Новини

19.06.2019
1220

Проти хакерів і крекерів: в УжНУ готують «спеців» із кібербезпеки

Проти хакерів і крекерів: в УжНУ готують «спеців» із кібербезпеки

Чи може випускник-магістр Ужгородського національного університету одразу після закінчення навчання отримати роботу, де йому платитимуть, скажімо, тисячу євро на місяць? А 3 тисячі? А п’ять? На всі знаки питання відповідь одна – так, це цілком можливо. Але є важливе уточнення: цей випускник має добре вчитися і стати спеціалістом із кібербезпеки, причому бажано – із міжнародним сертифікатом, який підтверджує його фах.

Це абсолютно реальна мета. Зараз на кафедрі твердотільної електроніки та інформаційної безпеки фізфаку УжНУ є студенти, що вже мають такі американські сертифікати. І є випускники, які, до прикладу, в Німеччині заробляють близько 8 тисяч євро на місяць. А є й такі колишні студенти, про котрих завідувач кафедри професор Василь Різак розповідати не дуже хоче, бо це секретні «специ» які «виконують важливі завдання, поставлені державою».   

Загалом на цій кафедрі готують фахівців за трьома спеціальностями: класична фізика, мікро- та наносистемна техніка і власне кібербезпека. Остання – без перебільшення – спеціальність майбутнього.

– Два роки тому у Міністерстві освіти проходив круглий стіл за участі всіх вітчизняних завідувачів кафедр інформаційної безпеки, – розповідає Василь Різак. – І там відзначалося, що на той час в Україні було лише 19 фахівців із кібербезпеки, які мають міжнародний сертифікат, причому більше половини з них уже виїхали з держави. Не дивно, що попит на хороших спеціалістів величезний. І зважаючи на те, як швидко цифровізується світ, він і далі стрімко зростатиме.

Цікаво, що перші кроки до започаткування в Ужгородському університеті нині супермодної спеціальності було зроблено ще … в 90-х роках минулого століття. У 1997 році Державний комітет з питань державних секретів і технічного захисту інформації визнав УжНУ одним з небагатьох університетів України, які спроможні розпочати підготовку таких фахівців. Потім МОН створило кафедру прикладної фізики і виділило бюджетні місця для підготовки фахівців із обмеженим доступом. Але пройшло ще кілька років, перш ніж вже іншу кафедру (власне сьогодні це кафедра ТЕІБ) очолив Василь Різак і знову розпочалася активна робота, спрямована на  просування спеціальності «Кібербезпека». 
У лабораторії комп'ютерної безпеки

Зараз тут готують кіберфахівців за двома спеціалізаціями: безпека інформаційних і комунікаційних систем, а також системи технічного захисту інформації. За роки вдалося налагодити якісний навчальний процес, встановити потрібні зв’язки з українськими та європейськими університетами і знайти спонсорів, які зацікавлені у висококласних фахівцях і готові допомагати кафедрі з придбанням сучасного обладнання.

– Тим, хто після школи хоче йти вчитися в університет, треба звертати увагу на 3 фактори: професорсько-викладацький склад (хто буде вчити), матеріально-технічна база (на чому буде вчити) і перспектива працевлаштування (для чого вчитися). У нас є все: і кадри, й обладнання, і чудова перспектива працевлаштування випускників, – каже Василь Різак.

За його словами, класичні дисципліни студентам читають потужні доктори і кандидати наук знаменитої школи фізиків УжНУ. А спецкурси для кіберфахівців запозичені з Європи і США.

– Наш професорсько-викладацький склад не має конкуренції не те що в області, а, думаю, і в Україні. А ще ми налагодили тісну співпрацю з Харківським національним університетом внутрішніх справ, який першим випустив фахівців для української кіберполіції. Вони тісно співпрацюють з американськими і європейськими структурами, від яких мають спецкурси дисциплін, які використовуємо і ми. Також ми отримали доступ до американської літератури для сертифікації наших студентів і викладачів. Хочу сказати, що у кількох наших студентів уже є сертифікати, які визнаються буквально всіма країнами світу. До речі, один підручник для підготовки до цієї сертифікації коштує 900 доларів, а ще 400 треба заплатити за сам екзамен. Наші студенти мають можливість отримати такий сертифікат безкоштовно. Якщо добре вчаться, – каже Василь Різак. Налаштування файлів конфігурації IP-телефонів CISCO

Тепер перейдемо до другого важливого для абітурієнта питання: на чому вчитися? За словами професора, на кафедрі вже створена серйозна матеріально-технічна база для підготовки фахівців із кібербезпеки. В основному – завдяки спонсорам (наприклад, компанії «Джейбіл»), які зацікавлені в майбутніх фахових кіберспеціалістах. Але не тільки: кафедра, до прикладу, 4 рази вигравала гранти від НАТО (кожен на суму більше 20 тисяч євро), завдяки яким вдалося закупити мережеве обладнання, а викладачам – здобути навики роботи з ним.

–  Віднедавна ми вже маємо фаєрволи останньої генерації, де вже використовується штучний інтелект, який може сам аналізувати ризики і приймати рішення, як на загрози реагувати. Маємо комплект серверів із фаєрволами, де встановлені системи захисту, і зараз можемо проводити такі лабораторні роботи, як, наприклад, імітація атаки: одна підгрупа атакує сервер, інша – захищає. Також ми забезпечені ноутбуками для кожного студента-учасника лабораторної роботи. А ще у нас створена спеціальна лабораторія технічного захисту інформації. На побутовому рівні – це пошук жучків. Наші фахівці спокійно можуть захищати приміщення від прослуховування чи виконувати інші завдання, які поставить держава, – каже професор Різак.

І врешті переходимо до третього запитання, яке насправді для більшості абітурієнтів за важливістю на першому місці, – для чого вчитися?

– Випускник магістратури у Німеччині отримує десь 120 тисяч євро в рік стартової зарплати. Зрозуміло, в Україні таких грошей нема. Але вже починаючи з 2-3 курсу наші студенти дуже пристойно заробляють. Бакалаври, наприклад, отримують зарплати вищі, ніж професор, який завідує кафедрою. А випускники-магістри заробляють у рази більше, ніж ті, хто їх навчав, – усміхається Василь Різак. – І рівень зарплат постійно зростає, бо попит на таланти в організації ІТ-безпеки значно перевищує пропозицію. У Сполучених Штатах середня річна зарплата кіберфахівців зараз на рівні 230 тисяч доларів і при цьому 25% доступних робочих місць не заповнюється. В європейських країнах схожа ситуація. А в Україні, як я вже казав на початку, добрі фахівці взагалі на вагу золота.  

До речі, вже цього місяця у Словаччині пройде підписання угоди про подвійні дипломи між Університетом Павла Йозефа Шафарика в Кошице та Ужгородським національним університетом. Наші фізики один або два семестри магістратури навчатимуться у Кошице і в підсумку будуть отримувати ще й диплом словацького університету.

– Не сумніваюся, що ті абітурієнти, які цього року поступлять на кібербезпеку, закінчивши університет, крім українського, зможуть отримати ще й диплом фахівця із захисту персональних даних європейського зразка, – каже на завершення зустрічі професор Різак.

Залишається додати, що для вступу на спеціальність кібербезпека абітурієнтам треба подати сертифікати ЗНО з математики, української мови та фізики або іноземної мови. Більше інформації про спеціальність майбутнього – на сайті кафедри твердотільної електроніки та інформаційної безпеки.

 

Ярослав Світлик

 






Категорії: