Новини

09.02.2021
2370

УжНУ – 75! Факультет суспільних наук

УжНУ – 75! Факультет суспільних наук

Ми продовжуємо нашу традиційну рубрику до 75-ліття УжНУ розмовою із викладачами факультету суспільних наук. Він об’єднує одразу  декілька освітніх та наукових напрямків, зокрема філософію,  політологію, соціологію та соціальну роботу, педагогіку, психологію. Наші співрозмовники – викладачі факультету, і кожен розповідає свою історію знайомства з університетом.

 

Федір Шандор, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ:

 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Я справжній закарпатець, а справжні закарпатці хоч далеко виїжджають, але завжди повертаються додому і хижу ставлять дома. Більшість закарпатців віддають своїх дітей на навчання до вищої школи в місцеві вузи, і я не виняток, обрав Ужгородський університет. Я цікавився історією, її «білими плямами», це була моя мрія ще з 5 класу школи, тому у мене була чітка мотивація поступати саме дану спеціальність. Маючи доступ до обласної бібліотеки, я читав наукову історичну, зокрема, археологічну літературу. Варто зазначити, що, закарпатська школа археології тоді була  представлена відомими на увесь СРСР вченими С.Пеняком, В.Котигорошком, Е.Балагурі. Ці науковці – були справжніми  грандами «союзного" масштабу. І я жодної хвилини не сумнівався у своєму особистому виборі.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

На другому курсі,  разом із моїм викладачем Сергієм Федакою, ми написали і видали першу краєзнавчу книгу для шкіл обласного центру – «Обличчя Ужгорода». Це видання потім неодноразово передруковувалося, по ньому вчилися школярі. Потім воно переросло у краєзнавче видання «Обличчя Закарпаття». Коло співавторів розширилося, до нас долучилися Дмитро Данилюк, Ігор Ліхтей. Для шкіл Закарпаття ми видали його на кількох мовах – українською, угорською, словацькою, румунською, російською, єврейською, німецькою та польською.

Також цікавими є спогади про студентську практику. Більшість моїх колег їздило на археологічну практику, я ж потрапив на етнографічну, до професора Михайла Тиводара, моя практика відбувалася у селі Грабово Мукачівського району та тривала місяць. Я записував казки, прислівя, пісні від місцевих жителів, різноманітні оповіді. Потім із цього матеріалу народилася відома наукова стаття «Демонологія Закарпаття».

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Спогадів насправді багато, передусім – це нові люди, знайомства. Ми з друзями мали стипендію, але час від часу  підзаробляли додаткових грошей, ходили на залізничну станцію «Ужгород-2» «розгружати» картоплю, капусту. 

Студентське активне життя змінилося тоді, коли до нас прийшла пропозиція зіграти в КВН. Фактично із нашого факультету почалося відродження КВН в УжНУ. Ми зібрали команду та зіграли – і це був справжній бум! До того часу був період перебудови, в УжНУ фактично КВН не було, взагалі це явище досить пізно дійшло до Закарпаття. Команда істфаку потім перетворилася на команду «Діти Бама», потім «Діти Бахуса».  Це був 1994-97 роки. Це дуже цікаві спогади, там було багато творчих людей. Таким чином у мене і моїх друзів з’явилося й нове, творче студентське життя.

Які перспективи розвитку  Вашого факультету, спеціальності Ви бачите?

Факультет суспільних наук - це спеціалісти нашого сьогодення і майбутнього. Управляти суспільством, людьми, полісним життям вчить політологія. Соціологія – це "вимірювання температури"  суспільства та соціальних інститутів, вона дає відповідь на суспільні потреби і виклики. Соціальна робота – це робота на попередження, та профілактика тих девіантних явищ, які є в сучасному суспільстві. Психологія – це взагалі сучасний тренд «пізнати самого себе» і оточуючих індивідів. Педагогіка – передача досвіду людства і є затребуваною у кожному інтелектуальному соціумі. Ну і філософія – це супер-наука, яка вибудовує у будь якій галузі науки і життєдіяльності – чи то фізиці чи медицині, основні догми, перспективи людського існування.

Окремо, відзначу, що на факультеті бурлить волонтерське життя, наші студенти активні учасники фестивалів, регіональних акцій, спортивних клубів.

У розвинутих країнах факультети суспільних наук – це переповнені студентські аудиторії, вони користуються великим попитом серед вступників. Тому я бачу, що наше суспільство поступово дозріває, і відповідно, зростає попит на дані спеціальності. Адже це науки, які власне пояснюють саму сутність людини і її соціальне. Тому вважаю, що перспективи факультету дуже великі. Як якісний показник можу відзначити: Ужгородський університет, в особі нашої кафедри серед усіх  кафедр соціальної роботи в Україні першою отримала право проводити конкурс студентських робіт (три роки поспіль). І тільки-но закінчився конкурс, нам міністерство освіти і науки України довірило провести всеукраїнський конкурс студентських  робіт із соціології. Це однозначно свідчить про наш високий рівень, та його визнання в Україні.

 

Зоряна Ваколя, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи:

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Ще будучи юною школяркою, я точно знала, що хочу вивчати іноземні мови, адже наш край був і є багатонаціональним. Вибір навчального закладу був очевидним. Адже Ужгородський національний університет вже тоді вважався найпотужнішим та найпрестижнішим вищим навчальним закладом нашого регіону. Саме в ньому я могла реалізувати свої мрії: здобути належну вищу освіту, набути практичних навичок, відчути смак студентського життя, і, зрештою, стати дипломованим фахівцем.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Напевно, варто зазначити, що період навчання в стінах вишу був для мене надзвичайно цікавим, насиченим та сповненим позитивних емоцій. Якщо говорити про найяскравіші спогади, пов’язані з навчанням, то на думку спадають дві події. Першим і незабутнім є те, що ми, студенти, мали змогу їздити і вдосконалювати набуті знання в країну, мову якої вивчали, а саме в Німеччину. Для нас це був неймовірний досвід.

Другим приємним спогадом саме для мене є навчання на четвертому курсі. Адже в той період мені повідомили, що у зв’язку з успішним навчанням керівництво закладу вирішило перевести мене на безкоштовну форму здобуття освіти. Думаю, така звістка порадувала б кожного студента.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Приємним і дещо кумедним є спогад про випускний вечір. Саме тоді ми, вже дипломовані фахівці, прощалися з стінами нашої альма-матер. Цей день викликав у моїх одногрупників різні емоції: від суму, що цей чудовий період закінчився, до радості, що все вже позаду. І ніхто не розумів моїх емоції, бо я плакала. А сльози лилися через те, що тут все стало таким рідним для мене і я хотіла й надалі  залишатися. Зрештою, це й відбулося.

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

З впевненістю можу стверджувати, що студент, котрий бажає здобути належні знання, має всі можливості для реалізації своїх очікувань та цілей.

Навчання в УжНУ відкрило для мене дорогу в професійне життя. Тут я реалізувала себе як особистість, адже в стінах рідного вишу я здобула не одну вищу освіту, захистила кандидатську дисертацію, що й дало мені можливість займатися улюбленою справою та отримувати від цього задоволення в житті.

 

Василь Левкулич, доцент, кандидат філософських наук, завідувач кафедри філософії УжНУ:

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський національний університет?

Справа в тому, що в мене не могло бути жодного іншого вибору. Бажання поступати, тоді ще, до Ужгородського державного університету виникло під час навчання в загальноосвітній школі № 20, на базі якої були утворені спеціалізовані класи з залученням до лекцій професорсько-викладацького складу УжДУ. Навчаючись у класі з поглибленим вивченням історії та права, мені пощастило слухати лекції таких світил як: професор Іван Михайлович Гранчак (викладав всесвітню історію), професор Сергій Дмитрович Федака (читав лекції з історії України), професор Михайло Михайлович Полюжин (вів англійську мову) та багато інших відомих нам викладачів Ужгородського національного університету. До речі, теперішній завідувач кафедри теорії та історії держави і права, Володимир Іванович Галас, читаючи нам в школі правознавство, привив нам любов до права, як наслідок, багато моїх однокласників разом зі мною вступили на юридичний факультет. Тому мій вибір вступити в Ужгородський державний університет на юридичний факультет був заздалегідь запрограмований. У мене не було тоді жодних сумнівів, до якого вузу поступати на навчання, і сьогодні я розумію, що зробив усвідомлений, єдино правильний вибір.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Напевно найбільше мені запам’ятався час проведений в університетській бібліотеці (приміщення сучасної єпископської резиденції та Ужгородського греко-католицького Кафедрального Собору). Минуло трохи більше 20 років, і ти розумієш, що сучасні студенти вже набагато рідше відвідують бібліотеку. Сучасні можливості, які ми отримали завдяки тотальній комп’ютеризації та розвитку цифрових технологій, внесли свої корективи в сучасний ритм студентського життя, навчальний процес. Тоді, щойно закінчилися заняття на юридичному факультеті, ми бігли наввипередки в абонентський відділ, щоб встигнути першим взяти потрібну літературу та підготуватися до семінарських занять. Ми годинами сиділи в читальних залах та конспектували. Часи справді дуже змінилися.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Думаю, що досить складно мені буде виокремити якийсь один яскравий спогад студентського життя поза навчанням. Можу впевнено сказати, що час проведений поза стінами Ужгородського національного університету був не менш цікавим та насиченим. Вочевидь, студентські роки у всіх є яскравими та такими, що запам’ятовуються назавжди, адже саме цей період, крім навчання, багатий на різні заходи, нові знайомства, враження, емоції та почуття...

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Безперечно підтвердилися, найголовніше, що навчання в стінах Ужгородського національного університету на юридичному факультеті, а пізніше в аспірантурі на кафедрі філософії, сформувало мене як особистість та допомогло мені реалізувати себе та стати причетним до великого колективу професорсько-викладацького складу нашої альма-матер.

 

Інна Юхименко, викладач кафедри психології факультету суспільних наук:

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

При виборі закладу вищої освіти, для мене на першому місті завжди стояла якість надання освітніх послуг. Ужгородський національний університет був та є найсильнішим осередком освіти та науки у Закарпатті. Також, він відомий не тільки в Україні, але і за її межами. Я була впевнена, що саме цей університет зможе мені дати ті знання, які мені були потрібні. І дійсно, я не помилилась з вибором. Я закінчила дві спеціальності факультету суспільних наук – «Політологія» та «Психологія».

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Навчання в університеті було надзвичайно насиченим та цікавим. Проводились різні наукові заходи: конференції, круглі столи… Проте, найбільш яскравий спогад пов'язаний з навчанням, це напевно участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології, соціології, соціальної роботи та професійної підготовки фахівців», в організації якої брала участь зав. кафедри психології, доктор психологічних наук, професор Уляна Богданівна Михайлишин та зав. кафедри соціології та соціальної роботи доктор філософських наук, професор Федір Федорович Шандор. Конференція проходила у місті Подгайська Словацької Республіки. Учасниками конференції були науковці, аспіранти, магістри, зокрема і делегати від факультету суспільних наук. Приємно, що у мене була можливість представити результати свого дослідження на даному заході. Це ще більше мотивувало мене до наукової діяльності в області психології.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Це напевно всім відомо, що студентське життя є веселим та особливо цікавим. Спогади про студентське дозвілля завжди викликають посмішку. На факультеті суспільних наук завжди відбувались різноманітні заходи для студентів, це і день першокурсника, день факультету та багато інших. Найбільш яскраві спогади у мене пов’язані з традиційним фестиваль-конкурсом «Студентський смак», в якому у вмінні варити бограч змагаються команди різних курсів та спеціальностей факультету. Саме даний захід дає можливість поспілкуватись з одногрупниками та викладачами у неформальному оточенні, що робить факультет ще більш згуртованішим. Студенти та викладачі мають змогу позмагатись в активних видах спорту: футбол, волейбол, бадмінтон тощо. З відпочинку ми завжди повертались з хорошим настроєм та купою позитивних емоцій.

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Навчання в університеті виправдало всі мої очікування. Я здобула якісну вищу освіту за двома спеціальностями, отримала великий багаж знань та безцінного досвіду. Навчання дало мені сильну базу, можливість кар’єрного зростання та мотивацію до самовдосконалення. Я зрозуміла, що можна сто разів змінити обставини, але якщо людина не хоче змінюватись, то ніякого результату не буде. Тому далі все залежить від мене. На даний момент я працюю викладачем на кафедрі психології факультету суспільних наук. Я з гордістю кажу студентам, що навчалась саме у нашому університеті. 

 

Кристина Червеняк,  кандидат політичних наук, викладач кафедри політології і державного управління:

 Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Я завжди знала, що буду вступати до університету саме в рідному місті. Я люблю Ужгород, тому їхати нікуди не збиралася. Єдиною інтригою було: на який саме факультет Ужгородського національного університету вступати – на математичний чи на факультет суспільних наук, адже при хорошому результаті ЗНО могла розраховувати на державне замовлення і там, і там. В кінці кінців, вибір мій впав саме на останній, і обрала я для себе спеціальність «Політологія». Тепер торую свій шлях у цій сфері уже, страшно сказати, 10 років!

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Мабуть, найбільш яскраві спогади залишаються після пережитих яскравих емоцій. Такі емоції ми здобували під час виконання індивідуальних завдань з окремих предметів. Пам’ятаю, як на «Історії зарубіжних політичних вчень» ми з групою однокурсників ставили міні-спектакль для інших студентів, щоб представити політичну концепцію одного з філософів минулого, або на «Конфліктології» уявляли себе на засіданні Ради Безпеки ОНН і намагалися «врегулювати конфлікт на Близькому Сході»… Словом, приємних спогадів, пов’язаних з навчанням, у мене купа, а все тому, що кожен з моїх викладачів намагався зробити наше навчання не тільки продуктивним, але й цікавим. Рада, що зараз можу назвати багатьох з них колегами, адже працюю пліч-о-пліч зі своїми Учителями. 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

«Студентський смак» - легендарна подія на нашому факультеті! Започаткована, між іншим, саме факультетом суспільних наук і далі вже запозичена іншими структурними підрозділами університету. Це змагання з приготування різних страв, яке проводиться на природі за містом майже регулярно (зараз, звісно, його проведенню заважають карантинні обмеження). Це день, коли студенти та викладачі факультету у спортивних та гастрономічних змаганнях стають ближчими. До того ж виграти щось цікавеньке всі хочуть. От у мене вдома досі стоїть набір шампурів і казанок, які ми виграли у чесній, але складній боротьбі, а я на праві старости курсу забрала на збереження).

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Ужгородський національний університет і мій рідний факультет суспільних наук дали мені дуже багато. Тут я здобула ступені бакалавра, магістра, а згодом, після закінчення аспірантури, і кандидата політичних наук. Уже кілька років є викладачем кафедри політології і державного управління. Тому вельми вдячна і університету, і факультету за усі ті шанси і можливості, які вони мені дали уже, і продовжують давати кожного дня!

 

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

 

 

 

 

 

 

 

Категорії: