Деякі умови дистанційного навчання майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти в УжНУ
Така назва доповіді, яка представлена на Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація освітнього середовища: проблеми та перспективи в контексті євроінтеграції» (19-20.05.2022, м. Івано-Франківськ).
Важливого значення набуває наявність належних умов для реалізації дистанційного навчання, яке триває з початку пандемії (2020) і наразі продовжується під час воєнного стану в Україні. Важливо враховувати, з нашого погляду, щодо умов навчання у вищій школі думки студентів. Розглянемо погляди наших студентів спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта» до деяких умов дистанційного навчання.
Серед умов дистанційного навчання досліджено технічну забезпеченість студентів (смартфони, планшети, ноутбуки тощо), а також можливість доступу до високошвидкісного Інтернету. Анонімне онлайн опитування студентів спеціальності 012 «Дошкільна освіта» та 013 «Початкова освіта» проводили з використанням Google Forms під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Долучені респонденти: 28, 87 та 103 студенти бакалаврату та магістратури очної та заочної форми здобуття освіти відповідно у 2020, 2021 та 2022 р.
Опрацьовані результати анкетування студентів наведено для наочності за п’ятибальною шкалою, аби побачити динаміку зміни середніх балів.
Звернемо увагу на виявлені проблеми щодо умов дистанційного навчання (разом відповіді «категорично НЕ погоджуюсь» та «скоріше НЕ погоджуюсь»), оскільки вони досить відрізняються між собою за чисельними значеннями, а саме: 21,1 (2020), 36,5 (2021), 23,3% (2022) студентів незадоволені Інтернет зв’язком вдома, а 36,3 (2020), 31,1 (2021), 16,5% (2022) незадоволені власним технічним забезпеченням (смартфон, планшет, ноутбук тощо). Середні бали узагальнюють та віддзеркалюють зазначені дані. Найкращі показники 2020 р. можливо зумовлені, що значна частина студентів перебували на початку карантину в гуртожитках, де досить добрі умови Інтернет зв’язку, а в наступні роки навчались переважно вдома. Спостерігаємо позитивну тенденцію покращення технічного забезпечення в поточному році, що вплинуло і на покращення відповідних середніх балів. Водночас, з нашого погляду, для досить значної частини студентів умови дистанційного навчання не можна вважати комфортними. Як наслідок, викладачам закладів вищої освіти бажано враховувати такі аспекти і використовувати деякі можливості модернізації освітнього середовища з використанням сучасних інформаційних технологій для нейтралізації зазначених негативних чинників. Наприклад, нами в процесі вивчення курсів «Основи педагогічних досліджень», «Методологія наукових досліджень» та інших навчальних дисциплін для студентів спеціальностей «Дошкільна освіта», «Початкова освіта» використовували систему електронного навчання УжНУ Moodle. Це давало можливість розширити часові інтервали під час виконання завдань, враховувати побажання студентів для вибору чи зміни термінів виконання завдань. Використовували також повторне компютерно орієнтоване тестування результатів навчання під час самостійних та модульних контрольних робіт тощо (https://doi.org/10.28925/2414-0325.2021.1114). Проведене дослідження показує, що така практика сприяє покращенню успішності та комфортності дистанційного навчання для студентів. Водночас, зазначені підходи реалізації дистанційного навчання важливі у контексті професійної підготовки студентів, оскільки вони зможуть реалізувати їх в умовах майбутньої педагогічної діяльності.
Рис. 1. Відповіді студентів на питання анкети за п’ятибальною шкалою (вісь ординат – середні значення в балах; вісь абсцис – роки опитування). Питання анкети: «Під час дистанційного навчання в умовах карантину мене повністю задовольняє: якість Інтернет зв’язку вдома; якість власного технічного забезпечення (смартфон, планшет, ноутбук тощо)».
Примітка: Відповідь за п’ятибальною шкалою: 1 (категорично НЕ погоджуюсь); 2 (скоріше НЕ погоджуюсь); 3(і ТАК, і НІ), 4(скоріше погоджуюсь), 5(повністю погоджуюсь).
Інформацію підготував
автор проведеного дослідження проф. В.І. Староста,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи
