Комплексний регіонарний больовий синдром
Комплексний регіонарний больовий синдром (КРБС, синоніми: хвороба Зудека, альгодистрофія, рефлекторна симпатична дистрофія) – це хронічний стан сильного болю, набряку, зміни температури та кольору шкіри, що зазвичай виникає в кінцівці після травми, операції, інсульту чи інфаркту, і характеризується непропорційною інтенсивністю болю до травми, вимагає комплексного немедикаментозного, медикаментозного лікування та психологічної підтримки.
Розуміння КРБС має вирішальне значення для ранньої діагностики та ефективного лікування.
Причини. Хоча точна причина КРБС залишається неясною, генетична схильність, певні інфекційні агенти та фактори навколишнього середовища можуть відігравати певну роль.
- Травми (переломи, вивихи, опіки).
- Хірургічні втручання.
- Інсульт, інфаркт міокарда.
- Тривала іммобілізація (знерухомлення) кінцівки.
Типи
- КРБС I типу: Виникає без підтвердженого пошкодження нерва.
- КРБС II типу: Виникає після встановленого пошкодження нерва (наприклад, нервового стовбура).
Основні симптоми
- Біль: Пекучий, ниючий, спонтанний або від найменшого дотику.
- Зміни шкіри: Зміна кольору (червоний, синій), температури (гарячий або холодний), підвищене потовиділення.
- Набряк: Уражена ділянка стає набряклою
- Трофічні зміни: Порушення росту волосся, нігтів, атрофія шкіри та м'язів.
- Рухові порушення: Зниження рухливості суглобів, контрактури.
Деякі симптоми можуть свідчити про необхідність негайної медичної допомоги, зокрема:
- Раптова поява сильного болю що не покращується після відпочинку або безрецептурного знеболення.
- Швидкий набряк або зміни кольору шкіри.
- Ознаки інфекції, такі як лихоманка або підвищена температура в ураженій ділянці.
- Втрата функції або рухливість ураженої кінцівки.
Діагностика КРБС починається зі збирання детального анамнезу хвороби (включно з початку симптомів, будь-які попередні травми та прогресування болю) і ретельного клінічного обстеження,. Фізичний огляд оцінить уражену кінцівку на наявність ознак набряку, змін температури та діапазону рухів.
Для підтвердження діагнозу можна використовувати:
- Лабораторні дослідження: Аналізи крові можуть допомогти виключити інші захворювання, які можуть викликати подібні симптоми.
- Візуалізаційні дослідження: Для оцінки змін щільності кісток або інших аномалій може бути проведено рентгенівське дослідження, МРТ або сканування кісток.
- Спеціалізовані процедури: У деяких випадках для оцінки функції нервів та больової реакції можуть бути використані інші спеціалізовані тести.
Лікування комплексне, включає реабілітаційні втручання (відновлення рухливості та зменшення болю), медикаментозну терапію (НПЗЗ, антидепресанти), блокади нервів (в деяких випадках).
Ускладнення. Якщо лікування не почати вчасно, можуть розвинутися контрактури, атрофія м'язів і кісток. Багато пацієнтів можуть відчувати хронічний постійний біль, який суттєво впливає на якість їхнього життя і може призвести до тривоги, депресії та соціальної ізоляції.
Підготувала Ольга Блага.
