Новини

19.09.2021
1510

В УжНУ до ювілею професора Й.О.Дзендзелівського провели міжнародну наукову конференцію

В УжНУ до ювілею професора Й.О.Дзендзелівського провели міжнародну наукову конференцію

16 вересня 2021 р. кафедра української мови Ужгородського національного університету провела Міжнародну наукову конференцію «Стан і перспективи сучасної української діалектології» з нагоди вшанування 100-річчя з дня народження видатного українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, засновника Закарпатської діалектологічної школи Йосипа Олексійовича Дзендзелівського.

Йосип Олексійович Дзендзелівський – фахівець з історії української мови, української та слов’янської діалектології, лексикології, лексикографії та лінгвогеографії, засновник Закарпатської діалектологічної школи. 

Життєві сторінки професора є дуже строкатими та насиченими. Навчання на математичному факультеті Одеського університету, згодом філологічному, складні воєнні роки, участь у боях з фашистами (на фронті був сапером), навчання в аспірантурі Одеського університету, приїзд до Ужгорода…

 Уродженець степової Миколаївщини як науковець, педагог повною мірою реалізувався саме в Ужгородському університеті. Тут він написав свої основні наукові дослідження, опубліковані у багатьох мовознавчих виданнях. Підсумком кількарічної праці ученого стали захисти його дисертацій (у 1952 році – кандидатської, у 1961 році – докторської). Й.О. Дзендзелівський став першим доктором філологічних наук на філологічному факультеті (1961), першим професором цього факультету (1962). За його завідування кафедра української мови УжДУ здобула наукове визнання як в Україні, так і за її межами. Цей підрозділ вважали найсильнішим діалектологічним осередком у країні.

Науковий доробок Й.О. Дзендзелівського містить понад 500 глибоких та оригінальних мовознавчих досліджень, серед них 12 монографій, підручників, посібників, словників, опублікованих в Україні та інших країнах. Професор вільно володів кількома мовами. Його ім’я цілком заслужено ввійшло до 7-го видання «Міжнародного складу видатних особистостей», що виходить у США. А це свідчить про неабиякий авторитет.

Коло наукових інтересів професора  Й.О. Дзендзелівського надзвичайно широке та гідне подиву і захоплення. У науковому доробку вченого – статті, присвячені дослідженню історії українського і слов’янського мовознавства, проблемам сучасної української мови, розвитку її лексики; чимало публікацій стосується листування відомих українських учених, діячів науки і культури тощо.

Одна з найважливіших праць – тритомний «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України» (Ужгород, 1958–1993. Ч.13), який належить до золотого фонду як української, так і слов’янської лінгвогеографії. 

Крім українських закарпатських говірок, Й. Дзендзелівський цікавився й говірками інших регіонів українського діалектного континууму, а також інших слов’янських мов. Загалом саме закарпатським говіркам учений присвятив більшу частину наукових студій, стверджуючи, що вони є саме українськими. 

Наукову цінність зберігають численні праці, присвячені дослідженню назв спорідненості і свояцтва, сільськогосподарській лексиці, а також чабанській, вівчарській, млинарській, ткацькій тощо.

Відомими й широко використовуваними є посібники для студентів: Конспект лекцій з курсу української діалектології (Ч.1. Фонетика. Ужгород, 1965) та Конспект лекцій з курсу української діалектології. Вступні розділи (Ужгород, 1966). А за його Програмою для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови (Київ, 1987) збирає діалектний матеріал по всій території України не одне покоління студентів.

Він створив низку розвідок про українських учених: О. Павловського, І. Панькевича, А. Кримського, В. Гнатюка, О. Потебню, І. Вагилевича, А. Коцака, І. Огієнка, В. Латту, М. Грицака та багато інших.

Засновник діалектологічної наукової школи на Закарпатті щедро ділився досвідом з молодими вченими. Він підготував 21 кандидата наук, 5 із яких стали докторами наук, професорами. Наукові кадри плекав не тільки для Ужгородського університету, але й для інших вишів України та зарубіжжя.

 Хоча в умовах пандемії конференція відбувалася онлайн, однак це не завадило прагненню українських та закордонних учених поділитися своїми науковими пошуками, обмінятися думками про інновації в досліджуваній галузі. Завдяки хорошій технічній організації, вмілому модеруванню завідувача кафедри української мови УжНУ, доктора філологічних наук, професора Наталії Венжинович на конференції була невимушена атмосфера, під час якої всі доповідачі мали можливість висловитися.

У роботі форуму взяли участь науковці з 10 країн: України, Польщі, Словаччини, Чехії, Хорватії, Угорщини, Грузії, Росії, Австрії, Німеччини. Свої діалектологічні здобутки репрезентували вчені з більш ніж 30 наукових осередків України: Ужгорода, Львова, Києва, Харкова, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського, Житомира, Луцька, Кривого Рогу, Сум, Глухова та ін.

Проблематика конференції охоплювала широке коло питань:

  • актуальні проблеми дескриптивної діалектології;
  • діалектологія в колі суміжних наук;
  • дослідження динаміки і статики українських діалектів; 
  • інтерференція та запозичення в структурі діалекту;
  • лінгвістична географія і науково-технічний прогрес;
  • досягнення діалектної лексикографії;
  • діалект і художній дискурс.

Відкриваючи конференцію, проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ професор Мирослава Лендьел відзначила високий рівень наукових заходів, які відбуваються на філологічному факультеті Ужгородського університету. 2021 рік для філологічної спільноти університету знаменний двома столітніми ювілеями – Й. Дзендзелівського і К. Галаса, з нагоди вшанування яких було проведено два наукові форуми міжнародного масштабу (у квітні й вересні). За словами Мирослави Олександрівни, професор Й. Дзендзелівський був і залишається «окрасою, ресурсом, талантом нашого університету», «титаном духу». Науковці-діалектологи повинні продовжувати традиції, започатковані великим ученим, а тому найкращим подарунком, який засвідчить повагу до його світлої пам’яті, будуть результати цієї конференції й видання її матеріалів. Від імені керівництва університету Мирослава Лендьел побажала учасникам наукового зібрання плідної й конструктивної праці.

У вітальному слові декан філологічного факультету професор Юрій Бідзіля наголосив на важливості вшанування пам’яті визначного вченого Й. Дзендзелівського, педагогічна й наукова діяльність якого пов’язана з Ужгородським університетом, а ім’я навіки вписане золотими літерами в аннали україністики і славістики. Юрій Михайлович зауважив, що славна історія кафедри української мови як потужного лінгвістичного підрозділу в Україні сформувалася завдяки визначним педагогам і науковцям Й. Дзендзелівському, М. Грицаку, К. Галасу, В. Добошу та ін., здобутки яких слід примножувати новітніми дослідженнями з метою їх інтеграції в європейський і світовий науковий простір. Декан висловив надію, що, незважаючи на віртуальне спілкування, науковий захід буде плідним та ефективним.

Пленарне засідання конференції розпочав Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови HAH України. Окресливши визначні лінгвогеографічні ідеї й осягнення професора Й. Дзендзелівського, його неоціненний внесок у скарбницю української й світової діалектології, П. Гриценко зауважив: «У декого може скластися враження, що Й. Дзендзелівський виконав усе і після нього вже немає що досліджувати. Однак це далеко не так, адже народна мова – це динамічна система, яка невпинно розвивається, змінюється, а тому потребує постійної уваги науковців. Звичайно, формування наукових зацікавлень діалектологією починається з викладання цього курсу в українських вишах, у проходженні студентами діалектологічної практики, написанні курсових і дипломних робіт. Натомість тотальне ущільнення авдиторних годин у навчальній практиці багатьох освітніх закладів України сьогодні завдає непоправної шкоди інтенсивному розвитку цієї науки». 

Всесвітньовідомий лінгвіст Міхаель Мозер, доктор філологічних наук, професор, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету (Відень, Австрія), Католицького університету імені П. Пазманя (Будапешт, Угорщина), Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), президент Міжнародної асоціації україністів, підтримує активні зв’язки з кафедрою української мови Ужгородського університету. Зокрема, в березні 2019 року студенти й викладачі мали за честь слухати його лекції на філологічному факультеті. На пленарному засіданні конференції вчений виголосив доповідь про «Граматику руського языка Івана Гарайди» 1941 р. і її зв’язок із народною мовою Закарпаття. 

