ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

За результатами дослідження Global Burden of Diseases, ключовими чинниками ризику, що потребують контролю в межах профілактики й лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ), є куріння, дієтичні особливості, високий індекс маси тіла (ІМТ), високий рівень глюкози плазми натще (ГПН), систолічного артеріального тиску (АТ) й холестерину, вживання алкоголю та психоактивних речовин, а також низька фізична активність. Ці чинники ризику часто поєднуються, тому потрібен мультиморбідний підхід до ведення осіб із хронічними захворюваннями.

ХАРЧУВАННЯ

Як відомо, поживні продукти є основою здорового харчування. Слід регулярно вживати овочі, фрукти, цільнозернову й білкову їжу. До останньої належать бобові, горіхи, насіння, риба, яйця, птиця, нежирне червоне м’ясо, знежирені молоко, йогурти й кефір, а також сири з малим вмістом жирів і солі. Перевагу слід надавати продуктам, які містять здебільше ненасичені жири. Також важливо пити багато води. Здоровим дорослим для профілактики артеріальної гіпертензії (АГ) рекомендовано утримуватися від вживання алкоголю або зменшити його до ≤2 порцій на день Для запобігання розвитку АГ та зниження АТ слід зменшити споживання солі до 5 г на добу.

ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ

Щоб досягти оптимальної користі для здоров’я, рекомендовано застосовувати прогресивну та індивідуалізовану програму з помірними та інтенсивними навантаженнями протягом 30‑60 хв на день упродовж усього тижня. Використання практичних інструментів, що відіграють допоміжну роль під час фізичної активності, як‑от крокоміри, смарт‑годинники чи телефони, або графіки еквівалентності часу, відстані, активності та калорійності, можуть допомогти покращити прихильність.

КУРІННЯ

Усім пацієнтам потрібно відмовитися від куріння. Якщо можливо, слід поєднувати консультування фахівцем і приймання ліків для того, щоб позбутися цієї згубної звички.

ОЖИРІННЯ

Для визначення основних причин підвищення ваги, а також ускладнень ожиріння та потенційних перешкод для лікування необхідно провести обстеження пацієнта з вичерпною оцінкою анамнезу. Особам з ІМТ ≥30 кг/м² або ІМТ ≥27 кг/м² та ускладненнями, пов’язаними з ожирінням, для втрати ваги доцільно призначати фармакотерапію у поєднанні з лікувальним харчуванням, фізичною активністю та психологічними втручаннями. Баріатричну хірургію можна розглянути для хворих із ІМТ ≥40 кг/м² або ІМТ ≥35 кг/м² та наявністю принаймні одного захворювання, пов’язаного з ожирінням.

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

Скринінг на ЦД через визначення рівня ГПН, глікованого гемоглобіну (HbА₁С) або обох показників слід проводити що три роки в осіб віком ≥40 років або в разі високого ризику, визначеного за допомогою калькулятора ризику. Більш раннє тестування або частіше подальше спостереження (що 6‑12 місяців) варто розглянути щодо пацієнтів із дуже високим ризиком, визначеним за допомогою калькулятора ризику, або для осіб із додатковими чинниками ризику розвитку ЦД.

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Для оцінювання АТ можна використовувати такі підходи:

 1. Офісне вимірювання АТ – є оптимальним методом.

2. Вимірювання АТ у домашніх умовах: середній САТ ≥135 мм рт. ст. або ДАТ >85 мм рт. ст. є високими та пов’язані з підвищеним загальним ризиком смертності. Отримані показники мають базуватися на серії вимірювань і являти собою середнє значення повторних вимірювань зранку та ввечері впродовж 7‑денного періоду. Значення АТ, отримані в перший день, не варто брати до уваги.

3. Амбулаторний моніторинг АТ.

Для обстеження всіх пацієнтів з АГ слід проводити такі лабораторні дослідження: аналіз сечі, біохімічний аналіз крові (визначення рівнів калію, натрію і креатиніну), визначення рівня ГПН, HbA₁C або обох показників, а також рівня загального холестерину (ХС) сироватки крові, ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), не пов’язаного з ЛПВЩ (не‑ЛПВЩ) і тригліцеридів. Також зазвичай проводять стандартну електрокардіографію у 12. У пацієнтів з АГ й ознаками серцевої недостатності (СН) слід виконувати ехокардіографічне обстеження.

ДИСЛІПІДЕМІЯ

Скринінг рівнів ліпідів або ліпопротеїнів доцільно проводити в чоловіків і жінок віком від 40 років або в будь‑якому віці за наявності одного із зазначених вище специфічних захворювань.

Лікування дисліпідемії передбачає насамперед модифікацію способу життя пацієнтів і застосування статинів для зниження рівня ХС ЛПНЩ нижче порогових значень, що свідчать про наявність ризику.

Слід зауважити, що роль ацетилсаліцилової кислоти (АСК) у первинній профілактиці атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) продовжує знижуватися. Використання АСК для первинної профілактики в пацієнтів віком ≥50 років з АГ не рекомендоване. Проте застосування АСК для вторинної профілактики залишається актуальним і підтверджується переконливими доказами. Профілактика АССЗ за допомогою статинів є ефективною для осіб із проміжним ризиком. У всіх пацієнтів із ССЗ для вторинної профілактики на додаток до відповідних заходів із модифікації способу життя слід використовувати високоінтенсивну статинотерапію. Якщо у хворих спостерігають непереносимість високоінтенсивного лікування статинами, необхідно призначити ці препарати в максимально переносимій дозі.

Більше інформації за посиланням https://health-ua.com/article/71703-proflaktika--lkuvannya-sertcevosudinnih-zahvoryuvan-u-zakladah-pervinno-med.

Підготувала доцент Росул М.М.

• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки