Пам’яті заслуженого професора УжНУ Ігоря Студеняка

Велика університетська родина зазнала непоправної втрати – 25 жовтня на 62 році життя від згубних наслідків вірусу Covid-19  пішов у Засвіти проректор з наукової роботи, заслужений професор УжНУ, доктор фізико-математичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України Ігор Петрович Студеняк.

Усе його доросле життя – від першої лекції в аудиторії фізичного факультету 1 вересня 1977 року – і до останнього насиченого робочого дня на посаді проректора з питань науки минуло в Ужгородському національному університеті.

У стінах alma mater крок за кроком, день у день упродовж десятиліть динамічно і послідовно розкривався його талант відповідального і надзвичайно скрупульозного дослідника-науковця, шліфувалися грані довершеності інтелектуала-педагога, гартувався характер особистості громадянина-патріота. За ґрунтовні знання у різних сферах, вроджений хист ділитися ними з послідовниками, людську добропорядність і  чесність його обожнювали студенти, цінували колеги, поважали в наукових і освітніх колах України і Європи.

Ігор Петрович Студеняк народився 12 січня 1960 року у м. Рахів. Батько Петро Юрійович був авторитетним фахівцем у галузі лісового комплексу Закарпаття, тривалий час керував науково-дослідною частиною Ужгородського державного університету, читав лекції з економіки в Ужгородському національному університеті. Мама Орися Миколаївна – український філолог – учителювала у школах та освітніх закладах області.

Закінчивши у 1977 році із «золотою» медаллю Ужгородську СШ №1 ім. Т. Шевченка І.П.Студеняк вступив на фізичний факультет Ужгородського держуніверситету. Навчання талановитому студенту давалося легко. Потяг до наукових досліджень ще в студентські роки майбутньому організатору і куратору наукового процесу в УжНУ прищепив науковий керівник і талановитий педагог Олекса Борець. Крім Олекси Миколайовича словами вдячності І.П. Студеняк завше згадував й інших своїх вчителів-наставників: наукового консультанта його докторської дисертації професора Володимира Юлійовича Сливку, старшого наукового співробітника Дюлу Шандоровича Ковача, неперевершеного педагога доцента Василя Михайловича Бенцу та багатьох інших, які на різних етапах життя сприяли його становленню як науковця, викладача і особистості.

Здобувши у 1982-му році ґрунтовні знання та диплом з відзнакою він розпочав трудову діяльність інженером проблемної науково-дослідної лабораторії УжДУ та навчався у аспірантурі за спеціальністю «Фізика напівпровідників і діелектриків». З 1986 по 1989 роки працював на посадах молодшого та старшого наукового співробітника науково-дослідного сектора університету, з 1989 по 1992 роки – на посаді асистента, з 1992 по 1999 роки – доцента кафедри фізики напівпровідників. Вчене звання доцента йому присвоєно у 1996 році. З 1999 по 2002 роки навчався в докторантурі Ужгородського національного університету за спеціальністю «Фізика напівпровідників і діелектриків». У 2003 році захистив докторську дисертацію, а в 2004 році йому присвоєно вчене звання професора.  З 2002 по 2015 роки працював на посаді професора та завідувача кафедри фізики напівпровідників. У 2005-2012 та в 2014 і до дня відходу у Засвіти обіймав посаду проректора з наукової роботи Ужгородського національного університету.

Професор І.П. Студеняк започаткував новий напрям наукових досліджень – оптика розупорядкованих середовищ, у тому числі напівпровідників, фероїків  та суперіонних провідників з різними типами фазових переходів. Його плідна наукова діяльність присвячена пошуку нових матеріалів для перспективних джерел енергії, сенсорів температури та тиску, акустооптичних модуляторів, а також розробленню нових способів та методик дослідження параметрів матеріалів для оптоелектроніки.

Під керівництвом проф. І.П. Студеняка захищено три кандидатські дисертації, двоє здобувачів підготували та успішно захистили кандидатські дисертації завдяки консультаціям ученого. У його творчому доробку понад 900 публікацій, серед яких 8 монографій, 28 навчальних посібників, 170 патентів на винаходи та деклараційних патентів, більше 270 статей, із яких 150 – у журналах, проіндексованих у базі даних Scopus. У 2004 році патент І.П. Студеняка переміг на конкурсі «Винахід року 2004», а у 2008 році був включений до бази даних «Перспективні винаходи України».

Упродовж 25 років І.П. Студеняк був відповідальним виконавцем та науковим керівником 18 наукових госпдоговірних, держбюджетних та міждержавних тем, у тому числі міжнародних – білатеральних українсько-угорського, українсько-словацького, українсько-литовського та українсько-турецького проєктів. За час роботи завідувачем кафедри прикладної фізики він активно розвивав міжнародну наукову співпрацю з науковими та освітніми закладами України та Європи, зокрема Інститутом фізики НАН України (м.Київ), Інститутом фізики напівпровідників НАН України (м.Київ), Інститутом електронної фізики НАН України (м.Ужгород), Загребським університетом (Хорватія), Карловим університетом (Чеська Республіка), Дебреценським університетом (Угорщина), Братиславським університетом ім.Я.-А.Коменського (Словаччина), Кошицьким технічним університетом (Словаччина), Пряшівським університетом (Словаччина) та іншими.

Наукові здобутки І.П. Студеняка в галузі фундаментальних та прикладних досліджень вивели його в число провідних вчених України в області фізики твердого тіла. У 2005 році його обрано членом зовнішнього відділення Угорської академії наук, у 2008 році – членом Міжнародної організації адміністраторів науки, у 2006 році – членом спеціалізованої ученої ради із захисту кандидатських дисертацій при Ужгородському національному університеті. Він був членом оргкомітетів ряду міжнародних наукових конференцій, членом редколегії наукових журналів «Вісник Ужгородського національного університету. Серія Фізика» та «Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології», рецензентом таких журналів, як «Solid State Ionics», «Journal of Physics and Chemistry of Solids», «Materials Chemistry and Physics», «Journal of Alloys and Compounds», «Vacuum» та інші. І.П. Студеняк проходив міжнародні стажування в Кентському державному університеті (жовтень-грудень 2008 року, м. Кент, Огайо, США), Інституті експериментальної фізики Словацької академії наук (січень-лютий 2009 року, вересень-листопад 2012 року, м. Кошице, Словаччина).

За видатні заслуги в науковій і освітній сферах І.П.Студеняку було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а на засіданні Вченої ради УжНУ 30 вересня 2021 року - почесне звання «Заслужений професор Ужгородського національного університету».

Ігор Петрович був чудовим і турботливим сім’янином, з коханою дружиною Вікторією виховали двійко чудових діток – Олесю і Віктора, втішалися внуками Кароліною і Девідом.

Він безперервно генерував ідеї, творчі пропозиції, жив завтрашнім днем. Буквально кілька тижнів тому запропонував своїм колегам та вже й сам брався за реалізацію ідеї по написанню історії становлення наукової думки в рідному йому університеті, розвитку якого присвятив усе своє життя, та раптова смерть перешкодила здійснити цей задум, як і багато інших творчих планів професора І.Студеняка. 

Світлу пам'ять про Ігоря Петровича Студеняка, його масштабний вклад в розвиток УжНУ збережуть усі, кому поталанило знати і співпрацювати з цією чудовою і непересічною Особистістю.

 

Ректорат Ужгородського національного університету

 

Громадська панахида прощання з І.П. Студеняком відбудеться у четвер, 28 жовтня, о 12.00 год. у храмі Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі,  с. Минай, вул. Патруса Карпатського, 2А. Похорон відбудеться на Доманинському цвинтарі.

• Внутрішньоорганізаційні події