Кафедра генетики, фізіології рослин та мікробіології

Кафедра фізіології рослин була створена в кінці травня 1948 року, на якій рахувалися один викладач – доц. Н.В. Атуріна і один лаборант (Н.Д. Селецька). У 1949 році ректор Ужгородського державного університету к. б. н., доц. Г.В. Ткаченко, фахівець в галузі фізіології рослин, організовує і очолює на біологічному факультеті кафедру генетики і дарвінізму. З 1951 року на новоствореній кафедрі відкривається  спеціалізація – «фізіологія рослин».

У вересні 1961 р. на завідування кафедрою запрошується к. с-г. н., доц. В.В. Скрипник, який  організовує лабораторію хроматографії та спектрографії, закладає польові досліди з вивчення особливостей фізіології сортів винограду на базі виноградних плантацій радгоспу-заводу «Великолазівський» і у 1968 році захищає докторську дисертацію. Викладацький склад цього періоду – Н.В. Атуріна, А.В. Чужданова, Н.Д. Тверкіна, доц. О.М. Лакіза.

У 1971 році кафедру очолив к. с/г. н., доц. І.І. Бубряк. На цей час на кафедрі працюють три кандидати наук – П.П. Білик, В.О. Ходак, Л.М. Брич. Починаються дослідження по акліматизації чаю в Закарпатті,  найбільша експериментальна ділянка якого базувалася в урочищі Червона гора поблизу м. Мукачево. За період керівництва проф. І.І. Бубряка  викладацький колектив кафедри поповнюється власними випускниками, кандидатами біологічних наук – П.І. Голінка, В.Й. Белчгазі, В.І. Ніколайчук; почались дослідження по вивченню фізіолого-біохімічних властивостей винограду.

У 1986 році до кафедри фізіології рослин і дарвінізму приєднали кафедру мікробіології, фундатором якої була А. М. Уліско,  завідуючими в різні роки – В. С. Петрус, А. В. Смеренська, М. М. Ладані, А. І. Туряниця, викладачами –  О. П. Кушнірова, І. М. Міговк, В. М. Плахотнюк, Н. М. Андропова, О.М.Попович.

Друга половина вісімдесятих років ХХ століття ознаменувалась новим етапом, новим поворотом подій в історії кафедри. На викладацьку посаду обирається фахівець в галузі генетики, фізіології рослин, екології,  к. б. н. В.І. Ніколайчук. Провідним науковим напрямком кафедри стає глибоке вивчення біології, насіннєвої продуктивності перспективної кормової та протиерозійної культури – лядвенцю рогатого та використання ефекту гетерозису з метою створення нових ліній і сортів. Доц. В.І. Ніколайчук створює при кафедрі лабораторію біотехнології, на якій вивчаються і розробляються методи біотехнології  рослин in vitro, починається робота над створенням музею культур in vitro рідкісних і зникаючих видів лікарських та господарсько-цінних рослин. 

 

 

З 1986 року назва кафедра змінюється на "фізіології рослин і біотехнології". Доц. В.І. Ніколайчука у 1988 році обирають завідувачем кафедри. Викладацький склад цього періоду –  В.Й. Белчгазі, В.І. Петросова, П.В. Вайда, Б.Б. Надь, Б.М. Шарга.  У 1989 році к.б.н., доц. В.І. Ніколайчук стає деканом біологічного факультету, займаючи цю посаду до 2011 р.  У 1993 році з метою підготовки агрономів для потреб сільськогосподарського виробництва Закарпатської області  на кафедрі розпочато підготовку студентів за спеціальністю “Плодоовочівництво і виноградарство”, що в подальшому дало можливість відкриття окремої кафедри агрономії. Для можливості оприлюднення результатів наукових досліджень викладачів, аспірантів і студентів факультету у 1994 к.б.н., доц. В.І. Ніколайчук засновує журнал «Науковий вісник УжНУ» (серія “Біологія”) і, як головний редактор, домігся надання йому статусу фахового. У 1998 році. к.б.н., доц. В.І. Ніколайчук захищає докторську дисертацію.

