Новини

11.03.2019
111

Аби бути суб’єктом, а не об’єктом історії, – маємо докладати зусиль

Аби бути суб’єктом, а не об’єктом історії, – маємо докладати зусиль

IX міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», який з 2010 року організовує Союз українців Румунії, зокрема і його Сатумарська філія, тривав у Сату-Маре з 7 до 10 березня. У його рамках відбулося також відзначення 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Відкриває засідання Микола-Мирослав Петрецький

Делегація Ужгородського університету була численною й представляла різні його структурні підрозділи: факультет історії та міжнародних відносин, факультет суспільних наук, філологічний факультет, українсько-угорський навчально-науковий інститут тощо.

Оксана Свєженцева передає вітання від ректора УжНУ Володимира Смоланки

Відкривали урочисте міжнародне зібрання депутат румунського парламенту, голова Союзу українців Микола-Мирослав Петрецький та посол України в Румунії Олександр Баньков, які наголосили, що історія румунсько-українських відносин, починаючи з XVI століття, довга й різноманітна: є ретроспектива, і є, що найголовніше, перспектива.

До вітань долучилися також префект повіту Сату-Маре Даріус Філіп, голова повітової ради Сату-Маре Чобо Патакі, менеджер Повітового музею Сату-Маре Лівіу Марта та інші поважні особи. Від ректора Ужгородського національного університету вітання зібранню переказала очільниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева.

Виступає Микола ВегешВиступив також завідувач кафедри політології і державного управління, професор Микола Вегеш, який нагадав, що договір між УжНУ й Повітовим музеєм Сату-Маре укладений ще 1995 року, а з 1999-го видано вже 8 наукових збірників, проведено 12 спільних етнологічних та археологічних експедицій, інших важливих заходів. Професор нагадав також, що 14–15 березня Ужгородський національний університет та Інститут історії України Національної академії наук України проводять міжнародну наукову конференцію «Карпатська Україна – незалежна держава» до 80-річчя проголошення її незалежності й подарував пану Петрецькому та Повітовому музею свою монографію «Вершина Духу», яка щойно вийшла друком у співавторстві з Маріаном Токарем.

Завідувач кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор Володимир Антофійчук серед іншого розповів і про премію Івана Бажанського, засновану в Чернівцях, серед лауреатів якої вже 7 громадян Румунії. Цьогоріч журі премії, до складу якого входить і пан Антофійчук, вирішило надати її людям, які розвивають українсько-румунські відносини, а саме генеральній секретарці Союзу українців Румунії, голові Сатумарської філії СУР, науковій співробітниці Повітового музею Сату-Маре Ірині Любі Горват, а також радниці з питань українського шкільництва міністерства національного виховання Румунії Ельвірі Кодрі, професору філологічного факультету Клузького університету Івану Гербілу та письменнику Євсебію Фрасенюку.

Під час пленарного засідання депутат Микола-Мирослав Петрецький зауважив, що румунського-українські відносини від XVI ст. не завжди були простими, але всі труднощі, спричинені переважно браком національних держав, подолані. Нині на порядку денному захист представників національних меншин – один із визначальних елементів демократичного суспільства, базовий компонент консолідації міждержавних відносин. Пан депутат нагадав, що цьогоріч будемо святкувати 28 років від заснування дипломатичних відносин між нашими країнами. Тож дуже важливо, аби ми чули одне одного й докладали колективних зусиль для їх розвитку, особливо тепер, коли світ інтоксикований фальшем і брехнею.

Олександр Баньков

Посол України в Румунії пан Олександр Баньковнаголосив, що за 27 років незалежності України вдалося зробити багато в напрямку українсько-румунських відносин. Дипломат уважає, що є містки через представників національних меншин, які проживають в обох країнах, але Україна з її 44 млн та Румунія з 22 млн населення мають робити набагато більше, аби певні сили, а це передусім РФ з її провокаціями, які намагаються нас посварити, не досягли в цьому успіху. Пан Баньков висловив удячність Румунії за підтримку у війні з Російською Федерацією, а також на етапі вступу України до НАТО та ЄС. Ця підтримка стала особливо відчутною, відколи Румунія стала головувати у Раді Євросоюзу. Український амбасадор висловив упевненість, що краще пізнання українцями та румунами одне одного – це шлях до реалізації спільних проектів, зміцнення власної витривалості, власного захисту в умовах гібридної війни; це основа і запорука перспективності й результативності будь-якого діалогу, політичного зокрема.

 

Від Ужгородського університету участь у пленарному засіданні взяв декан факультету історії та міжнародних відносин, професор Іван Вовканич, який охарактеризував румунсько-українські відносини до 2014 року як такі, для яких була характерна інертність, конфліктність та брак системності. Так, до прикладу, з 1991 до 2014 рр. було лише 7 обмінів візитами на рівні глав держав, 2 – на рівні керівників урядів і 3 на парламентському рівні. 2014 рік став поворотним. Пан професор висловив припущення, що ніщо так не об’єднує, як спільні загрози: Румунія стала першою з тих, хто висловив зацікавлення у цілісності України й підтримав її інтеграцію до ЄС та НАТО. Вже з 2015 до 2017 рр. маємо 13 спільних угод. Новий Закон «Про освіту» в Україні 2017 року став серйозним випробуванням для міждержавних відносин України та Румунії. Вже є домовленості про переговори між міністерствами освіти країн на 2019–2020 рр.: мають бути передбачені взаємні гарантії прав національних меншин. Оскільки політична конфігурація як в Україні, так і в Румунії у 2019 році може змінитися, то з обох боків має бути докладено максимум зусиль, аби цей рік не став паузою у взаєминах.

Виступає Іван Вовканич

Категорії: