День науки в Україні: можливості для молодих вчених
Традиційно третьої суботи травня українська наукова спільнота відзначає професійне свято – День науки. Це свято символізує невтомні зусилля, завзяття та пристрасть українських науковців та всіх працівників наукової сфери, які працюють над прогресом та покращенням життя людей через наукові досягнення, інновації та винаходи. Вперше День науки було відзначено в Україні в другій половині XX століття, коли влада визнала важливість наукового розвитку для держави.
До Дня науки ми опитали молодих вчених Ужгородського національного університету про те, як зробити старт наукової кар’єри, зокрема, що має знати молодий вчений, якими рисами має володіти, як зацікавити молодь наукою, які перспективи відкриває грантова діяльність для молодих вчених, що мотивує працювати в науці та досягати високих результатів, які перспективи є для молодих науковців в Україні, а також які поради вони дали б молодим вченим, які тільки починають свою кар’єру.
Віталій ЛЮБАЧКО, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник:
Для досягнення успіху в науковій сфері молодому науковцю важливо не обмежуватись вдосконаленням лише академічних навичок. Не менш важливим є налагодження професійних контактів, уміння ефективно співпрацювати в команді та безперервна робота над саморозвитком.
Науковець, щоб бути помітним у міжнародній діяльності повинен виявляти здатність до нестандартних і креативних рішень, а також володіти розвиненими комунікаційними навичками, які дозволятимуть якісно презентувати результати своєї роботи на міжнародних платформах. Крім того, не зайвим є володіння іноземними мовами.
Зацікавити молодь наукою можна через залучення до захоплюючих досліджень, створення можливостей для розвитку творчих ідей та участі у наукових ініціативах, а ґрантова діяльність відкриває для молодих вчених шляхи до фінансування досліджень, міжнародної співпраці та професійного зростання.
Мотивація до наукової діяльності виникає, перш за все, з прагнення зробити свій внесок у науковий прогрес, відкриваючи щось нове, що буде важливим для розвитку держави та суспільства.
Підтримка молодих науковців в Україні, особливо тих, хто працює в області природничих наук, зі сторони держави є надзвичайно важлива. Зокрема, важливим є забезпечення доступу до сучасного обладнання, сприяння академічній мобільності, пошук можливостей для збільшення фінансового стимулювання, впровадження програм пільгового житла та спрощення юридичних процедур. Молодим вченим, які тільки розпочинають свою кар’єру, варто зосередитись на поданні грантових заявок та брати активну участь у різних наукових форумах, особливо міжнародних.
Олександра ПАЛЛАГ, кандидат біологічних наук, доцент:
Зробити старт наукової кар’єри — означає знайти тему, яка справді захоплює, і поступово заглиблюватися в неї через читання, участь у дослідженнях і співпрацю з досвідченими наставниками. Молодий вчений має знати, що наука — це марафон, а не спринт: тут важливі системність, критичне мислення, чесність у результатах і готовність вчитися щодня.
Передусім, науковцю важливо не боятися невдач. У науці рідко щось вдається з першої спроби — особливо, коли йдеться про участь у міжнародних конкурсах чи поданні грантових заявок. Можна подавати документи кілька разів і отримати фінансування лише за п’ятим разом — і це нормально.
Головне — не здаватися. Бути наполегливим, не боятися озвучувати власну позицію та мати активну наукову позицію. Водночас надзвичайно важливо глибоко орієнтуватися у своїй темі, формулювати її чітко й уміти донести власні ідеї до міжнародної аудиторії — переконливо, впевнено й компетентно.
Щоб зацікавити молодь наукою, важливо показати, що вона — це не лише лабораторії чи формули, а можливість впливати на майбутнє, вирішувати реальні проблеми й працювати в глобальному контексті. Молодим людям потрібно давати приклади живої науки: залучати до досліджень, наукових конкурсів, обговорень і реальних кейсів, де їхні ідеї мають значення.
Щодо грантової діяльності, то вона відкриває для молодих вчених великі перспективи — можливість реалізувати власні проєкти, побудувати дослідницьку мережу, проходити стажування за кордоном, залучати нове обладнання і створювати сильне резюме для майбутнього в науці чи індустрії. Це також шлях до незалежності у виборі теми і дослідницької траєкторії.
