Новини

15.12.2020
1812

УжНУ – 75! Інженерно-технічний факультет

УжНУ – 75! Інженерно-технічний факультет

Інженерно-технічний факультет УжНУ має потужну наукову школу, за час існування підготував тисячі висококваліфікованих інженерів, архітекторів, які цінуються на ринку праці. Факультет – ровесник незалежної України, його  було відкрито у 1991 році. Тоді розпочали навчання дві групи зі спеціальностей «Технологія машинобудування» та «Приладобудування» за денною і заочною формами навчання, де освіту здобували 50 студентів. Сьогодні здобувачами знань на факультеті є 562 студентів.

 

Іван Туряниця - кандидат фізико-математичних наук, доцент, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки:

 

Чому Ви вирішили обрати навчання в Ужгородському університеті?

 Я поступив на перший курс фізичного факультету УжДУ в 1966 році. Того року, у зв’язку із черговою освітньою реформою, випускниками всіх шкіл країни одночасно були учні 10-х та 11-х класів, тому конкурс при вступі на всі спеціальності університету, яких на  той час було не так вже і багато, суттєво зріс. Найбільш затребуваними та престижними були спеціальності фізичного та медичного факультетів, вступити на які було досить складно. В підтвердження цього пригадую той факт, що серед 25 студентів першого курсу мого потоку фізичного факультету всі були випускниками-медалістами!

Що ж стосується мого особистого вибору, то він був зроблений ще в 8-му класі. Я любив фізику, математику та хімію; брав участь у районних та обласних предметних олімпіадах; відвідував шкільний гурток з електроніки. Тому після закінчення 10-го класу я вибрав фізичний факультет, хоча батьки переконували обрати медичний.

Закінчив УжДУ в 1971 році. Далі була служба в армії, інженерні посади та робота асистентом на фізичному факультеті, Галузева науково-дослідна лабораторія.

У березні 1991 року в УжДУ було відкрито інженерно-технічний факультет, де мені керівництвом  університету було запропоновано обійняти одну з посад. З того часу і по сьогоднішній день я є частиною цього підрозділу нашої альма-матер. Якщо б довелося заново обирати свій життєвий шлях, то, напевно, він був би тим самим, з невеликими змінами.

 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

 Таких випадків за період навчання було немало, але часто згадую процес складання екзамену з квантової механіки – напевно однієї з найскладніших дисциплін на фізичному факультеті.

Викладав нам цю дисципліну професор Ломсадзе – відомий на всю країну вчений, надзвичайно розумна і, одночасно, дуже оригінальна людина (мені він чимось нагадував Ейнштейна). У нас складалось враження, що він читає лекцію не для студентів, а виступає на міжнародній науковій конференції перед фахівцями з квантової механіки. Ми не розуміли суть тих філософських проблем квантової механіки, про які йшла мова, однак доводилось «зубрити» весь матеріал за конспектами. В день екзамену з самого початку все пішло  не так… Першими ми делегували випробувати вдачу наших дівчат-відмінниць, які не пропустили жодної лекції – ніхто не здав. Дійшла черга і до мене. Пригадую запитання, яке задав мені екзаменатор: «Розкажіть мені про принцип невизначеності Гейзенберга». Я зрадів – це було одне з найпростіших запитань дисципліни. Переповівши слово в слово те, що було записано в конспекті, я несподівано почув у відповідь: «Ви поняття не маєте про цей принцип. Двійка!»

Того дня ніхто з моїх однокурсників екзамен не склав. Це була надзвичайна ситуація, я б навіть сказав катастрофа для академгрупи. Однак, нас всіх врятував випадок. Професор Ломсадзе поїхав у відрядження і приймати перескладання екзамену дозволили доценту, який проводив практичні заняття. Це була надзвичайно добра, толерантна людина з хорошим почуттям гумору – улюбленець всіх студентів. Звістка про це миттєво рознеслась факультетом і вже наступного ранку біля деканату вишикувалась довжелезна черга бажаючих достроково перескласти екзамен з квантової механіки. Всі отримали позитивні оцінки і з полегшенням зітхнули – на шляху до такого омріяного диплому була подолана чергова перешкода…

 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

 Після закінчення другого курсу в складі студентського будівельного загону я поїхав в Стару Каховку. Ми працювали на реконструкції перекриття та покрівлі приміщень винзаводу. Жили ми в палатках неподалік Каховського водосховища, до опівночі грали в футбол на піску з іншими будівельними загонами. Кожного дня була дискотека. Це були справді незабутні миттєвості студентського життя: футбол, вино і танці.

 

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

 Це питання більше підходить для наших студентів-випускників. Що ж стосується моєї особистої персони, то з впевненістю можу сказати – значна частина того, що досягли я і моя сім’я у всіх сферах діяльності пов’язана з університетом, адже всі ми є його випускниками.

 

Які перспективи розвитку Вашого факультету Ви бачите?

 Я переконаний, що найкращі часи інженерно-технічного факультету попереду! В перспективі я бачу факультет із оновленою матеріально-технічною базою, сучасними навчальними та науковими лабораторіями, хорошими студентами. Цього вимагає від нас саме життя – невпинний науково-технічний прогрес, в якому особливе місце займає ІНЖЕНЕР.

 

 

Оксана Гапак - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних систем та мереж:

 

Чому ви вирішили обрати  навчання в УжНУ?

Ще навчаючись у школі я зрозуміла, що хочу бути вчителем математики. Для здійснення своєї мрії обрала один з найкращих і провідних університетів України, а саме Ужгородський національний університет, де навчались мої друзі та родичі.

 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Навчання на математичному факультеті було нелегке, доволі напружене. Доводилось багато працювати над собою, щоб успішно здати колоквіуми, лабораторні, контрольні роботи, заліки та іспити. Але яким прекрасним було відчуття перемоги при досягненні успішного результату.

Найяскравішим спогадом, пов’язаним з навчанням, є допуск до іспиту із математичного аналізу у Немеш М.І. Для більшості однокурсників  це був складний бар’єр, який вони долали десятками разів, допоки не вивчили матеріал бездоганно. Завдяки такій ретельній підготовці під час допуску до іспиту, сам іспит здавався дитячою забавкою.

 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Безумовно, найбільш безтурботні і відчайдушні, веселі і цікаві роки - це роки студентства. Найяскравіших спогадів дозвілля є чимало. Можна згадати незабутні вечори з піснями під гітару в коридорах гуртожитку, радісні хвилі після здачі іспитів і дружні походи в кафе для святкування. Пригадую, як вночі ходили на сусідні виноградники за ягодами, як завели в кімнаті кішечку і як її ховали від коменданта гуртожитку.

Я дуже рада, що навчалась в УжНУ, тут я зустріла вірних друзів, з якими до цих пір підтримую зв’язки, обрала майбутню професію, яка приносить мені задоволення.

 

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Очікування перевершили себе - змінились цілі, з’явилось бажання працювати в університеті, займатись науковою роботою. Вступивши до аспірантури під керівництво доцента Короля Івана Юрійовича, моя професійна діяльність тісно пов’язалась не тільки з математикою, але й з комп’ютерними технологіями. Підготовка студентів інженерно-технічного факультету вимагає постійного самовдосконалення, творчого підходу під час викладання та розробки програм для нових дисциплін.

Працюючи на посаді доцента в дружньому колективі кафедри комп’ютерних систем та мереж, дістаю задоволення від роботи з талановитими студентами.

 

Ірина Куцина -  кандидат технічних наук, доцент кафедри міського будівництва і господарства:

 

Чому ви вирішили обрати  навчання в УжНУ?

Ужгородський національний університет – один з найкращих університетів Західної України. Тут навчалися мої бабуся і дідусь, а також батьки. Вважаю, за честь проводжувати традиції нашого роду і рада, що можу також навчати молодь в стінах рідного університету.

 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Найчастіше згадую зимові сесії. Коли вночі сиділи над проектами і креслили вручну на ватманах курсові під дивовижний вид на нічне місто з аудиторій інженерно-технічного факультету. Тепер студенти виконують всі проекти на комп’ютерах і їм не зрозуміти, як це перемальовувати по два-три рази розтерті або зіпсовані листи. А ще пам’ятаю як часто не могла зайти з тубусом в маршрутку і доводилось йти пішки.

 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Участь в міс УжНУ. На інженерно-технічному факультеті навчається дуже мало дівчат, і тому це велика рідкість, коли на конкурсах від нашого факультету є представниця. Потім хлопці-однокурсники ще довго пригадували мені цей конкурс.

 

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Після навчання в університеті я отримала «зелене світло» у світ будівництва й інженерії. Дуже вдячна своїй завідувачці кафедри Йолані Миколаївні Голик, яка побачила в мені потенціал і підтримала під час захисту дисертації. Наразі, крім наукової діяльності і викладання в університеті, я власник успішної фірми дизайну інтер’єрів і використовую набуті під час навчання знання в проектуванні будівель і споруд. 

 

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

 

 

 

 

Категорії: