Засновники цих шкіл –І.П. Запісочний та Д.В. Чепур – постійно дбали про підвищення кваліфікаційного рівня дослідників. Індикатором служили захисти кандидатських і докторських дисертацій. Їх відлік слід віднести до 1960 року (перше десятиріччя фізичного факультету), коли була захищена перша кандидатська дисертація деканом фізико-математичного факультету С. М. Кишком (науковий керівник доцент І.П. Запісочний), який пізніше багато років обіймав посаду проректора з наукової роботи університету.

Уся наукова та педагогічна діяльність Сливки тісно пов’язана з Ужгородським університетом, де він, починаючи з 1960 року, пройшов творчий шлях від студента до ректора. Виняткова обдарованість, науковий авторитет, відданість науці і величезна працездатність, зрештою, своєрідність і яскравість особистості були причиною його великої популярності серед широких кіл передової української інтелігенції і відіграли істотну роль у формуванні й вихованні наукового світогляду кількох поколінь науковців і педагогів.

П’ятий ректор Ужгородського національного університету Дмитро Венедиктович Чепур був талановитим, вмілим організатором і діячем вищої школи, блискучим лектором і методистом, добрим і чуйним наставником.

Доктор історичних наук (1997), професор (1999), член-кореспондент Національної академії наук України (2015). У 1973 році закінчив історичний факультет УжДУ; 1976 р. — аспірантуру. Захистив кандидатську дисертацію у 1977 р, а у 1997 – докторську.

Доктор економічних наук (1994), професор (1995), член-кореспондент Національної академії наук України. У 1970 році закінчив економічний факультет УжДУ. Аcпірантуру закінчив 1979 року, а у 1980 році успішно захистив кандидатську дисертацію.

Ініціатор створення і директор (від 1992) НДІ фізики і хімії твердого тіла при університеті. 1993-2005 рр. - проректор з наукової роботи Ужгородського національного університету. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1992), член-кореспондент НАН України (2009).

У 1961 році закінчив фізико-математичний факультет УжДУ; 1964 – аспірантуру. Захистив кандидатську дисертацію у 1967 р., а у 1975 – докторську. Один із ветеранів кафедри оптики, квантової електроніки та Проблемної науково-дослідної лабораторії фізики електронних зіткнень УжДУ, активний учасник створення Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН України. Директор першого на Закарпатті академічного інституту — Інституту електронної фізики НАН України.

Цими днями одному з найталановитіших фізиків Ужгородського національного університету, фундатору наукових досліджень з ядерної фізики та педагогу, професору Володимиру Шкоді-Ульянову виповнилося б 90 років

(Матеріал опубліковано без втручання в оригінальний текст автора)