Неплідність у подружній парі: сучасні принципи діагностики
Неплідність є однією з актуальних проблем сучасної репродуктивної медицини. З труднощами зачаття стикається приблизно кожна шоста подружня пара репродуктивного віку.
Відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій, неплідність визначають як відсутність вагітності протягом 12 місяців регулярного статевого життя без використання контрацепції. Для жінок віком понад 35 років обстеження рекомендовано розпочинати вже через 6 місяців безуспішних спроб зачаття.
Сучасний доказовий підхід базується на одночасному обстеженні обох партнерів, оскільки причини неплідності можуть бути як жіночими, так і чоловічими. У значної частини пар виявляють поєднання кількох факторів, тому комплексна оцінка дозволяє швидше встановити причину та визначити оптимальну тактику лікування.
Першим етапом є детальний збір анамнезу. У жінки оцінюють особливості менструального циклу, наявність болю, перенесені гінекологічні захворювання, оперативні втручання, вагітності в анамнезі, ендокринні порушення та спосіб життя. У чоловіка уточнюють перенесені інфекції, травми, операції, професійні шкідливості, прийом медикаментів, шкідливі звички та особливості сексуальної функції.
Фізикальне обстеження дозволяє виявити ознаки гормональних порушень, ожиріння, дефіциту маси тіла, гіперандрогенії, патології щитоподібної залози або варикоцеле. Важливе значення має оцінка індексу маси тіла, оскільки надлишкова або недостатня маса тіла негативно впливає на репродуктивну функцію.
Одним із ключових етапів жіночого обстеження є оцінка овуляторної функції. Регулярний менструальний цикл часто свідчить про наявність овуляції, однак у ряді випадків необхідне додаткове підтвердження. Для цього використовують ультразвуковий моніторинг овуляції, визначення рівня прогестерону у другій фазі циклу або тести на овуляцію.
Особливу увагу сучасна репродуктологія приділяє оцінці оваріального резерву. Найбільш інформативними методами є визначення рівня антимюлерового гормону (АМГ) та підрахунок антральних фолікулів під час ультразвукового дослідження. Ці показники дозволяють оцінити репродуктивний потенціал жінки та прогнозувати ефективність подальшого лікування.
Трансвагінальне ультразвукове дослідження органів малого таза є базовим методом діагностики. Воно дозволяє виявити міому матки, ендометріоз, поліпи ендометрія, кісти яєчників, аномалії розвитку матки та інші патологічні зміни, які можуть бути причиною неплідності.
Обов’язковим етапом є оцінка прохідності маткових труб, оскільки трубний фактор залишається однією з найчастіших причин жіночої неплідності. Для цього застосовують гістеросальпінгографію або соногістеросальпінгоскопію. Лапароскопія сьогодні не використовується як рутинний метод первинного обстеження, однак залишається важливим методом діагностики при підозрі на ендометріоз, спайковий процес або іншу патологію органів малого таза.
Сучасні рекомендації наголошують, що обстеження чоловіка є не менш важливим. Основним методом оцінки чоловічої фертильності є спермограма. Вона дозволяє оцінити концентрацію сперматозоїдів, їх рухливість, морфологію та життєздатність. За показаннями можуть проводитися MAR-тест, гормональне обстеження, ультразвукова діагностика та генетичні дослідження.
Не менш важливим є виявлення факторів способу життя, які можуть негативно впливати на фертильність. Доведено, що куріння, надмірне вживання алкоголю, хронічний стрес, ожиріння, недостатня фізична активність та порушення сну знижують імовірність настання вагітності як у жінок, так і у чоловіків. Корекція цих факторів є важливою складовою сучасного лікування неплідності.
Сучасний доказовий підхід до обстеження подружньої пари при неплідності передбачає індивідуалізацію діагностики та лікування.
Своєчасне звернення до фахівця, комплексне обстеження обох партнерів і використання сучасних методів репродуктивної медицини значно підвищують шанси на успішне настання вагітності та народження здорової дитини.
Підготував зав. кафедри проф. Міцода Р.М.
_thumb_wide.jpeg)
_thumb_wide.jpg)