Величезною мотивацією для мене є приклад моєї наставниці — професорки Надії Володимирівни Бойко. Вона змогла своїм життєвим і науковим шляхом показати, що наполегливою працею можна досягти всього: і визнання в науковій спільноті, і успішної участі у міжнародних проєктах, і закордонних стажувань, і вагомих дослідницьких результатів. Коли бачиш перед собою людину, яка присвятила себе науці повністю і змогла реалізувати себе у цьому середовищі, то з’являється внутрішня впевненість, що і ти також зможеш. Це приклад, який надихає щодня. І я щиро вдячна їй за цю підтримку та віру в молодих науковців.
Сьогодні перспективи для розвитку молодих науковців в Україні є досить сприятливими. Уже зараз існують важливі інструменти підтримки — зокрема, стипендії Кабінету Міністрів, Президента України, а також можливість отримання індивідуальних грантів для молодих учених. Наукові проєкти молодих вчених — це чудовий стимул залишатися в науці, розвиватися, реалізовувати власні ініціативи. Однак ще є потреба у системній підтримці — зменшенні адміністративного навантаження, покращенні умов для проведення досліджень, забезпеченні стабільного фінансування та наставництва. Моя порада молодим вченим — не боятися починати з малого, шукати однодумців, активно комунікувати свої ідеї та використовувати всі доступні ресурси: стипендії, стажування, конкурси, школи. І головне — пам’ятати, що успіх у науці будується не лише на геніальних ідеях, а й на щоденній послідовній роботі. Варто також усвідомлювати, що молодий вчений не може мати такі ж здобутки, як професор чи досвідчений доктор наук — і це нормально. Часто трапляється, що до молодих дослідників висуваються надмірно високі очікування, які не завжди відповідають реальним можливостям на початковому етапі кар’єри. Це може демотивувати, створювати внутрішній тиск і відчуття неспроможності, хоча насправді все йде своїм природним шляхом. Потрібно враховувати рівень досвіду і формувати адекватні критерії оцінки, націлені на розвиток, а не на негайні великі результати. Підтримка, наставництво і довіра до потенціалу — ось що справді допомагає молодим науковцям зростати.
Вадим ПІШТА, доктор філософії, доцент:
Щоб розпочати наукову кар’єру, молодому вченому важливо обрати актуальну тему для дослідження, опанувати методологію наукових досліджень та публікувати результати своїх досліджень в фахових виданнях. Також варто налагоджувати контакти з науковою спільнотою через участь у наукових заходах.
Щоб молодого вченого було помітно у діяльності, зокрема закордоном, важливо обґрунтовано та зрозуміло подавати свої ідеї, як у наукових публікаціях, так і під час виступів на наукових заходах. Крім цього, потрібно бути наполегливим та постійно слідкувати за трендами у своїй сфері. Ну і звісно ж вчити іноземні мови, що значно полегшує комунікацію зі вченими-іноземцями.
Зацікавити молодь наукою можна через актуальні теми, які напряму впливають на їхнє життя, наприклад, може йтися про так звані цифрові права, захист персональних даних, штучний інтелект, права людини в умовах екстраординарних правових режимів, екологічне право, міжнародне гуманітарне право, медичне право тощо. Зацікавити молодь юридичною наукою також можна, якщо показати їй, що це про реальні інструменти впливу на суспільство.
Грантова діяльність натомість відкриває можливості для фінансування актуальних досліджень та міжнародних стажувань.
Мене мотивує можливість проводити дослідження одразу в двох актуальних сферах, які мені подобаються: забезпечення захисту новітніх прав у сфері охорони здоров’я (зокрема, репродуктивних прав та права на трансплантацію), а також у сфері захисту персональних даних у зв’язку з розвитком штучного інтелекту та Інтернету речей. Важливу роль відіграє також професійний розвиток, а також можливість брати участь в організації наукових заходів та спілкуватися з провідними науковцями-юристами в Україні.
Проблема з достойною оплатою праці сьогодні є викликом для молодих науковців. Тут важливо, щоб держава та заклад вищої освіти створювали умови для більшої підтримки молодих вчених, включаючи збільшення кількості грантових програм.
Молодим вченим можна порадити не боятися розвивати нові ідеї, активно шукати можливості для участі в грантах та наукових проєктах, співпрацювати з іншими вченими.
Зрештою важливо розвивати навички комунікації, навчитися презентувати свої дослідження, а також бути відкритим до критики та нових підходів.
Ірина ШЕНДЕР, доктор філософії , старший науковий співробітник:
На початку наукової кар’єри молодий науковець має активно комунікувати з іншими науковцями, брати участь в реалізації наукових досліджень, написанні публікацій, оформленні охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності, а також – постійно вдосконалювати свої знання та навички.
Для того щоб молодий вчений був помітним у науці йому важливо бути активним, відкритим до нових ідей, комунікабельним, а також вміти працювати в команді.
На мою думку, зацікавити молодь наукою можна через інтерактивні заходи та реальні приклади застосування науки – практичні проєкти, досліди, участь у конкурсах, грантах. Зокрема, гранти дають молодим вченим можливість реалізувати проєкти, здобути досвід та працювати з вітчизняними та міжнародними партнерами.
Моя мотивація — це бажання приносити користь суспільству та постійно вдосконалювати свої знання й навички.
На мою думку, перспективи для молодих науковців в Україні є, але потребують більше підтримки — фінансування, обладнання, можливості для стажувань.
Молодим вченим раджу не боятися, бути активними і шукати своє місце в науці.
Микола КУТ, кандидат хімічних наук, доцент:
Для старту наукової кар’єри необхідно займатись науковою роботою із студентських років, обрати актуальну тематику дослідження, активно читати наукову літературу по відповідній спеціальності, навчитись писати наукові статті, тези та працювати з базовими редакторами текстів.
Для того щоб молодого вченого було помітно у міжнародній діяльності він повинен відповідати принципам академічної доброчесності, умів працювати в міжнародному середовищі та бути наполегливим.
Молодь можна зацікавити наукою за допомогою створення спільнот, де молоді вчені зможуть висловлювати ідеї, отримувати менторство, відчувати підтримку. В університеті при викладанні відповідної дисципліни потрібно звертати увагу на актуальні теми. Навчальні дисципліни потрібно викладати з практичної точки зору.
Моєю мотивацією працювати в науці є наукові відкриття, додаткове фінансування.
Перспективи для молодих науковців в Україні, на мою думку, високі. Зокрема, з початком повномасштабного вторгнення росії збільшилась міжнародна підтримка України, через що з’явилось багато міжнародних програм для науковців в, тому числі, для молодих вчених.
Для підтримки діяльності молодих вчених в першу чергу їм потрібно дати можливість закріпитися в навчальному чи науковому закладі, забезпечити достойною заробітною платою, зменшити бюрократію. Для тих хто починає свою кар’єру молодого вченого потрібно бути настирливим, не здаватися після декількох невдач та бути фанатом своєї справи.
Павло ПЕТАХ, доктор філософії, доцент:
Найперше молодому вченому слід визначитися з науковим напрямком і знайти «свого» керівника (ментора). Саме наставник формує дослідницьке мислення, закладає методологічний фундамент і багато в чому визначає професійне середовище та світогляд на роки вперед, тому вибір ментора є критично важливим.
Щоб бути помітним у світовій спільноті, науковець має бути амбітним і активним: підтримувати листування з колегами з різних країн, брати участь в онлайн- та офлайн-конференціях, тематичних школах і воркшопах. Оперативна комунікація й відкритість до співпраці роблять молодого вченого видимим та відкривають двері до нових міжнародних проєктів і можливостей.
Наука захоплює, бо дозволяє глибоко розібратися, скажімо, у патомеханізмах захворювань, постійно працюючи з оглядовими статтями, систематичними оглядами й результатами рандомізованих контрольованих досліджень, отже, ви завжди «на хвилі» найсвіжіших трендів. Гранти дають молодим вченим доступ до сучасного обладнання, міжнародної співпраці й стажувань, розширюючи горизонти й фінансово дозволяючи зосередитися на дослідженнях.
Мене мотивуєпрацювати в науці усвідомлення, що щодня я вношу свою цеглинку у світову науку й бачу, як інші дослідники цитують наші дані. Не меншим стимулом є усвідомлення, що наші знахідки можуть стати базою для подальших досліджень і згодом перерости в практичні рішення — хай шлях до цього й тривалий.
В Україні дедалі більше можливостей — гранти НФДУ, участь у програмі «Горизонт Європа», регіональні стартап-фонди, тож амбітні дослідники мають реальний шанс реалізуватися, хоча стабільне фінансування й менша бюрократія ще потребують уваги держави. Рекомендую початківцям активно шукати міжнародних партнерів, сміливо подавати перші грантові заявки й систематично презентувати свої ідеї на конференціях — наполегливість і мережа контактів окупляться.
Вітаємо всіх із Днем науки! Бажаємо всім науковцям натхнення, нових відкриттів і наукових досягнень!
За інформацією науково-дослідної частини