Визначний фразеолог сучасності, доктор філологічних наук, професор Інституту славістики університету м.Грайфсвальда імені Ернста Моріца Арндта (Німеччина), професор кафедри слов’янської філології Санкт-Петербурзького університету (Росія), Почесний голова Фразеологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів Валерій Мокієнко присвятив свій виступ аксіологічному аспекту дослідження українських паремій у словнику Ф. Шимкевича на східнослов’янському фоні. Доповідач із глибоким захопленням і повагою згадує доцента кафедри української мови Ужгородського університету Бориса Галаса, який у монографії «Ф.С. Шимкевич як лексикограф і українське словникарство (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)» (Ужгород, 1995) уперше довів, що рукопис українсько-російського словника 1835 року належить не А. Метлинському, як засвідчували свого часу А. Москаленко, П. Горецький та інші вчені, а Ф. Шимкевичу – білорусові, відомому мовознавцю, колишньому студентові й викладачу Київської духовної академії. Цінні етимологічні коментарі В. Мокієнка щодо компонентного складу українських паремій, репрезентованих у словнику Ф. Шимкевича, викликали жвавий науковий інтерес поважного зібрання.

Оскільки робочими мовами конференції були всі слов’янські й деякі неслов’янські мови, то слухачі мали можливість почути живе польське слово Фелікса Чижевського, доктора габілітованого, професора, директора Інституту слов’янської філології, керівника кафедри української філології Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща). На прикладі мікротопоніма Баxур/и біля Білої Підляської учений порушив важливу проблему архаїзації апелятивної лексики, джерелом знань про яку можуть слугувати окремі місцеві топоніми.

Щирі слова подяки своїм учителям із Ужгородського університету висловила Єлизавета Бараньдоктор філософії в галузі мовознавства,доцент, доцент кафедри філології Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (Берегово), доцент кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету (Ніредьгаза, Угорщина). У своїй доповіді мовознавиця детально простежила зв’язок Йосипа Дзендзелівського з будапештською діалектологічною науковою школою.

Пленарне засідання завершилося показом документального фільму «Життя на карті діалекту», присвяченого професорові Йосипу Дзендзелівському. Фільм було створено 2012 року завдяки зусиллям науковців-філологів Ужгородського університету Г. Шумицької, Ю. Юсип-Якимович, Ю. Бідзілі, В. Путрашика та ін.

Не менш насиченим і конструктивним було й секційне засідання, на якому виступили професори Іван Сабадош (Ужгород), Григорій Аркушин (Луцьк), старший науковий співробітник Наталія Вербич (Київ), доценти Наталія Багнюк (Львів), Микола Вербовий (Кривий Ріг), Галина Гримашевич, Антоніна Плечко (Житомир), Дмитро Марєєв (Глухів), Юлія Юсип-Якимович, Михайло Кондор (Ужгород) та ін. Їхні доповіді стосувалися важливих й актуальних проблем: словотвірний потенціал чужомовних запозичень у сучасній закарпатській говірці; відад’єктивні якісні прикметники з префіксом по- (типу помалий); нові напрями діалектологічних студій;просторова характеристика мовних явищ у діахронії;питання структури назв замінників хліба у степовій говірці; репрезентація світогляду поліщука та закарпатця крізь призму діалектного тексту тощо. Доцент кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Руслан Сердега продемонстрував присутнім проєкт укладеного ним«Словника сільськогосподарської лексики Центральної Слобожанщини (Харківщини)».

Онлайн-формат конференції сприяв активній участі в ній закордонних мовознавців, зокрема наукового працівника відділу славістичної лінгвістики та лексикографії Слов’янського інституту Академії наук Чеської Республіки Ph.DМіхала Вашичека та аспірантки кафедри східнослов’янських досліджень Карлового університету Дар’ї Вашичкової, які досліджують лексику південнокарпатських говорів у зв’язку з говірками Закарпаття. Докторант Університету ім. Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина) Степан Агій у своїй доповіді звернув увагу на мовну інтерференцію в лексиці військових справ, медицини, освіти і фінансів (на матеріалі унґварської (ужгородської) преси Австро-Угорської імперії).

 

На підсумковому пленарному засіданні відбулося обговорення доповідей та підбиття підсумків конференції.

Гості й учасники конференції поділилися враженнями про засідання поважного наукового форуму.

Юрій Бідзіля, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, декан філологічного факультету:

Міжнародна конференція, присвячена 100-річчю професора Йосипа Дзендзелівського, відомого ужгородського лінгвіста-славіста зі світовим ім’ям, проведення якої зініціювала кафедра української мови нашого університету, засвідчила кілька цікавих моментів. По-перше, захід виявився надзвичайно широким та представницьким, як за географічним чинником, так і за кількістю відомих українських та закордонних науковців, які взяли участь у роботі конференції. По-друге, велика кількість дослідників, які зголосилися до участі в цьому науковому форумі, засвідчила, що актуальність гуманітарних проблем, які вивчає вітчизняне мовознавство, не лише не зменшується, а навпаки – зростає і розширюється. Це надзвичайно приємно, що попри всі соціально-економічні складнощі в державі, попри недостатнє фінансування науки, українське мовознавство проходить етап ренесансу і дослідницького піднесення. По-третє, конференція вкотре довела, що діалектологія, хоч і один із наймолодших дослідницьких напрямків в мовознавчій науці, але один із найбільш цікавих та перспективних. Недарма кажуть, що діалектологія – джерело літературної мови. І не дивно, що саме кафедра української мови філологічного факультету ДВНЗ «УжНУ» є найбільш потужним осередком дослідження діалектології, є науковою школою. Адже складно знайти ще таку широку палітру строкатих діалектів, як це представлено на Закарпатті.

Окремо хочеться висловити слова щирої вдячності завідувачці кафедри української мови, професорці Н.Ф. Венжинович, усьому колективу кафедри української мови, але найперше тим колегам, які провели величезну підготовчу роботу для того, щоб конференція відбулася на такому високому організаційному та науковому рівні. Міжнародна наукова конференція ще раз засвідчила ретельне збереження наукових традицій на кафедрі української мови та добрі перспективи цього наукового колективу для подальшого розвитку та вдосконалення.

Валентина Барчан, доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Ужгородського національного університету:

Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження професора Й.О. Дзендзелівського, – це потужний представницький науковий захід, важливий не лише для кафедри української мови, Ужгородського університету, але й для всієї наукової спільноти України та діалектологів світу. 

Кафедра здійснила велику організаційну роботу, щоб провести цей форум і гідно вшанувати пам’ять відомого у слов’янському світі вченого, засновника Закарпатської діалектологічної школи, колишнього завідувача кафедри, доктора філологічних наук, професора Й.О. Дзендзелівського. Понад дев’яносто науковців з України та з-за її меж запропонували свої доповіді, що свідчить і про пошану до видатного вченого, визнання його внеску в мовознавство, і про наявність актуальних проблем у галузі діалектології, які потребують наукових вирішень сьогодні.

Глибокі, концептуальні доповіді виголосили на пленарному засіданні поважні, відомі серед мовознавців світу вчені − директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко, професор Валерій Мокієнко (Німеччина-Росія), професор Міхаель Мозер (Австрія), професор Фелікс Чижевський (Польща). Вони дали високу оцінку діяльності професора Й.О. Дзендзелівського, акцентували на місці й важливості його наукових пошуків і відкриттів в історії діалектологічної науки, наголосили на важливості його тверджень і висновків для подальшого розвитку цієї сфери мовознавства, а також на особливій їх цінності для національної самоідентифікації та самоствердження. 

Високий рівень наукових здобутків представили вчені-діалектологи кафедри української мови на чолі з професором І.В. Сабадошем та викладачі, які формувалися в полі безпосереднього наукового впливу професора Й.О. Дзендзелівського. На секційному засіданні у доповідях учасників конференції з різних навчальних закладів та наукових установ України і зарубіжжя постала широка палітра важливих тем і проблем. Вони оприявнили живу, пульсуючу в ритмі часу сучасну наукову свідомість, яка актуалізує нові дослідницькі горизонти в діалектології, можливості нових пошукових векторів на засадах традиційних і сучасних методологій, органічно пов’язує минуле, сучасне й майбутнє.

Вважаю, що цей широкопредставницький форум засвідчив високу репутацію кафедри української мови як навчально-наукового осередку закладу вищої освіти в Україні. Бажаю професорсько-викладацькому колективу кафедри подальших плідних успіхів.

Наталія Петріца, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри словацької філології УжНУ:

Міжнародна наукова конференція «Стан і перспективи сучасної української діалектології», присвячена 100-річчю з дня народження професора Й.О. Дзендзелівського, стала унікальною можливістю не тільки вшанувати пам’ять засновника Закарпатської діалектологічної школи, видатного славіста-діалектолога Йосипа Олексійовича Дзензелівського, а й ознайомитись із актуальними питаннями сучасної української та слов’янської діалектології, гідною ареною для наукових дискусій. 

Формат інтернет-конференції дозволив організаторам створити платформу для інтелектуальної комунікації дослідників з різних країн, сприяв розширенню особистих контактів науковців і, можливо, надихнув виходити за межі власних наукових інтересів. Усі доповіді, без сумніву, достойні високої оцінки, є актуальними, створюють умови для обміну думками та пропозиціями, генерують нові ідеї для подальших наукових пошуків.

Особливо цінними вважаємо спогади доповідачів про формування та становлення Й.О. Дзензелівського як науковця зі світовим іменем, про задум та роботу над унікальним тритомним «Лінгвістичним атласом українських народних говорів Закарпатської області України», про участь у міжнародному славістичному проекті – «Загальнослов'янський лінгвістичний атлас», про результати досліджень, що суперечили тодішній науковій догмі радянської системи. 

Робота міжнародної наукової конференції «Стан і перспективи сучасної української діалектології» вчергове довела, що наука не має кордонів. Високоповажні учасники форуму, доповіді високого рівня, обмін дослідницьким досвідом та толерантний міжкультурний діалог є гідним вшануванням пам’яті знаного Науковця і мудрої Людини – Йосипа Олексійовича Дзендзелівського.

 

П.Ю. Гриценко, доктор філологічних наук, професор, директор ІУМ НАН України (Київ):

Щира вдячність організаторам конференції в Ужгороді на пошану професора Йосипа Олексійовича Дзендзелівського з нагоди сторіччя з дня його народження! Відзначаю, що все відбулося на високому організаційному та науковому рівні. 

В.М. Мокієнко, доктор філологічних наук, професор (Грайфсвальд, Німеччина, Санкт-Петербург, Росія):

Спасибо за такую душевную и мощную конференцию!
Иосиф Алексеевич Дзендзелевский достоин такой священной памяти.
Желаю здоровья и бодрости духа.

Міхаель Мозер, доктор філологічних наук, професор (Відень, Австрія):

Ще раз величезне спасибі за цей чудовий захід! До наступних зустрічей! Сподіваймося, аж реальних!

Фелікс Чижевський, доктор філологічних наук, професор (Люблін, Польща):

Pani Profesor, jeszcze raz dziękuję za zaproszenie do udziału w konferencji. Gratuluję pięknej i bardzo potrzebnej dla nas wszystkich. Osobiście jestem pod wrażeniem tak doskonałej organizacji . Potwierdza to ogromną Pani umiejętność w kierowaniu zespołem naukowców. Miałem też okazję poznać zainteresowania młodszych badaczy z różnych ośrodków na Ukrainie. 

Галина Гримашевич, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови (Житомир):

Щиро дякую організаторам та учасникам конференції! Було надзвичайно цікаво, класно організовано! Усім здоров’я й успіхів!!!!

 Микола Вебовий, кандидат філологічних наук, доцент (Кривий Ріг):

Високоповажані організатори Міжнародної наукової конференції«Стан і перспективи сучасної української діалектології»(до 100-річчя з дня народження професора Й.О. Дзендзелівського),дякую щиро за прекрасну організацію та високий рівень проведення конференції. Приємно відзначити, що організаційні питання Ольга Федорівна Миголинець і Ольга Дмитрівна Пискач вирішували швидко й чітко. Окрема вдячність за запрошення та надану можливість і час виголосити свою доповідь.

 Галина Сікора, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту української мови НАН України (Київ): 

Сердечно дякую натхненникам, організаторам та учасникам конференції за чудову можливість зустрітися та збагатитися новими науковими надбаннями! Вічна і світла пам’ять видатному українському мовознавцеві Йосипу Олексійовичу Дзендзелівському! Стрімкого поступу славному філологічному факультетові Ужгородського національного університету! До зустрічі на нових наукових заходах!

 Науковці-діалектологи кафедри української мови УжНУ

 

Й.О. Дзендзелівський був із тих людей, які з’являються на землі нечасто. Він жив, як і багато інших, звичайним життям. Але залишався водночас незвичайною особистістю. Бо поза всіма житейськими щоденними клопотами була в нього справа, яку робив щодня за покликом душі. Своєю присутністю на цій землі він зробив честь не тільки Закарпаттю, Україні, але й усьому славістичному світу.

 

                                                           Ольга Миголинець, Ольга Пискач,   

                                                           кандидати філологічних наук, 

                                                           доценти кафедри української мови,   

                                                           координаторки конференції.

 

Категорії: