У 1975 році закінчив УжДУ; Захистив кандидатську дисертацію в 1980 р., у 1987 р. – докторську.

Один із визначних вчених, який здійснює комплексні дослідження в галузі фізики кристалічних напівпровідників і сегнетоелектриків. Зокрема на прикладі монокристалів з системи Su(Pb)2P2S(Se)6 уперше для структурних фазових переходів виявив точку Ліфшиця на діаграмі станів; на прикладі шаруватих іонноковалентних кристалів As2S3, AgAsS2, TI3AsS4 з суттєвою нееквівалентністю міжатомних взаємодій у межах шарів виявив закономірності прояву подвійного резонансу Давидова внутрішніх коливань структурних груп атомів.

Височанський Ю.М. є автором та співавтором близько 450 наукових праць, має шість патентів на винаходи, співавтор п'яти наукових монографій та шести навчальних посібників. Підготував чотирнадцять кандидатів наук. Загалом, у розвинутому ним науковому напрямі захищено три докторські та понад 20 кандидатських дисертацій.

Професор Височанський є членом спеціалізованої ради по захисту кандидатських дисертацій, працював в складі експертної комісії ВАК України. Неодноразово виступав з науковими доповідями та лекціями на міжнародних конференціях та в університетах Австрії, Іспанії, Франції, Нідерландів, США, Японії, Чехії, Польщі, Латвії, Литви, Росії та інших країн. Обраний до складу Координаційної ради Європейського фізичного товариства.

Багато років він є керівником міжнародних грантів INTAS, COPERNICUS, SCOPES, УНТЦ та Українсько-литовського міждержавного наукового проекту з тематики досліджень фізичних принципів та розробки нових матеріалів для інформаційних технологій.

Звання: професор (1992); заслужений діяч науки і техніки України (1995); заслужений професор УжНУ (2006); член-кореспондент НАН України по Відділенню фізики і астрономії із спеціальності "фізика напівпровідників та діелектриків" (2009).

Нагороди: Державна премія України в галузі науки і техніки (2000); подяка Прем’єр-міністра України (2003); почесна грамота Закарпатської обласної ради (2004) та державної адміністрації (2006); нагорода «За розвиток регіону» (2008).