У 1999 році затверджується нова назва кафедри – кафедра генетики і фізіології рослин, вводиться спеціалізація «Генетика»; впроваджується новий напрям досліджень – екологія Карпат та вивчення комплексного впливу антропогенних факторів на довкілля регіону. У 2001 р. завідувач кафедри д.б.н., проф. В.І. Ніколайчук був затверджений Закарпатською обласною радою та обласною адміністрацією головою наукової комісії по вивченню та проведенню експертизи причин катастрофічних паводків та виробленню пропозицій по їх усуненню. З метою попередження руйнівних паводків комісією було розроблено та затверджено на державному рівні комплексну програму соціального й еколого-економічного розвитку Закарпаття, була прийнята підпрограма протипаводкового захисту на гірських річках. Висновки наукової комісії по вивченню та проведенню експертизи причин катастрофічних паводків  залишаються актуальними і на сьогодення. Завідувач кафедри д.б.н., проф. В.І. Ніколайчук став координатором гранту “Екосистемні і лісові дослідження як основа збереження й управління гірськими лісовими екосистемами в Українських Карпатах і Швейцарських Альпах”, спільно зі співробітниками Інституту лісів, снігів і ландшафтів (Швейцарія) працював над грантом «Посилення дослідження у незайманих і використовуваних лісах як основа для збереження біорізноманітності і сталого (стійкого) використання лісових ресурсів Українських Карпат».

 

У 2005 році кафедру перейменовують на «Кафедру генетики, фізіології рослин і мікробіології» відповідно за трьома спеціалізаціями: «Генетика», «Фізіологія рослин» та «Мікробіологія». За роки існування на кафедрі підготовлено понад 1000 спеціалістів, з яких 3 стали докторами, більше 20 – кандидатами наук.  Завідувачу кафедри, д. б. н., проф. В.І. Ніколайчуку присвоєні звання «Заслужений діяч науки і техніки України», «Відмінник освіти України», почесний професор УжНУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць «Розроблення наукових засад і практичних рекомендацій збереження біорізноманіття в контексті сталого розвитку України». Він також обраний почесним академіком Угорської АН та академіком АН ВШ України, , нагороджений Верховною Радою України Почесною грамотою за особливі заслуги перед Українським народом, відзнакою Закарпатської обласної державної адміністрації нагрудним знаком «За розвиток регіону», грамотою Ужгородської міської ради за багаторічну сумлінну роботу, особистий внесок у розвиток національної освіти і науки України, плідну науково-педагогічну діяльність, отримав подяку від Закарпатської Обласної Ради за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток області і високий професіоналізм. За цей період успішно захистили дисертації співробітники кафедри П.В.Вайда, Б.Б. Надь, Г.М. Коваль, Б.М. Шарга, І.Ю. Фекета, Т.І. Кордон, М.В. Кривцова, М.М. Вакерич, Т.В. Цикун, В.В. Пантьо.  Доц. К.М. Кишко стала Лауреатом премії президента України для молодих вчених. Загальний науковий доробок кафедри становить понад 1000 наукових публікацій, 34 патенти на винаходи, створено нові сорти лядвенцю рогатого, які внесені до Державного реєстру: ОВіМарС-1 (№ 04478) та ОВіМарС-2 (№ 04479), (автор – проф. В.І. Ніколайчук). Співробітниками кафедри було видано наступні монографії : «Південні культури в Карпатах» (І.І. Бубряк), «Лядвенець – високобілкова кормова рослина Закарпаття» (В. І. Ніколайчук), «Лядвенець (Lotus L.): біологія, генетика, екологія» (В. І. Ніколайчук), «Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи» (В. І. Ніколайчук), «Фізіологічні особливості сортів озимої пшениці за різного водозабезпечення та живлення» (В.І. Ніколайчук, І.П. Григорюк, П.В. Вайда), «Felső-Tisza-vidék botanikai jellemzése // Szennyeződések, szennyezők, natások a Felső-Tisya-vidék. Őkológiailag érzékeny területein" (Kolesznik O., Kolesznik A. ), «Характеристика флори Верхнього Потисся та динамічні тенденції її трансформації внаслідок антропогенного впливу // Забруднювачі та їх впливи на екологічно вразливі екосистеми Верхнього Потисся», (Колесник О.Б., Колесник А.В.), «Gentiana asclepiadea L. within Transcarpathia: geography, biomorphologi and population peculiarities» (K.Kishko), «Therapeutically important plant species of the Zakarpattia region of Ukraine and Eastern Slovakia» (Janka Poráčova, Violetta Mirutenko), понад 40 навчально-методичних посібників, з яких 20 – з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для вищих навчальних закладів України», 1– допущено Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих закладів освіти (Ніколайчук В.І., Горбатенко І.Ю. Генетична інженерія), 1 –  затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів, (Ніколайчук В.І., Вакерич М.М. Генетика). 


 

Колективом кафедри розпочато надзвичайно актуальний напрямок «Дослідження генетичних та фізіолого-біохімічних механізмів адаптації мікро- та біогеоценозів до антропогенного навантаження». В контексті вивчення збереження видового біорізноманіття Українських Карпат з 2007 року науковці кафедри працюють над дослідженнями «Комплексне вивчення екологічного стану залізничних примагістральних екосистем». На особливу увагу заслуговує напрямок присвячений відновленню біорізноманіття, трав'яного покриву на еродованих землях та місцях зсувів шляхом закладання на них тривалих і перемінних лук, збільшенню продуктивності лук та пасовищ, який є надзвичайно актуальним  сьогодні.  У якості модельного об’єкту був обраний лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.), перспективна для Карпатського регіону кормова рослина родини Бобових, яка є незамінна для гірської зони завдяки добре розвиненій кореневій системі і яка пропонується як складова частина комплексних біологічних протиерозійних, ґрунтозахисних заходів. Співробітниками кафедри також ведуться дослідження з вивчення реакції сортів озимої пшениці на водний стрес у залежності від рівня мінерального живлення (доц. П.В. Вайда), вивчення онтогенетичного розвитку винограду, вплив на нього факторів навколишнього середовища,  накопичення в рослинному організмі різних біологічно активних речовин (доц. В.Й. Белчгазі), проводяться комплексні дослідження впливу різного роду полютантів на екосистеми (доц. М.М. Вакерич). В експериментальних та природних умовах вивчаються стрес-реакції рослин на вплив важких металів, різноманітні органічні забруднювачі, зміну умов зростання, різні рівні антропогенної трансформації природних комплексів тощо (доц. А.В. Колесник); досліджуються мікробіоценози ґрунтів і вод, забруднених важкими металами, пестицидами, радіонуклідами тощо, основні механізми мінливості та адаптації виділених мікроорганізмів, вивчаються закономірності впливу промислових забруднень на водну мікрофлору (доц. М.В. Кривцова); проводяться дослідження по визначенню антибактеріальної дії лікарських рослин на ріст і розвиток популяції прокаріотів, вивченню мікробного пейзажу різних харчових продуктів, по значенню умовно-патогенних мікроорганізмів у виникненні вторинних інфекцій, по умовам формування носійства та тривалої персистенції мікроорганізмів в організмах живих істот (доц. В.І. Петросова, ст. викл. А.О. Сікура). Досліджуються рідкісні і зникаючі види лікарських рослин з метою збереження генофонду біорізноманіття Карпат (доц. К. М. Кишко, магістр біології В.С. Мірутенко), проводяться мікробіологічні дослідження хвороб рослин, дослідження мікробної целюлози (доц. Б.М. Шарга). 

Співробітники кафедри є учасниками  спільних наукових проектів із партнерами з Угорщини, Словаччини, Румунії у спільних дослідженнях екології р. Тиса. Роботи вихованців кафедри в галузі  генетики,фізіології рослин та мікробіології знані для фахівців далеко за межами нашої країни, а окремі випускники стали визнаними науковцями і викладачами УжДУ, запрошені на наукову і викладацьку роботу в наукові і навчальні заклади зарубіжжя: М.Я.Співак, д.б.н., проф., член-кор.НАН України, зав.відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, заслужений винахідник України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, І.І. Бубряк, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Оксфордського університету.

Відповідальний за інформацію: Завідувач кафедри - Ніколайчук Віталій Іванович
Дата оновлення інформації: 14.06.2017