В УжНУ відбулося засідання науково-технічної ради

У понеділок, 23 жовтня, відбулося засідання науково-технічної ради. На засіданні було розглянуто питання щодо результатів внутрішньої експертизи проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених. Цього року на перший етап конкурсу, який проходив в університеті,  було подано 5 проєктів наукових досліджень молодих вчених:

1. «Технологічні та екологічно безпечні тверді електроліти як матеріали для відновлюваних джерел енергії» (науковий керівник Артем Погодін).

2. «Органічно-мінеральні композити на основі біовугілля та гетероциклічних солей, як інноваційні агрохімічні засоби» (науковий керівник Микола Кут).  

3. «Захист інформаційної безпеки при управлінні проєктами міжнародного співробітництва на засадах гарантування національної безпеки України» (науковий керівник Оксана Мулеса). 

4. «Перспективи удосконалення правового регулювання у сфері допоміжних репродуктивних технологій» (науковий керівник Сандра Болдіжар). 

5. «Вплив інноваційних фінансових інструментів на розвиток стартапів та малих підприємств». (науковий керівник Ганна Костьов’ят). 

Рішенням науково-технічної ради всі проєкти будуть надіслані до Директорату науки та інновацій  для участі в конкурсному відборі проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які будуть виконуватися за рахунок коштів загального фонду державного бюджету з 2024 року.

Крім цього, на науково-технічній раді виступив директор Закарпатського територіального відділення малої академії наук (далі – МАН) Андрій Варцаба. За його словами, студенти та молоді науковці є справжнім джерелом інноваційних розробок. Він відзначив, що сьогодні Україна прагне створити всі необхідні умови для впровадження цих інновацій у реальному секторі економіки.  

Наразі, МАН та УжНУ прагнуть створити акселераційну програму, спрямовану на тих, хто має бажання не лише теоретично розробляти проєкти, а й перетворити їх у корисні інновації, які матимуть реальне практичне застосування. Для досягнення цієї мети планується укласти меморандум про співпрацю, який допоможе формалізувати відносини між зацікавленими сторонами. Подальший крок передбачає проведення інвентаризації інноваційних проєктів та надання їм “підприємницького духу”. Андрій Варцаба підкреслив важливість того, щоб проєкти, які отримали підтримку та гранти від держави, приносили користь суспільству. 

 

• Наука