У День Європи – про європейські обшири УжНУ

Загарбницька війна рашистів в Україні, нелюдські звірства окупантів на тимчасово захоплених територіях прискорили процес внутрішнього очищення українського загалу від скверни московського совка, з якою чомусь українці мирилася три десятки літ в епоху Незалежності. З нашого життя поступово зникають нав’язані чужинцями назви міст і сіл, площ і вулиць, пам’ятники ідолам та катам українського народу, ми перестаємо відзначати чужі для нашої історії свята і дати. Натомість, повертаючись на своє законне місце у європейській цивілізації, українці, разом з своїми континентальними сусідами, сповідують спільні цінності і торжества. До таких, поза усяким сумнівом, належить і День Європи, котрий з минулого року відзначається в Україні 9 травня спільно з державами Європейського Союзу з метою зміцнення єдності народів, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії.

Своїм корінням це свято сягає травня 1949 року, коли було засновано Раду Європи.День Європи в сучасному Європейському Союзі був запроваджений у 1985 році. Європейська комісія започаткувала «пліт культурних ікон» у відповідь на звіт спеціальної комісії «За Народну Європу» з метою сприяти європейській інтеграції шляхом сприяння пан'європеїзму. 29 червня 1985 року в Мілані Європейська рада затвердила День Європита прапор Європи.

Віззначаючи цей урочистий день доречно розповісти про європейський контекст діяльності Ужгородського національного університету, розташованого на перехресті європейських культур, традицій і ментальності.

 

 Досліджуємо європейські стратегії розвитку для побудови нової України

У структурі УжНУ успішно діє Науково-навчальний інститут євроінтеграційних досліджень. Про його історію успіху та перспективи.Сьогодні, долаючи виклики війни, колектив Інституту працює над вивченням успішних європейських стратегій розвитку для побудови нової України як держави-члена Євросоюзу в недалекому майбутньому.

За 18 років своєї діяльності Інститут неодноразово виходив переможцем різноманітних конкурсів наукових проєктів, які проводило міністерство освіти і науки України на виконання науково-дослідних робіт із державним фінансуванням, успішно реалізовував європейські проєкти, зокрема гранти Міжнародного Вишеградського фонду, програми Європейського Союзу Еразмус+, готував експозицію університету на ряді міжнародних освітянських виставок у м. Київ та виборював для університету престижні нагороди.

Серія видань «Євроінтеграція: український вимір», започаткована Інститутом у 2007 році, налічує сьогодні 30 випусків, 13 з яких рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для студентів вищих навчальних закладів.

Інститут заснував і видає два періодичні друковані видання – збірники наукових праць «Геополітика України: історія та сучасність» та «Міжнародний науковий вісник», які мають міжнародний стандартний серійний номер ISSN, а також сайти на спеціалізованій платформі «Наукова періодика України»; вміщеним у них науковим статтям присвоюється цифровий ідентифікатор DOI.

З 2019 року збірник наукових праць «Геополітика України: історія та сучасність» включено до Переліку наукових фахових видань України за спеціальностями 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» та 292 «Міжнародні економічні відносини», йому присвоєно категорію «Б».

Стратегія діяльності Науково-навчального інституту євроінтеграційних досліджень УжНУ базується на основі Концепції інноваційного розвитку ДВНЗ «Ужгородський національний університет» на 2015-2025 рр., яка була розроблена в ході реалізації Інститутом наукового проєкту «Інноваційний університет – інструмент інтеграції в європейський освітній і науковий простір» за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського фонду. У подальшому ідеї Концепції та освітні і науково-дослідницькі напрацювання ННІ уможливили розробку «Стратегії розвитку УжНУ на період 2023-2032 рр.: концептуальні засади формування» (у рамках реалізації міжнародного наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку»).

Нині Інститут продовжує ініціативну розробку і готує заявки до міжнародних грантових проєктів, зокрема: Еразмус+ напрям Жана  Моне; проєкти Міжнародного Вишеградського Фонду; міжнародні проєкти Дунайського регіону тощо.

У кінці минулого року відбулася виставка-презентація напрацювань команди наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку в УжНУ» і підсумкова нарада з нагоди його завершення.

Результати роботи Інституту справді вагомі: створено дієвий, потужний центр Жана Моне, який функціонує на постійній основі, розроблено концептуальні положення формування Стратегії розвитку УжНУ на 2023-2032 рр., яка отримала високу оцінку Національної академії педагогічних наук, де проводилась її всебічна експертиза.

У результаті роботи над проєктом видано 2 колективні монографії, 9 навчальних посібників,  3 збірники наукових праць, інформаційних і рекламно-просвітницьких продуктів, які доступні на сайті http://eurodev.uzhnu.edu.ua/index.php/en/; проведено 9 занять онлайн-шкіл з європейських студій, 3 цикли тренінгів з європеїзації системи публічного управління, 3 курси онлайн-лекцій.

Результативність роботи постійно апробувалась під час проведення публічних заходів, які відбулися упродовж трьох років, а саме: 2 міжнародні інтернет конференції, міжнародний круглий стіл, конкурс студентських робіт з проблематики проєкту.

Гадаємо, що вагомим внеском Інституту у розвиток європейських студій стане участь у щорічному конгресі Української Асоціації Європейських Студій (УАЄС), тема якого – «Вступ України до ЄС та відбудова». Захід відбудеться 17-18 жовтня на базі УжНУ. Нашу спільну з УАЄС ініціативу вже підтримано ректоратом.

Петро Токар - виконувач обов’язків директора ННІ, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій

 

Європеїзуючи вищу освіту

Отримавши статус кандидата на вступ до Європейського союзу, Україна ще на крок, можна навіть сказати впритул, наблизилася до свої мети. Відтак ми вже рухаємося у руслі динамічних реформ, необхіднних для нашого як швидшого зближення з ЄС. Надалі перед нами поставатимуть нові завдання і виклики, тому необхідністю є підготовка фахівців у сфері європейської інтеграції, питаннях функціонування Європейського Союзу, зокрема особливостей прийняття рішень, функціонування публічної, економічної та правової сфер. Це та ряд інших факторів, роблять затребуваними освітньо-професійні програми з акцентом на вивчення Європейського Союзу загалом та особливостей інтеграційного процесу, його етапів аж до повноправного членства, виконання обов’язків, знання своїх прав та можливостей вже в статусі країни-члена.

Усе це та багато чого іншого цікавого можна дізнатися навчаючись на новій освітньо-професійній програмі кафедри політології і державного управління факультету суспільних наук УжНУ, яка починає набір бакалаврів вже з осені цього року. Крім надзвичайно інформативних та пізнавальних навчальних дисциплін програми, які вкладатимуться фахівцями з питань функціонування ЄС та європейської інтеграції, це також не менш корисні та захоплюючі можливості проходження різного роду практик у громадських організаціях, органах місцевого самоврядування, дипломатичних, консульських установах, міжнародних організаціях та аналітичних центрах починаючи з другого курсу навчання. Серед наших навчальних дисциплін це – обов’язкові компоненти, які дозволяють вичерпно вивчити історію європейської інтеграції, нормативно-правову та інституційну основи Європейського Союзу, спільні політики ЄС, механізми прийняття рішень в ЄС на всіх рівнях, процеси децентралізації, регіональні процеси та політику гуртування в ЄС, що не менш актуально також у світлі реформи децентралізації в нашій державі. Ми вивчаємо систему захисту колективних прав ЄС, дослідження кордонів і транскордонне співробітництво, і, що особливо важливо – політику та практику європейської інтеграції України, зокрема кадрові, технічні, політичні та правові нюанси цього процесу, а також цілий ряд дисциплін вільного вибору студента, залежно від вподобань та практичних потреб як майбутніх спеціалістів.

Наші фахівці та наявна науково-інституційна база Ужгородського національного університету зможуть підготувати нове покоління спеціалістів для забезпечення євроінтеграційного поступу нашої держави, її розвитку та процвітання, швидкої адаптації та реалізації європейських механізмів управління на всіх рівнях, починаючи від місцевого та завершуючи загальнодержавним.

Надія Кічера - кандидатка політичних наук, доцентка кафедри політології і державного управління, гарант ОПП «Європейські студії»

 

УжНУ став першим в Україні щодо впровадження в управління вишем європейських політик

Розташування на кордоні з Європейським Союзом, історична спадщина «центральноєвропейськості» культури, менталітету населення регіону, роль аналітичного та дипломатичного майданчика для обговорення відносин України з європейським сусідами визначили статус Ужгородського національного університету як провідного вишу у сфері дослідження, освіти та просування політики європейської інтеграції та європеїзації.

У складі різних підрозділів університету (факультетів суспільних наук, історії та міжнародних відносин, міжнародних економічних відносин, юридичного та економічного факультетів) працюють відомі фахівці з різних вимірів європейської інтеграції. На початку 2000-х років мені особисто у складі першої когорти українських викладачів вдалося виграти грант напряму Жана Моне щодо підготовки та читання студентам-політологам курсу «Політика розширення ЄС», що став першим подібним в УжНУ. На даний час для студентів вишу читається більше двох десятків «європейських» курсів, а з осені 2024 року запроваджується окрема освітня програма «Європейські студії» на платформі спеціальності «Політологія» факультету суспільних наук.

Насправді націлюємо усі факультети –  «і ліриків, і фізиків» - запроваджувати навчальні дисципліни, які сприятимуть професіоналам різних галузей бути фахівцями у певній європейській політиці, а, отже, наближати Україну до вступу в ЄС. Переконана, що студенти-екологи, біологи, фізики, інженери повинні вивчати європейський «зелений курс», аграрії – особливості сільськогосподарської політики ЄС, фахівці економічних та бізнес-спеціальностей – зміст політики конкуренції Євросоюзу… І так у всіх сферах. Робимо це завдяки проєктам Еразмус, що фінансуються Європейською Комісією, і спрямовані на впровадження вивчення європейських пріоритетів в освіту на різних факультетах.

Ще дуже цікаво, що з минулого року УжНУ став першим в Україні щодо впровадження в управління вишем європейських політик. Мова йде про політики стійкості та сталого розвитку, відкритої науки. Розуміння європейського контексту сприяє і залучення коштів з фондів та програм ЄС для розбудови інфраструктури університету. Університет є найбільш ефективною публічною інституцією нашого регіону щодо проєктів, які були підтримані Європейською Комісією. У квітні серед шести успішних проєктів, підтриманих програмою INTERREG NEXT Польща-Україна у Закарпатській області, два належать саме УжНУ Як результат, залучимо понад 400 тис. євро для розбудови інфраструктури ботанічного саду, включно освітньої та наукової.

Таким чином, європейська «база» нашого університету міцна, але завдань та викликів, які потрібно вирішувати та реагувати у майбутньому теж багато. Ми до цього готові.

Мирослава Лендьєл – докторка політичних наук, професорка, проректорка УжНУ з міжнародних зв’язків

 

Підготував Василь Ільницький, Інформаційно-видавничий центр

• До свят