яті добрими зустрічами, щирими розмовами та вдячністю тих, кого Ви навчали й виховували.
Бажаємо Вам передусім міцного здоров’я, душевної рівноваги, родинного тепла та благополуччя! Нехай поруч завжди будуть любляча родина, добрі друзі, вдячні колеги й учні. Нехай вистачає сил та натхнення для нових поетичних рядків, цікавих задумів, подорожей, зустрічей і всього того, що приносить радість.
Нехай кожен новий день буде світлим і наповненим, а життєва мудрість, почуття гумору, оптимізм та любов до життя залишаються Вашими незмінними супутниками.
Щиро зичимо Вам, Володимире Борисовичу, довгих і щасливих років життя, міцного здоров’я, миру, родинного затишку, творчого натхнення та нових звершень!
З ювілеєм Вас! Многая і благая літа!
