The Faculty of Physics is planning to open a new specialism
Бути провідним вишем області – означає відповідати вимогам часу, вдосконалюватися та задовольняти потреби сучасного споживача знань. Саме цим керується Ужгородський національний університет та, зокрема, фізичний факультет. Його керівництво протягом останніх років займається впровадженням нових спеціальностей та підготовкою високоякісних спеціалістів, попит на яких залишається незмінно високим, як в Україні, так і закордоном. Перед початком другого семестру ми поспілкуватися з деканом фізичного факультету Володимиром Юрійовичем Лазуром та дізналися про успішність першої сесії студентів нового напрямку, плани на новий навчальний рік.
- Щойно у студентів, зокрема і першокурсників, які обрали для себе нову спеціалізацію – «телекомунікація і радіотехніка», завершилася сесія. Чи задоволені ви її результатами?
- Так, звісно. Дуже приємно, що ці першокурсники демонструють найкращу успішність. Керівництво факультету та викладачі добре розуміють, що поки вони проходять період адаптації, для них є багато незвичних моментів. Вони поступово починають усвідомлювати, що школа вже позаду і тепер від них вимагатимуть значно більше. Однак, варто зауважити, що рівень фізики та астрономії у них нижчий, то ж доводиться перші лекції починати з базових понять.
- З чим це пов’язано?
- Уся проблема полягає в тому, що дуже слабкий рівень підготовки у школах саме фізико-математичних дисциплін. Вражений тим, що деякі студенти, маючи доволі хороші бали із ЗНО, інколи не знають таблицю множення. Про рівень знань з вищої математики і говорити не варто. На жаль, у школах відбулося скорочення годин, які відводяться на вивчення фізики та математики – саме через це студенти не мають належної підготовки. На фізичному факультеті студенту потрібно знати вищу математику не гірше колег з математичного факультету. Кожен розділ квантової фізики це новий математичний апарат. Але для нас не в новинку, що перший рік для студентів це певного роду «розкачка», а вже далі все стає на свої місця.
- Чи збільшився набір студентів із введенням нових спеціальностей?
- Можна сказати, що так. Якщо в позаминулому році факультет поповнився на сорок студентів, то в минулому – на шістдесят. Ми переконані, що у цьому році потік стане більшим, і надалі триватиме збільшення популярності фізичних напрямків саме завдяки новим спеціальностям. До прикладу, нині на факультеті функціонує дев’ять спеціальностей і щороку ми додаємо нові. За останні кілька років ми відкрили наукові напрямки з «кібербезпеки» з двома спеціальностями – «система технічного захисту інформації» та «безпека інформаційних і комунікаційних систем». У минулому році відкрили спеціальність «телекомунікація та радіотехніка». Остання нині є важливою у цілому світі, і саме вона є популярною серед молоді, яка обирає наш факультет.
Варто зазначити, що негативно на розвиток фізичної науки, і, зокрема, набір студентів на такі спеціальності, також вплинуло те, що в останні декілька років скоротилися місця на держзамовлення. Так, до прикладу, ще 4-5 років тому на спеціальність «фізика і астрономія» виділялося три тисячі державних місць на усі університети України. Нині ж ситуація значно гірша – 240 місць. Така ситуація неприпустима, якщо вважати, що ми конкуруємо з київськими, львівськими, харківськими, чернівецькими та одеськими вишами.
- Володимир Юрійович, і цьогоріч на факультет чекає нововведення – відкриття нових спеціальностей. Що це буде?
- Цього року відкриваємо нову спеціальність «фізична та біомедична інженерія». Основним її напрямком стане створення штучних органів та штучних частин тіла. Взагалі це століття пов’язано із успіхами фізиків у суміжних галузях науки – біології, медицині. Ужгородський виш дає можливості такої співпраці, адже має свій медичний факультет. До прикладу, нині ми вже вели спільну роботу з колегами зі стоматологічного факультету. А тепер відкриємо спеціальність на якій в однаковій мірі буде викладання як медичних, так фізичних дисциплін.
- Чому обрана саме така нова спеціальність, в чому її особливості?
- При всіх атомних та ядерних центрах світу є медичні заклади з пучково-променевої терапії. Виявляється, до цього часу, щоб зруйнувати пухлину використовували жорсткі електромагнітні випромінювання, пучки, які вражають великі ділянки тіла. А якщо мова йде про формування пучків елементарних частинок, електронів, пучок вдається локалізувати та руйнувати хвору молекулу. Ба більше, сьогодні створений медичний робот, який рухається судинною системою людини, пересувається до хворої клітини, скажімо ракової, лікує або руйнує її. Фізики сьогодні повинні навчитися регенерувати клітину, повністю відтворити ту ділянку. При цьому у цій галузі є великі успіхи. До прикладу, Арагонську національну лабораторію очолює випускник фізичного факультету, і це найпотужніша лабораторія, яка займається атомними молекулярними кластерами, основне завдання яких полягає навчитися відтворювати окремі ділянки та частини людського тіла. Я переконаний, що незабаром ми будемо лагодити людське тіло, як будь-який механізм. І саме за фізиками вирішення питання людського безсмертя.
- Ваш факультет традиційно публікує чималу кількість наукових статей у світових фахових виданнях, чи долучаються до цього студенти?
- Фізичний факультет активно працює над науковими роботами, які публікуються у фахових виданнях та входять до наукометричної бази «Scopus». Щороку викладачі факультету спільно зі своїми студентами готують ряд публікацій, які мають визнання у фахових колах. Якщо взяти загальний показник, то в УжНУ із 1700 публікацій, 1400 належить саме фізичному факультету. Ми пишаємося тим, що щороку у нас є студент який публікується і в американському виданні «Physical Review». Завершуючи навчання на факультеті наші випускники мають глибокі знання у своїй галузі, а опубліковані роботи у світових журналах, редакторами яких є нобелівські лауреати (!), роблять їх цікавими для західних наукових центрів, вишів, лабораторій.
- Ні для кого не секрет, що із завершенням навчання випускники прагнуть виїхати на роботу за кордон. Можна вважати, що факультет готує спеціалістів, які працюють для розвитку світової фізичної науки, але не прагнуть залишатися в Україні. Чому так?
- Так, це ні для кого не секрет, і причини такої тенденції також всім зрозумілі. Словаччина, Чехія, Угорщина регулярно набирають до аспірантури наших випускників і фактично виманюють світлі голови з нашої країни. Я пригадую, що раніше в Україні була ціла «армія» ентузіастів-фізиків, які займалися популяризацією та розвитком цієї науки, нині ж ситуація значно гірша. Звісно, я розумію, що за кордоном рівень життя кращий, є більше можливостей, але дуже прикро усвідомлювати, що Україна втрачає якісних фахівців і влада «не знає», що саме є причиною такої критичної ситуації. Ми пишаємося тим, що західні лабораторії з великим задоволенням запрошують наших спеціалістів. Це говорить про те, що за період навчання на нашому факультеті студенти набувають такого рівня знань, що дозволяє їм конкурувати із випускниками європейських вишів. Але, на жаль, Україні поки немає чим втримати своїх науковців, адже для того аби не дати їм виїхати до Америки, Канади, Англії, чи навіть ближніх країн – Угорщини, Словаччини та Чехії – ми повинні володіти якісною технічною базою, а головне підтримувати їх матеріально. Це, наразі, проблема, яка потребує докорінних змін, які не трапляться за один день.
- Навчання на фізичному факультеті вимагає глибоких знань, цілеспрямованості та витримки. До чого мають бути готові абітурієнти, які все ж обрали для себе цей шлях?
- Фізичний факультет є експериментальним, адже наші студенти проводять в наукових лабораторіях близько 60% годин. Фізик повинен вміти конструювати, працювати на високотехнічному устаткуванні, володіти технікою експерименту. Головне, що у школярів є бажання навчатися і поринати у цей світ. Якщо закінчуючи школу абітурієнт чітко визначився, що хоче займатися наукою – ласкаво просимо. Я наголошую на тому, що ми щорічно відкриваємо нові спеціальності, і кожен зможе обрати для себе той напрямок, який його цікавить, а наші викладачі допоможуть адаптуватися та осягнути глибини цієї науки. Ми працюємо для наших студентів і готові допомогти їм досягнути тих цілей, які вони перед собою ставлять.
Розмову вела Вероніка Кобаль,
Інформаційно-видавничий центр УжНУ
_thumb_wide.jpg)
