Вади зору та шрифт Брайля - становлення універсального письма для людей, що втратили зір.
Згідно сучасних даних на сьогоднішній день в світі нараховується біля 2,2 мільярда людей, що мають знижений зір, з них біля 39 мільйонів повністю незрячі. Кожні п'ять секунд в світі втрачає зір одна доросла людина, щохвилини – дитина.
Що стосується зору вдаль, легкі порушення зору відмічаються у 188,5 млн людей, від середніх до важких – у 217 млн (Bourne RRA. et al. 2017). Що стосується зору на близьку відстань, з такими порушеннями зору нараховується 826 млн. людей (Fricke TR. et al. 2018). Ці цифри невпинно зростають щороку.
Збільшення людей зі зниженим зором в першу чергу пов'язано з старінням населення світу, переважною роботою на близькій відстані та збільшенням кількості системних хвороб в популяції, що мають відображення зі сторони органа зору, травми органа зору.
Сучасні можливості діагностики та лікування дозволяють майже в половині випадків попередити зниження зору або скорегувати стан пацієнта. Але сучасні наукові досягнення не дозволяють суттєво покращити стан абсолютно незрячих людей. Саме тому, вкрай важливо щорічно відвідувати офтальмолога, навіть, коли нема скарг на зміни зору. Це необхідно задля діагностики ранніх стадій загрозливих станів та виявлення ризиків розвитку хвороб органа зору. Сучасні діагностичні можливості дозволяють безпечно, безболісно та високоінформативно провести обстеження органа зору абсолютно всім віковим категоріям людей.
Сліпота - найважча форма порушення зору, що обмежує можливості людей для повноцінного життя. В сучасному суспільстві є багато комунікацій для людей з відсутністю зору. Одна з них — це методика обміном інформації за допомогою шрифта Брайля.
Шрифт Брайля – це рельєфно-крапковий тактильний шрифт, який використовують незрячі та слабозорі особи для письма та читання. Він складається з рельєфних крапок, розташованих у ячейках, – усього до шести крапок, які розміщуються у дві колонки, по три крапки в кожній. Кожна ячейка представляє букву, цифру або розділовий знак.
У 1808 році на замовлення Наполеона Шарль Барль створив «нічну абетку», що дало змогу читати зашифровані повідомлення в сліпу і безшумно. Військові, щоб не видати себе спалахом світла або звуком голосу, записували інформацію у повній темряві, проколюючи отвори в картоні, і зчитували їх, торкаючись картону пальцями. «Нічна абетка» Барб’є не стала популярною серед військових. У 1820 році він презентував дану абетку Французькій національній школі для сліпих, серед її учнів був 12 річний Луі Брайль.
Луі Брайль народився 4 січня 1809 року, у трирічному віці в результаті травми осліп (травма гострим предметом одного ока, внаслідок симпатичного запалення втратив зір на обох очах). Через 3 роки на основі винаходу Барб’є Луї Брайль, якому на той момент виповнилося 15 років, розробив свій перший варіант рельєфно-крапкового шрифту для незрячих і слабозорих людей, котрий пізніше був названий на його честь – «шрифт Брайля». У 1824 році він придумав «ячейку-шестикрапку», що складалася з двох вертикальних рядів по 3 крапки. «Історія Франції» 1837 року стала першою книгою, надрукованою методом Брайля.
В 1854 році шрифт Брайля став офіційним засобом для комунікації та навчання незрячих, проте самого Брайля на той час вже не було серед живих (в віці 43 роки він помер від туберкульозу). В 1887 він стає міжнародним шрифтом. Завдяки своїй універсальності, систему використовують люди різного віку.
Шрифт Брайля пристосували для письма багатьма різними мовами, включаючи китайську. Також він використовується для нотного письма і у системі математичних позначень.
У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що щорічно 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля з метою підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людини сліпих і слабозорих людей.






