Новини

17.06.2022
139

Як запобігти агресії та про відшкодування шкоди Україні внаслідок нападу РФ: в УжНУ провели круглий стіл

Як запобігти агресії та про відшкодування шкоди Україні внаслідок нападу РФ: в УжНУ провели круглий стіл

15 червня на базі НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ та Національної школи суддів України відбувся круглий стіл. На ньому було обговорено механізм запобігання агресії на національному та міжнародному рівні. Окремою проблемою дискусій стало фіксування, визначення обсягу та оцінка шкоди, заподіяної Україні агресією РФ, а також визначення механізму її відшкодування.

Захід відкрив декан юридичного факультету УжНУ Ярослав Лазур і наголосив на важливості існування академічної платформи для вироблення рекомендацій щодо механізмів запобігання агресії та компенсації за її наслідки. З вітальним словом виступив також почесний громадянин Ужгорода, головаради Асоціаціїміст-побратимів «Корвалліс-Ужгород» Пітер Бобер (США, Орегон). Привітав учасників зібрання Олександр Копиленко, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, академік НАН України. Також з вітальними словами звернулися Ганна Фазикош, к.ю.н., доц., голова Закарпатського апеляційного суду та Дмитро Казак, очільник прокурори в Закарпатській області.

Микола Оніщук, д.ю.н., ректор Національної школи суддів України привітав учасників Круглого столу і зробив акцент на виробленні судової практики щодо притягнення винних російських військовослужбовців до відповідальності за скоєння воєнних злочинів.

Станіслав Шевчук, д.ю.н., проф., чл.-кор. Національної академії правових наук України, голова Конституційного Суду України (2018-2019) звернув увагу на необхідність запровадження міжнародної установи з універсальною юрисдикцією, предметом відання якої були воєнні злочини та вчинення актів агресії, а також висловив міркування, що питання суверенного імунітету держави не поширюються на випадки катування людей, оскільки такі не є офіційною функцією держави.

Микола Гнатовський, к.ю.н., доц., президент Європейського комітету проти катувань (2015-2021), новообраний суддя Європейського суду з прав людини звернув увагу на те, що агресія РФ є втіленням столітніх імпульсів з боку останньої імперії. На сьогодні на рівні міжнародних інституцій існує згода щодо формування спеціального міжнародного трибуналу злочинів рашизму. Виникає також питання щодо фіксації та оцінки заподіяної шкоди внаслідок агресії.

З питань відшкодування шкоди внаслідок військового конфлікту виступив Олександр Гарагонич, д.ю.н., доц., директор юридичної компанії B&C. Олег Маліновський, адвокат, партнер юридичної компанії EQUITY зачепив питання щодо вироблення механізмів компенсації заподіяних збитків Україні шляхом звернення стягнення на активи російських приватних компаній, причетних до фінансування терористичної діяльності. Тетяна Огнев’юк, к.ю.н. доцент Університету податкової служби (Ірпінь) звернула увагу на роль Верховної Ради і практики Верховного Суду у вироблені механізмів компенсації внаслідок агресії РФ.

Олеся Трагнюк, д.ю.н., проф., Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого проаналізувала ефективність існуючих систем колективної безпеки і виклики, які зумовлює їх трансформацію російська агресія. На створенні механізму запобігання агресії та питаннях підсудності акцентував увагу у своєму виступі Андрій Андрушко, д.ю.н., доц., УжНУ. Ірина Глов’юк, д.ю.н., проф., Львівський державний університет внутрішніх справ розкрила питання правової допомоги у механізмі притягнення до відповідальності за злочини, скоєні внаслідок агресії РФ. Олена Харитонова, д.ю.н., проф., Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого акцентувала увагу на ефективності механізмів юридичної відповідальності за порушення вимог міжнародного кримінального права та його вдосконалення в Україні.

Ігор Тодоров, д.іст.н., проф, УжНУ дав аналіз безпекових аспектів процесу євроатлантичної інтеграції України та трансформації системи безпеки після руссо-української війни. На проблемах постконфліктного правосуддя та його впровадженні в Україні та механізмах притягнення РФ за порушення міжнародного права зупинила свою увагу д.ю.н., проф., Чернівецький університет імені Юрія Федьковича Оксана Щербанюк. Особливості правового режиму воєнного стану та роль Верховного Суду у забезпеченні єдності судової практики у механізмі притягнення до відповідальності військовослужбовців РФ за вчинення воєнних злочинів і трактування суверенного суверенітету розкрив Віктор Смородинський, к.ю.н., доц., Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

На завершення модератор заходу д.ю.н., проф., УжНУ, Михайло Савчин, підкреслив, що індоктринація концепту рашизму готувалася десятиріччями, а консенсус щодо поновлення свого впливу РФ у Східній Європі склався всередині 1990-х років, що є основним лейтмотивом дій РФ на сьогодні. У поєднанні із уявленнями про «богообраність» російського народу та корпоративізмом, який став квінтесенцією передвиборчої програми Дмітрія Мєдвєдєва у 2008 р. це стало своєрідним «моральним» обґрунтуванням скоєння воєнних злочинів і злочинів проти людяності х боку військовослужбовців в Україні. Низка прорахунків як української влади з часів незалежності України, так і міжнародного співтовариства разом із кризою міжнародного правопорядку спричинило такі наслідки. За підсумками круглого столу передбачається видання монографії, в якій буде сформульовано низку положень про юридичний механізм запобігання агресії.

 

За інформацією юридичного факультету

Категорії: