УжНУ – 75! Факультет міжнародних економічних відносин

Факультет міжнародних економічних відносин  - один із найпрестижніших факультетів УжНУ, випускає спеціалістів, яких потребують не тільки в Україні, але й за кордоном.  Факультет  бере свій початок з 1998 року, коли  в Ужгороді було відкрито Філію Інституту міжнародних відносин КНУ ім.Т.Г.Шевченка. Очолює факультет доктор політичних наук, професор Микола Палінчак. Ми поспілкувалися із представниками різних поколінь викладацького колективу про їхнє студентське життя, освітню діяльність та перспективи розвитку факультету.

 

Володимир Приходько,  доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин:

 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Для закарпатських родин та  юнацтва  в наші часи, та й значно раніше, вступ до державного університету в Ужгороді  і здобуття вищої освіти  завжди  були своєрідними  idea-fix. Отож, ще школярем,  повагавшись між Московським інститутом міжнародних відносин  та УжДУ, між історією (за батьком)  та медициною (за мамою) , написавши листа професору-американісту  і відомому телеоглядачу  Валентину Зоріну і отримавши рекомендації від професора Івана Гранчака   вступив 1977 р. на істфак нашого університету. 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Студентські роки самі по собі один  з найкращих  етапів  життя. Яскравими були  археологічна практика в с.Петрово під керівництвом Е.А.Балагурі та В.С.Котигорошка,  поява в аудиторіях цілого ареопагу наших неповторних   викладачів, наукові конференціїї і практики по всьому Союзові та Україні, будівельні загони і сільгоспроботи, перші закоханості і спортивні змагання.  Головне - у нас, таких різних (від недавніх школярів до сімейних армійців з підготовчого відділення, від земляків до вихідців з інших областей), в ході навчання та формування суспільних навичок зародилася і зміцніла справжня дружба і взаємоповага на все життя, гордості за те, що ми з УжДУ.  Ми і зараз ці почуття несемо в собі. Декілька гарних сімей наших однокурсників і однокурсниць народилося саме в ці роки.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Футбольні матчі між факультетами на полі біля спорткомплексу (до речі ми гарно попрацювали, бетонуючи опори і чашу басейна), студентські виступи на полі "Авангарду" - "махалки",- на честь різних фестивалів і свят під орудою С.О.Михайловича, оздоровчий табір "Скалка" і КВК - всього і не пригадаєш...

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Так. УжДУ своє призначення класичного університету завжди виконував на гарному рівні. Навчив нас організовувати час і простір, системному підходу до явищ реального життя і наукових проблем, врешті підготував кожного з нас до своєї життєвої дороги – чи то педагогіка, чи лікувальна справа, фундаментальна наука - чи державне управління. Я за це нашій alma mater вдячний навіки.   

 

Олена Табанюхова,  викладач кафедри прикладної лінгвістики, заступник декана факультету міжнародних економічних відносин УжНУ

 

«Освіта - це те, що залишається після того, коли забувається все, чому нас учили»

А.Ейнштейн 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Як корінна ужгородка, навіть, не розглядала інші вищі, коли обирала майбутню професію. У 60-ті роки минулого століття тут викладав мій дідусь, він був завідуючим військової кафедри. У нашому вузі навчалися мої батьки та старший брат.

Я у родині не стала винятком, закінчила з відзнакою факультет романо-германської філології УжДУ за спеціальністю "Викладач англійської мови та літератури". До речі, наш випуск став, свого роду, унікальним, ми були першими, хто отримав дипломи у незалежній Україні.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

 Студентські роки - найкращі у житті кожного. Однак, так одразу, пригадати один найкращий момент складно.

Але у той час (ніби, не так давно) умови навчання були зовсім інші. Насамперед, система вступу не дозволяла обирати кілька факультетів і напрямів підготовки у різних вузах, тільки один факультет в одному навчальному закладі. «Пролетів» на вступі - рік гуляй. Тому, мені здається, тоді було складніше поступити, і цінували ми це набагато більше.

Ох, той момент почуття польоту, коли ти знайшов себе у списках прийнятих на навчання і летиш на крилах додому, щоб поділитися радістю! На відміну від нинішніх студентів, ми всі екзамени та заліки повинні були складати обов'язково, бо Болонської (модульної) системи у нас не було.

Інтернету та ПК також не було, тому за інформацією потрібно було ходити у бібліотеку на Капітульну, де проводили багато часу, готуючись до семінарських занять, бо часто книги можна було отримати тільки у читальній залі. Тож нинішнім студентам кажу, що вони щасливі, маючи доступ до інформації у всесвітній мережі.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Студенти живуть весело від сесії до сесії. Можливо, сьогодні це вже буде звучати буденно, але наші студентські роки припали на час «перебудови», коли тільки почали проводитися круглі столи, де можна було всім бажаючим висловити власну думку, відубвалися конкурси краси «Міс університету», наукові олімпіади. На той час це було новим віянням свободи і передвісником великих змін. А поїздки на зимову Плішку, у будтабори за кордон, на відпочинок на узбережжі грецького Егейського моря!

У той же час, ніхто не відміняв обов'язкової участі студентів у першотравневих демонстраціях та вересневих зборах картоплі.

Нас всіх дружно возили на старезних колгоспних автобусах «на картоплю», але було весело, було багато живого спілкування, що у наш час тотальної комп'ютеризації та карантинної ізоляції звучить доволі раритетно.

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Я щаслива, що обрала викладання англійської мови своєю професією. Коли робота співпадає з твоїм життєвим хоббі (захопленням іноземною мовою), вона приносить одне задоволення. Одразу після закінчення ВУЗу я отримала багато пропозицій на роботу, у «лихі 90-ті» віддала перевагу викладанню за кордоном. Моя спеціальність завжди є і була затребуваною, тому жодної хвилини не пожалкувала про свій вибір.

 

Вікторія Машкара-Чокнадій, старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин

 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Ще навчаючись в школі, ми зі своїми однокласницями довго обирали, куди поступити. Я обожнювала математику та іноземні мови, тому вибір першочергово випав на економічний факультет та факультет романо-германської філології. Але я продовжувала пошук тієї спеціальності, яка б могла поєднати ці два напрямки. На мій превеликий подив, я дізналась від подруг, що такий факультет є! Це факультет міжнародних економічних відносин, по закінченню якого відразу отримуєш дві спеціальності – міжнародника-економіста та перекладача! На початку 2000-х конкурс при вступі був надзвичайно високий, адже це був один із найпрестижніших факультетів УжНУ. Тому ми із однокласницями протягом 11 класу кожні вихідні їздили з Мукачева в Ужгород на підготовчі курси при університеті, ретельно готувались до вступних іспитів та, дякувати Богу, всі троє поступили на бюджет. За всі роки навчання ми жодного разу не пошкодували про свій вибір!

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Без сумніву, студентські роки – найкращі! Наш курс був дуже сильний та дружній. Сьогодні – це відомі дипломати, політики, економісти, підприємці, перекладачі, зараз вони працюють по цілому світу…Ми часто зустрічаємось не тільки в Ужгороді та Києві, де наших осіло найбільше, але і в Англії, Німеччині, Канаді, США, та навіть у Катарі.

Що стосується навчання, то найпотужніший спогад, це звісно перша сесія. У нас ходили чутки, що хто «переживе» першу сесію, тому вже нічого боятись до кінця навчання. А нас вчили на першому курсі справжні корифеї науки – Шинкар В.А., Ерфан Є.А., Король І.Ю., Федака С.Д. та світлої пам’яті Дяченко Б.І., Лендєл М.А., Мочар О.Ф. Їх лекції були цікаві, потужні, вони нас з перших днів навчання загартували, привили старанність та відповідальність.

Звісно, студентські роки проходили не тільки за книжками та конспектами, але і в багатьох подорожах, нових зустрічах та знайомствах. Завдячуючи нашому декану, проф. Палінчаку М.М., у нас діяло багато студентських програм обміну. А професійні викладачі кафедри теорії та практики перекладу забезпечили нас високим рівнем володіння іноземними мовами і ми вільно почували себе поруч з іноземцями. Я в свій час протягом року вчилась по програмі обміну в Німеччині (Технічний університет м.Кайзерслаутерн), їздила на конференції в різні міста Європи (Берлін, Лондон, Відень, Париж, Страсбург, Амстердам, Стамбул), відвідувала Мічиганський університет в США. Це незабутні спогади та безцінний досвід на все життя!

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Наш студентський гуртожиток №4 був величезною школою життя, де вирували справжня дружба та підтримка, сльози радощів та перших невдач, перші поцілунки та серенади на даху, співи під гітару на коридорах, недоспані ночі над конспектами в читалці….справжній дух студентства!

Будучи старостою та головою профбюро факультету, ми спільно зі студентами інших факультетів активно організовували наше дозвілля. Поїздки на лижі, ночівля з палатками, відпочинок на Азовському морі, де нас радо приймали студенти з Маріуполя, похід на гірськолижну базу університету «Плішка» та відпочинок на базі «Скалка».

Найяскравішим спогадом для мене залишається вперше організований нами в 2005 році на факультеті День міжнародника! Ми організували справжнє шоу, незабутній концерт з виступами наших талановитих студентів, дефілюванням найгарніших дівчат-міжнародниць, з феєрверками, танцями з викладачами та величезним тортом!

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Під час навчання на факультеті я чітко зрозуміла, що хочу тут залишитись. Наш декан Микола Михайлович Палінчак ввів чудову традицію – залишати кращих студентів-випускників на факультеті. І моя мрія здійснилась, за що йому безмежно вдячна. Кілька років по закінченню університету я поєднувала роботу перекладача та маркетолога в девелоперській компанії з роботою в університеті. Ці практичні навички потім вміло використовувала під час викладання дисципліни «Основи менеджменту та маркетингу», де зі студентами могла поділитись не лише теорією, а й власним практичним досвідом. Але жага до знань, науки та викладання взяла гору. І я вирішила присвятити себе повністю роботі в УжНУ. Наразі навчаюсь в аспірантурі, працюю над дисертацією та продовжую викладати. Хочу висловити щиру подяку за ті знання та досвід, які дав мені факультет міжнародних економічних відносин, та рідній кафедрі МЕВ, частинкою якої я залишаюсь донині. Адже дорога в професію починається з мрії…

 

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

                       

 

 

 

 

 

• Наука,
• Освіта,
• УжНУ - 75!,
• Факультет міжнародних економічних відносин