Новини

21.02.2016
2032

Випускники гуманітарно-природничого факультету з угорською мовою навчання легко продовжують навчання закордоном

Випускники гуманітарно-природничого факультету з угорською мовою навчання легко продовжують навчання закордоном

На цей модерний факультет УжНУ можна ходити як на екскурсію. Обладнані за останнім словом науки лабораторії та спеціалізовані кабінети, світлі, сучасні аудиторії, бібліотека як у парламенті європейських країн. І професійний колектив викладачів, які дбають не тільки про якісні знання студентів, але й про змістовне дозвілля. Йдеться про гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою викладання УжНУ.

 

Олександр Шпеник, декан факультету, кандидат фізико-математичних наук, доцент, проводить екскурсію факультетом і розповідає про його історію: «Гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання розпочав свою історію у 2008-у році. У нас функціонують три кафедри, де готують спеціалістів з фізики, математики, історії, угорської філології, міжнародних відносин. Особливостей факультету досить багато: по-перше, це те, що 75%  дисциплін  викладаються угорською мовою. Мета –  створити можливість для представників угорської меншини Закарпаття здобути вищу освіту в Україні і, таким чином, стримувати їх міграцію в Угорщину. Факультет належить до найбільш технічно оснащених підрозділів УжНУ і не тільки. За останній рік вкладено багато коштів в інфраструктуру та розвиток. Зокрема, була  створена нова бібліотека, повністю оснащена модерна лабораторія фізичних дисциплін з 3D-принтером, плоттерами тощо. Для філологів закупили сучасний лінгафонний кабінет. Завершується реконструкція  гуртожитку за допомогою підтримки угорського фонду».

Технічне оснащення факультету справді вражає: окрім 3D-принтера, найсучасніше лабораторне обладнання, за допомогою якого студенти не в теорії, а на практиці досліджують фізичні явища.  

Умова вступу на факультет – знання угорської. Звісно, жодних перепон для тих, чия рідна мова є іншою, немає. Однак потрібно розуміти, що діє принцип: приймаємо усіх, хто має достатні конкурсні бали, але  наголошуємо: більшість предметів будуть викладатися, а іспити прийматися угорською мовою. В історії факультету були декілька студентів, які розпочали навчання, не володіючи цією мовою: хтось вивчив її вже на першому курсі, а хтось не зміг і покинув навчання.

Олександр Шпеник розповідає, що факультет має мережу ефективних міжнародних зв’язків. Звісно, найтіснішими є контакти з угорськими вишами, починаючи від Дебреценского університету, найчисельнішого в Угорщині, завершуючи Будапештським, найвідомішим та найрейтинговішим у Центральній Європі. «Всі наші студенти проходять стажування у цих університетах (від 2-х до 6-и місяців), а також навчаються у літніх університетах, підвищуючи свій фаховий рівень. Маємо договір про визнання дипломів між Ужгородським національним і Будапештським університетами: угорський виш визнає диплом бакалавра УжНУ, що відкриває можливість для наших студентів здобути диплом угорського партнера. Ми, відповідно, визнаємо результати навчання в Угорщині і, таким чином, наші магістранти отримують два дипломи – український та угорський».  

Незважаючи на активне навчання, на факультеті не оминають і дозвілля студентів: навпаки, слідкують, щоб відпочинок був цікавим, насиченим та змістовним. Тільки за минулий рік на факультеті провели близько 120 заходів. Крім традиційних днів першокурсника, факультету, відзначають національні свята України та Угорщини. Однак найцікавішою подією є табір для першокурсників, який проходить у серпні.  Хлопці та дівчата упродовж двох тижнів живуть у таборі, беруть участь у різних змаганнях, веслують, грають у пейнтбол, інше. Також для першокурсників факультет організовує вечір бальних танців – своєрідну  інавгурацію. Постійні закордонні поїздки студентів  на гуманітарно-природничому факультеті – не дивина. Студенти можуть вихідні провести у Будапешті, Кошице, Празі, відвідати музеї у Відні чи побувати в Європейському парламенті, соборах Мілану тощо. Фізики вже побували у Женеві – в Європейській раді ядерних досліджень, – де розміщений адронний колайдер.  Активні поїздки по Закарпаттю та всій Україні теж пропонуються студентам ГПФ, щоб вони краще зрозуміли історію та культуру свого регіону та держави.

Де можуть знайти роботу випускники гуманітарно-природничого факультету УжНУ? Декан факультету Олександр Шпеник пояснює: «Основна ідея створення підрозділу була в тому, щоб готувати фахівців для угорськомовних шкіл Закарпаття. За останні роки дуже багато вчителів виїхали в Угорщину, тому є хороші можливості влаштуватися на вчительську роботу. І багато студентів вже з бакалаврським дипломом починають вчити дітей у школах. По-друге, дуже багато студентів, демонструючи хороші результати, вступають в аспірантуру, зокрема в Дебрецені та Будапешті. Це для нас дуже приємно, бо означає, що рівень викладання у нас відповідає вимогам європейських університетів. І, по-третє, дуже багато студентів їде працювати закордон. Це не лише Угорщина, майже вся Європа аж до Лондона. Хтось за фахом, хтось ні. Але роботу знаходять всі».

Багато випускників факультету працює у сфері науки. З 52-ох минулорічних дипломантів шестеро вступило в аспірантуру. А це -- значний відсоток. Чимало молоді вчителює в угорських школах. Один навіть влаштувався у Брюсселі, в угорській школі.

На кафедрі угорської філології розповідають, що в останні роки почастішали випадки, коли на спеціальність вступають абітурієнти, які закінчували українські школи. Щоправда базові знання угорської вони мають. На кафедрі вивчають угорську мову та  літературу, українську мову, світову літературу та іноземні мови. Після закінчення багато випускників влаштовуються на роботу в Україні чи в Угорщині, де визнаються дипломи УжНУ, продовжують навчання на докторських студіях. Щороку кафедра проводить активну агітацію серед майбутніх абітурієнтів, зокрема запрошуючи до себе на екскурсію. Приїжджає до трьох сотень охочих. Кафедра відновлює традицію запрошувати як лекторів фахівців з Угорщини, як це було років 10-15 тому. Ведуться перемовини про обмін студентів з італійськими вишами.

На кафедрі історії Угорщини та європейської інтеграції навчають за двома спеціальностями – «історія» і «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Єва Кіш, завідувач кафедри, розповідає, що студенти навчаються за тим навчальним планом, який розробляється на історичному факультеті та факультеті міжнародної політики, менеджменту та бізнесу. «Навчання ведеться угорською мовою, є предмети, які студенти слухають українською разом із студентами споріднених факультетів – право, філософія, психологія, педагогіка, – пояснює Єва Кіш. – Чому потрібно навчатися у нас? У нас дуже модерний факультет, відповідно – модерна й кафедра. Новий аудіо-відео читальний зал, бібліотека з 5 тис. примірників книг з історії та міжнародних відносин, комп’ютерні кабінети є у використанні студентів. Для кожної лекції у розпорядженні викладачів сучасні географічні та історичні  атласи, карти.

За словами Єви Кіш, кафедра живе активним науковим життям. Тільки за минулий рік викладачі брали участь у кількох міжнародних заходах, зокрема, зокрема конференції НАТО у Будапешті, конференції щодо транскордонного співробітництва у Кошице та інших. На кафедрі у 2013 році заснували наукове видання для студентів та молодих дослідників «Norcia». «Надсилаємо у Будапешт, бібліотеки, щоб ознайомити всіх з високим фаховим рівнем наших студентів», – розповідає Єва Кіш. Завідувач кафедри гордиться також тим, що на кафедра підготувала 17 аспірантів, 8 – з яких сьогодні навчаються у Будапештському університеті, інші – у Дебреценському.

«У нас на дуже на високому рівні здійснюється археологічна практика. Ми підписали угоду і вже три роки проводимо розкопки у Чинадієвському замку. І це не просто практика, там проходить міжнародний табір: студенти з різних країн (Україна, Угорщина, Сербія, Великобританія) разом проводять розкопки, вчаться оформляти знахідки. На другому курсі передбачено музейну, архівну практику  в Угорщині та Чеській Республіці. На наступних курсах – етнографічна практика у закарпатському селі Пийтерфолво, в Угорщині та педагогічна практика у різних громадах нашої області. Музейна практика перестала бути формальною. Студенти насправді вчаться працюють з документами, наприклад, у Католицькому музеї у м. Берегово, у філії Державного архіву Закарпатської області у цьому ж місті. Потім на основі опрацьованих документів пишуть курсові робота. Моя ціль – сприяння формуванню науковців. Студенти мають бачити, що їх праці публікуються, їх читають, мають можливість брати участь у міжнародних конференціях. Також на кафедрі ми створили Наукове товариство імені Ференца Ракоці. У рамках його роботи у грудні подорожували із студентами «стежками» Ференца Ракоці, – розповідає далі про активне життя кафедри його завідувачка. – Наприкінці жовтня їздили у Відень,  були у всіх музеях. Позаминулого року відвідали Брюссель, зокрема музей археології та природознавства».

Щороку кафедра запрошує на День відкритих дверей школярів випускних класів з усього Закарпаття. При цьому організовує такі зустрічі ще у жовтні, а не перед випускними іспитами, щоб випускники мали час добре подумати про те, де здобувати вищу освіту. Для школярів замовляють автобуси: охочих приїжджає декілька сотень. Проблема у кафедри тільки одна: невелика кількість державних місць. Але, все одно, інтерес в абітурієнтів у цьому році є високим. Адже на ГПФ дбають про якісні знання, зручний побут та цікаве дозвілля.

«Можемо говорити про чудові умови проживання для студентів. Відкриваємо сучасний відремонтований цілий поверх гуртожитку. Тепер є можливість розміщувати студентів з Угорщини, які хотіли б у нас вчитися», – розповідає Єва Кіш.

Щороку студенти кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції  їдуть вчитися у Літні школи, які відбуваються в Хорватії, Словенії, Італії. Також студенти усіх курсів місяць навчаються у Будапешті та Дебрецені у рамках грантових програм. Крім того, здійснюється обмін студентами та викладачами. Гарною є співпраця з Угорською академією наук.

«Наш факультет і кафедра повністю відкриті до зовнішнього світу»,-- резюмує Єва Кіш.

Прес-служба УжНУ

Категорії: