На базі УжНУ стартує вивчення геному українців та мешканців Карпатського регіону
На базі УжНУ стартує повномасштабне дослідження генетичної карти мешканців Карпатського регіону. Геноми людей у кількох десятках країн вже готові та активно використовуються у персоналізованій медицині, фармації тощо. Натомість Україна, як і ряд сусідніх держав досі не мали своїх досліджень. Проект став можливим завдяки ініціативі випускника УжНУ, а нині професора Університету Пуерто-Ріко, директора Центру генетики Карибського басейну Тараса Олексика.
На основі таких генетичних досліджень напрацьовуватимуться методи лікування таких дегенеративних захворювань, як хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз і потенційно рак. Адже геном – це набір повної генетичної інформації індивідуального організму. Це як біологічна програма, на якій базується розвиток, зовнішній вигляд і функції кожного організму.
«Існує такий світовий проект «1000 геномів», його метою є дослідити місцеві ендемічні локальні генетичні відмінності. Тобто, чим люди в різних популяціях – в Африці, Південній Америці, Азії, Європі відрізняються один від одного, - пояснює Тарас Олексик. - Я був у цьому проекті від самого початку і моїм завданням було зібрати пуерториканську та й взагалі карибську популяцію. Вийшло вже чимало публікацій з цього приводу і це дало дуже добрий результат, бо зараз генетичні карти пуерториканців відомі світовому медичному товариству. При розробці ліків враховується генетичне різноманіття, яке існує в Пуерто-Ріко».
Натомість, за словами Т. Олексика, на генетичній карті світу десь біля Польщі, за кордоном Німеччини починається біла пляма – аж до Владивостоку. Ні України, ні Росії, ні Казахстану, ні Грузії у жодних генетичних картах чи глобальних фундаментальних дослідженнях просто немає.
Щоб змінити цю ситуацію, Тарас Олексик ораганізував в УжНУ курс геномного аналізу. «Минулого року я зустрівся з ректором Володимиром Смоланкою, то була неформальна розмова. Зараз вже затверджено проект досліджень. Приємно, що на рівні університету є певна підтримка такій ідеї, - каже професор. – Я запросив аспірантів з медичного факультету УжНУ, у цьому мені дуже допоміг проректор Володимир Фекета. А з іншого боку підключився і Центр інформаційних техногологій. Тобто я намагаюся звести медиків та інформатиків разом, в одній кімнаті, вчимо їх науки про інформаційну теорію в білогії. Читаю лекції про геномне картування, про секвенування, про засади популяційної, еволюційної, медичної генетики. Спеціалісти Центру інформаційних технологій допомагають мені також на добровільних засадах, при чому залюбки вчать медиків програмуванню».
Вже зареєстрована і державна програма в університеті з вивчення геномів Карпатського регіону. Тож починають збір волонтерів, які б захотіли взяти участь у проекті та згодом збиратимуть інформацію про ДНК. Тарас Олексик здійснить секвенування через власні канали, у своїй лабораторії. Для початку це будуть перші 100 осіб.
Щодо застосувань генетичних карт у персональній медицині, то з часом лікар не ставитиме діагноз, поки не побачить генетичну карту пацієнта. Бо приписувати ліки «всліпу» на той час вважатиметься небезпечним.
Тарас Олексик – професор Університету Пуерто Ріко (Майагуез). Закінчив біологічний факультет УжНУ в 1992р., потім вчився і працював в США з 1993р. Має наукові інтереси і роботи галузях генетичної епідеміології, еволюційної генетики та порівняльної геноміки, особливо з точки зору еволюції геному і його наслідків для хвороб людини. Наразі бере участь в кількох міжнародних програмних дослідженнях, у тому числі для проекту 1,000Genomes (www.1000genomes.com) з вивчення геномної різноманітності людей усього світу, а також G10K (genome10k.soe.ucsc.edu), де займається геномами карибських папуг. Відомий в першу чергу тим, що зробив внесок у демократизацію геномних проектів через залучення місцевих громад до підтримки вивчення генетики зникаючих видів. Директор Карибського геномного центру.
