Науковці УжНУ презентували дослідження можливостей транскордонного співробітництва у рамках проєкту «Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною» (SIBSU)
В університеті м. Пряшів (Словаччина) за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Марека Шафіна 19 червня відбулася завершальна конференція проєкту «Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною» (SIBSU), який реалізовується Міністерством внутрішніх справ Словаччини (Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії поліцейського корпусу), Словацькою асоціацією зовнішньої політики у партнерстві з Державною прикордонною службою та Державною митною службою України, Ужгородським національним університетом при підтримці Норвезької НОУ «Apenhet», та гололвним партнером в Україні - Центром аналізу регіональних ризиків (керівник С.Мітряєва) і тривав понад два роки.
Ужгородський національний університет взяв активну участь у дослідницькій складовій цього проєкту. Команда з 17 чоловік, які представляли факультети суспільних наук, історії та міжнародних відносин, міжнародних економічних відносин та юридичний досліджували різні аспекти транскордонного співробітництва між Україною та Словаччиною. У кожної команди були партнери у Словаччині та Норвегії і вони за єдиною методологією аналізували правові, економічні, соціальні та культурні аспекти співробітництва.
На основі проведених досліджень видано потужну монографію «Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною: фактори впливу на транскордонне співробітництво», яку на конференції презентували радник прем’єр-міністра Словаччини, керівник Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики Олександр Дулеба та проректор УжНУ з міжнародної діяльності Мирослава Лендьел.
Виступаючи на панелі «Дослідження факторів, які впливають на транскордонне співробітництво» професор М.Лендьел найперше мовила слова щирої подяки братній Словацькій Республіці та, зокрема, Пряшівському університету, які з перших годин початку російської інвазії на Україну 24 лютого 2022 року докладали неймовірних зусиль по прийому біженців та наданню гуманітарної допомоги, а згодом одними з перших країн - членів НАТО - почали допомагати нам й озброєнням.
«Наше грунтовне дослідження опирається на конкретний фактаж, зібраний упродовж тривалого часу у прикордонних регіонах двох країн, детально описує поточний стан співробітництва та містить рекомендації до органів влади різного рівня. Свою роботу ми розпочинали ще до початку російського вторгнення в Україну і зафіксували ситуацію, яка існувала напередодні війни. Проведене опитування констатувало недостатній рівень суспільної поінформованості наших сусідів про Україну. Спровоковані війною потоки біженців з України внесли свої корективи у цей сегмент дослідження, та й інституційне середовище зазнало змін – нині Україна є офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Однак загальні тенденції збереглися і вони можуть стати надійною джерельною базою для органів влади по налагодженню транскордонного співробітництва за нинішніх реалій. Одним з фундаментальних висновків цього дослідження є той фактор, що основні рішення щодо транскордонного співробітництва, розвитку суміжних територій, можуть прийматися та реалізовуватися на регіональному рівні без допомоги та бюрократичних зволікань», - зазначила М. Лендьел.
З доповідями про конкретні аспекти досліджень на конференції виступили керівник міжнародного відділу УжНУ Оксана Свеженцева, доценти кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій факультету історії та міжнародних відносин Олеся Бенчак, Михайло Шелемба і Ганна Мелеганич.
На завершення дискусії радник прем’єр-міністра Словаччини, старший науковий співробітник дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики Олександр Дулеба наголосив: «Сьогодні наші українські партнери неодноразово дякували Словаччині за нашу щиру і всебічну підтримку Україні, яка зазнала інтервенції з боку росії. А я хочу від імені словацького народу подякувати Україні, її громадянам, які сьогодні на своїй території відчайдушно захищають європейську безпеку. Українці своєю хоробрістю і мужністю стримують агресора та охороняють нашу демократію, наше мирне життя від зазіхань тоталітаризму, тому наш обов’язок у всьому підтримувати Україну у її боротьбі.
Ми зацікавлені і в потужному економічному розвитку України, адже це запорука й розвитку наших східних теренів, які сьогодні є економічно найбільш відсталими через те, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС. Коли Україна буде членом Євросоюзу, а наші кордони стануть внутрішніми, це значно прискорить соціально-економічні зміни транскордоння. Позитивний приклад найбільш динамічного розвитку саме прикордонних територій Чехії, Австрії, Польщі, Угорщини та Словаччини після їхнього входження до ЄС – найяскравіша ілюстрація такої співпраці. Саме тому регіональній владі наших країн – Пряшівському та Кошицькому краям у партнерстві із Закарпатською та Івано-Франківською областями – слід уже сьогодні напрацьовувати і мати готовими конкретні проєкти регіональної співпраці».
Василь Ільницький
Інформаційно-видавничий центр
