Новини

06.07.2022
388

Слідами географів. Екскурс практикою студентів

Слідами географів. Екскурс практикою студентів

Працюють із 6:00 до 11:00 — 12:00, потім перерва. Увечері — з 17:00 до 20:00. І так кожен день увесь місяць триває  навчальна практика студентів спеціальності «Геодезія та землеустрій» географічного факультету. Перший курс проходить топографічну практику, другий —геодезичну, у третього курсу практика з GPS-приймачами.

Іван Калинич, декан географічного факультету, наголошує: на практиці студентів усіх курсів ділять на  бригади  із п’яти - шести чоловік для виконання певних видів геодезичних та топографічних робіт.

Вивчення урбаністичного розвитку м. Мукачево

Першокурсники  прокладають теодолітні ходи та ходи  нівелювання ІУ класу, виконують тахеометричне знімання, результатом якого є  топографічний план, визначають неприступні відстані та висоти окремих об’єктів, які не можна виміряти безпосередньо приладами.

Нівелювання

Студенти другого курсу виконують точні та високоточні вимірювання способами геодезичних засічок,  полігонометрії та нівелювання ІІІ класу з похибкою визначення висоти не більше 10 міліметрів на один кілометр та вимірюють кути з точністю до 10 секунд. Усі  ці  методи використовуються для створення Державних планово – висотних геодезичних мереж.

Полігонометрія. Вимірювання ліній

Третьокурсники виконують GPS -  вимірювання.  При виконанні практик  студенти  користуються  найсучаснішими геодезичними приладами: електронними тахеометрами, цифровим нівеліром, GPS- приймачами, світловіддалемірами, високоточними оптичними теодолітами та нівелірами.

Керівник практики 1 курсу з топографії Лахоцька Еліна Ярославівна додає: «Особливість цьогорічної практики в тому, що проводимо її, на жаль, без жодного лабораторного заняття в офлайн у зв’язку з воєнним станом. У нас у другому семестрі, як правило, лабораторні заняття проходять  на навчальному полігоні. Такої можливості немає вже третій рік. Тому на практиці студентам доводиться працювати вдвічі більше».

За словами декана, молодь до  початку практики має вивчити будову приладів, зрозуміти специфіку роботи. Це повинні були робити  на лабораторних заняттях, а їх проводили онлайн.

У суботу та неділю чергові надають доступ до приладів. Після 6:00 телефонують декану, що студенти прилади забрали й уже працюють. Та попри все молодь завзята, з усім дає собі раду.

Першокурсниця спеціальності «Геодезія та землеустрій» Юліанна Данькович ділиться враженнями: «Сьогодні займалися обчисленнями результатів наших польових вимірів. Тетяна Поцкір додає: «Не так важко прокидатися зранку, як після дистанційного навчання ввійти в ритм практичної роботи. Нам усе  цікаво, трішки важко з розрахунками».

 Усі курси спеціальності «Геодезія та землеустрій» проходять практику на території УжНУ.

Про свою роботу  розповідає й третьокурсник спеціальності «Геодезія та землеустрій»  Олексадр Черепаня: «Ми виконуємо знімання території GPS-приймачами Дженсена. Результатом  буде будівельна сітка. Я рекогностую  точки, а мій одногрупник  приймачем їх координує на місцевості. Така практика дуже важлива, оскільки здобуваємо вміння, які стануть у нагоді на роботі».

Через військовий стан третьокурсники спеціальності «Лісове господарство» практикуються на території Ботанічного саду УжНУ, який займає територію 83 гектари.

Андрій Задорожний, доцент кафедри лісівництва, керівник навчально-польової практики з лісової таксації та лісових культур, розповідає: «Одна з організацій допомогла зробити тренувальний майданчик, де студенти набувають навичок у лісовій таксації, тобто відведенні лісосічного фонду, також  у визначенні основних лісівничо-таксаційних показників, які відповідають даним складу насаджень. Також проводимо навчально-польову практику на базі державного підприємства Ужгородського лісового господарства. У зв’язку з воєнним станом зараз там  постійний лісовий розсадник,  ужнівці там  опановують підготовку насіння до сівби, саме висівання, догляд за посівами. У майбутньому  вони можуть працювати  помічниками лісничого чи майстра лісу, обіймати посади головного лісничого, працювати директором, менеджером».

Практика з лісової таксації

Другий курс спеціальності «Середня освіта (географія») та «Географія» проходили навчальну соціально-економіко-географічну практику. Звісно, у планах не без змін. Роман Славік, доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, заступник декана з виховної роботи, розповідає: «Раніше  практикувалися  на базі Одеського університету ім. І.І. Мечникова. Давали суспільно-географічну характеристику, досліджували промисловість, рекреаційно-туристичну, соціальну сферу, сфери послуг, сільське господарство Одеської області. Третій рік поспіль через неможливість виїзду як об’єкт дослідження беремо Закарпатську область, але завдання залишаються ті ж. Промисловість вивчали на прикладі винного заводу «Шато-Чизай» у Берегівському районі. Сільське господарство на основі равликової ферми в селі Нижнє Селище, буйволиної екоферми у с. Горінчово. У рамках суспільно-географічної характеристики області провели етнографічний розділ. Відвідали Закарпатський музей народної архітектури та побуту, дослідили традиційний побут проживання наших етнографічних груп та корінних народів області. Також зустрічалися із представниками Міжнародної організації з міграції при ООН. Дізналися актуальну інформацію стосовно переміщених осіб в Ужгороді та Закарпатської області та їх  вплив на нашу соціальну інфраструктуру і гуманітарну сферу.

Буйволина ферма в с. Горінчово

Равликова ферма у с. Нижнє Селище

Щодо першокурсників цих же спеціальностей, то вони проходять топографічну, комплексно-географічну навчальну практику. Цьогоріч з урахуванням обмежень воєнного стану базою практики був знову ж таки Ужгород та його околиці. Василь Лета, кандидат географічних наук, розповідає: «Досліджували вулканічні утворення на території Кам’яницького кар’єру, долини річки Уж і здійснювали закладення розрізу алювіальних відкладів. Також вивчали екологічний стан довкілля в околицях міста; закладали ґрунтовий розріз та вивчали морфологічні ознаки ґрунтів на території парку УжНУ. Ознайомилися з історико-архітектурними пам’ятками. Ця практика з виїздом дає студентам-географам можливість закріпити набуті впродовж першого року навчання, теоретичні знання з геології, геоморфології, ґрунтознавства, екології та топографії, а також здобути навички і вміння проведення польових фізико-географічних досліджень прикладного характеру».

Як бачимо, теорія без практики не працює. Тож успіху в усіх починаннях!

Тетяна ЛЕСЮК,

«Погляд».

 

Категорії: