Цікаві факти про епідемічний паротит
Паротит – гостре інфекційне захворювання, відоме як свинка.
Збудник паротиту - стійкий вірус, але у зовнішньому середовищі швидко гине під впливом УФ–випромінювання, високої температури, дезінфікуючих засобів.
Єдиним джерелом інфекції є хворі на різні форми (типові та стерті, субклінічні) епідемічного паротиту. Хворий починає виділяти вірус у довкілля за 3 дні до початку проявів хвороби та продовжує протягом 9 днів після.
Механізм передачі – повітряно-крапельний. Слина, краплини носоглоткового слизу, що містять вірус у слині, можуть потрапляти через повітря до іншої людини при чханні, кашлю, розмові або контактно-побутовим шляхом через забруднені руки, немитий посуд або інші заражені предмети.
На епідемічний паротит найчастіше хворіють діти в період між третім і сьомим роком життя. Осіб чоловічої статі епідемічний паротит уражає в 2 рази частіше з виникненням явних (симптомних) проявів, ніж дівчаток та жінок. Паротит дуже небезпечний ураженням статевих залоз: у хлопчиків і чоловіків свинка може ускладнитися в орхіт; у дівчаток і жінок – офорит (рідше).
Вірус паротиту також може уразити підшлункову залозу і викликати гострий панкреатит. При проникненні в центральну нервову систему вірус паротиту небезпечний розвитком серозного менінгіту, менінгоенцефаліту.При паротиті може також розвинутися ураження середнього вуха, наслідки якого стійка глухота.
Інфекційний процес має сезонність, спостерігають хворобу найбільше навесні, особливо у квітні та травні. Після перенесеної хвороби створюється стійкий, довічний імунітет.
Профілактика
Для запобігання зараження інших дітей або дорослих хворий ізолюється на 10 днів. Профілактика епідемічного паротиту, в першу чергу, полягає в вакцинації. Для цього використовую живу або ослаблену вакцину, яку вводять під шкіру в області лопатки або зовнішню частину плеча одноразово з використанням дози в 0,5 мл. Щеплення проводиться дітям у віці 1 року. В вакцину включені антитіла проти кору і краснухи.
У 6 років проводять ревакцинацію, після якої виробляється стійкий імунітет до захворювання і зараження виключається практично на 100%. Якщо за медичними показаннями або з причини відмови від щеплення був порушений графік вакцинації, то можна пройти вакцинацію в будь-якому віці, а ревакцинацію не менше ніж через 4 роки. Для щеплень використовується кілька видів вакцин: Моновакцина – вакцина проти паротиту у живій формі. Вакцина – проти кору і паротиту в живій формі. Трьохкомпонентна вакцина включає в себе «Пріорікс», «Ервевакс», «Тримовакс».
До початку вакцинації паротит був серйозною небезпекою в плані поширення епідемій. Сьогодні зустрічаються поодинокі випадки паротиту серед тих дітей, чиї батьки не ставлять їм щеплень, а також часто хворіють дорослі, у яких щеплення імунітет згас, а повторних щеплень вони не робили.
Чим небезпечна свинка при вагітності
Дорослі часто важче переносять захворювання з групи дитячих інфекцій, і епідемічний паротит не став винятком. Тому перша небезпека, яка чатує майбутню матусю, якщо вона захворіла на свинку, – важкий загальний стану. Іноді реєструються важкі форми паротиту з залученням в процес й інших залоз, крім слинних, – яєчників, молочної залози, підшлункової. У такому випадку говорять про ускладнення паротиту маститом, оофоритом або панкреатитом. До найважчих ускладнень відносять менінгіт та енцефаліт.
Для плода в плані розвитку важких пороків розвитку вірус епідемічного паротиту не небезпечний, оскільки він через плаценту не проникає. Але захворювання свинкою на ранніх термінах іноді призводить до спонтанних викиднів, пояснюється важкою інтоксикацією організму вагітної.
Цікаві факти!!!
В діагностиці та лікуванні паротиту з’явився прогрес під час епідемій 17-19 століть серед солдатів регулярної армії. Через високу щільність населення казарм, за рахунок низької гігієни солдати хворіли свинкою один за іншим. Іноді в той час цю хворобу стали іменувати «окопної або солдатської хворобою». І тільки в минулому столітті з’ясували природу інфекції, виділивши вірус і заражаючи їм лабораторних тварин (мавп). До 1945 року була розроблена і перша вакцина від паротиту, що дало початок епосі масової від нього вакцинації.
_thumb_wide.jpg)
