Підготовка фахівців за напрямом 6.020303 – «Філологія» (Російська мова і література), кваліфікація «Викладач російської мови, російської та світової літератури», в Ужгородському національному університеті здійснюється на двох випускових кафедрах філологічного факультету – на кафедрі слов’янського та контрастивного мовознавства і на кафедрі літератур народів світу та компаративістики. Досвід підготовки фахівців за зазначеним напрямом в УжНУ – 70 років. 

Із 2016 року кафедри запроваджують підготовку бакалаврів – фахівців:

• у галузі знань 01 – «Освіта» спеціальності 014 – «Середня освіта», спеціалізації «Російська мова і література», за якою випускники  здобувають кваліфікацію вчителя російської та ПОЛЬСЬКОЇ мови, російської та СВІТОВОЇ літератури;
• у галузі знань 03 – «Гуманітарні науки» спеціальності 035 – «Філологія», спеціалізації «Російська мова і література», за якою випускники  здобувають кваліфікацію філолога, ПЕРЕКЛАДАЧА (російська мова, польська мова, інші слов’янські мови).

Кафедра слов’янського та контрастивного мовознавства УжНУ як правонаступниця кафедри російської мови, веде свій початок із 1945 року. Спочатку вона входила до складу єдиної мовознавчої кафедри історико-філологічного факультету Ужгородського університету, а з 1947 року iснує як самостійний навчально-науковий підрозділ. Кафедра забезпечує підготовку  фахівців  за  освітньо-кваліфікаційними  рівнями  бакалавра, спеціаліста, маґістра. Вона має значний досвід у викладанні російської мови як іноземної для студентів та аспірантів УжНУ, громадян інших країн.

Серед перших викладачів російської мови в Ужгородському університеті – Л.В. Бабіченко, Є.А. Костенко, Н.І. Журбіна, М.М. Іванов, М.С. Антошин.

Першим завідувачем кафедри був доцент І.Г. Чередниченко. Потім у різний час роботу кафедри очолювали досвідчені фахівці-словесники, кандидати філологічних наук, доценти М.М. Іванов, М.С. Антошин, Г.О. Шелюто, М.О. Чернишенко, М.В. Симулик, С.С. Панько, Л.М. Устюгова, доктор філологічних наук, професор В.В. Волков, а сьогодні їх традиції продовжує кандидат філологічних наук Т.І. Суран.

У колі наукових інтересів викладачів кафедри – найбільш актуальні напрямки русистики: історія російської мови та її сучасний стан (зокрема, комплексні одиниці системи словотвору, формування терміносистеми російської мови, історія російської антропонімії), зіставне дослідження російської мови з іншими мовами (зіставна морфологія і зіставний словотвір російської та угорської мов, зіставна семасіологія російської та української мов, теорія і практика перекладу), лінгвостилістика, стилістика художнього мовлення та інтерпретація художнього тексту, методика викладання російської мови у різних типах шкіл – з викладанням українською,  російською та угорською мовами, а також методика викладання російської мови як іноземної.

Колектив кафедри координує наукову роботу відповідно до  комплексних тем: «Російський і зіставний словотвір: лінгвістичний, психолінгвістичний і лінгвометодичний аспект», «Російський і зіставний словотвір та лексикологія», «Русистика: структурно-функціональний, історичний і зіставний аспекти». Результатом дослідження цих тем є захищені кандидатські дисертаційні праці М.О. Мазурок «Експресивні засоби російської мови», Т.І. Суран «Мовна особистість автора і персонажа художньої прози (на матеріалі прози М.А.Булгакова)», О.В. Шимко «Розвиток дієприслівників у період становлення нової російської літературної мови (на матеріалі творів М.В.Ломоносова)»,  М.І. Капраля «Словотвірна валентність та словотвірна парадигматика назв осіб у російській мові», А.В. Моргун «Дефітонімічна та дезоологічна неологія в російській мові», О.С. Брандис «Прикметники із повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові», а також  докторські дисертаційні праці В.В. Волкова «Деад’єктивний словотвір у російській мові», А.О. Виноградова «Зіставний словотвір у російській та  угорській мовах (на матеріалі префіксальних дієслів)», Л.М. Устюгової «Слова з повноголоссям \ неповноголоссям у російській та українській мовах: семантичний і словотвірний потенціал».

Кандидати філологічних наук сучасної кафедри активно працюють над докторськими дисертаційними роботами.

Серед найбільш вагомих наукових праць членів кафедри – наукові доробки   М.С. Антошина про грамоти Закарпаття і Молдавії ХІV-ХV ст., М.В. Симулика та В.І. Ороса – про міжмовні контакти народів, які проживають у Карпатському регіоні, монографії Г.О. Шелюто «Русское ударение», В.В. Волкова «Прагмастилистика текста», «Деадъективное словообразование в русском языке», «Психолингвистика», Л.М. Устюгової «Словообразовательная активность основ с полногласием / неполногласием в русском и украинском языках», А.О. Виноградова  «Префиксация в русском и венгерском языках (внутриглагольное словообразование)»  тощо.

Членами кафедри загалом видано 18 підручників, 22 монографії, десятки навчальних і методичних посібників, сотні статей. Результати наукових досліджень колективу кафедри протягом останніх років знайшли відображення в тематичному збірнику  «Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Російське і зіставне мовознавство. Мова художньої літератури».

Кафедра підтримує наукові зв’язки із вченими академічних інститутів (Інституту мовознавства України ім. О.О.Потебні, Інституту російської мови РАН та ін.), а також з кафедрами різних вузів України, Росії та далекого зарубіжжя, зокрема Московського та Тверського університетів,  Кошицького університету ім. Шафарика,  Університету ім.Матея Бели в Банській Бистриці та Університету ім. Константіна Філософа в місті Нітра (Словацька Республіка), Сегедського університету та Ніредьгазької вищої школи (Угорська Республіка) тощо.

При кафедрі діє аспірантура зі спеціальності 10.02.02 – «Російська мова», що готує молоді наукові кадри. На кафедрі виконано й захищено 13 кандидатських та 4 докторські дисертації.

У різні роки кафедрою були організовані й проведені міжнародні та Всеукраїнські наукові конференції, а також науково-практичні семінари («Співвідношення синхронії й діахронії у мовній еволюції», «Удосконалення викладання російської мови в школах Закарпаття» тощо). Спільно з кафедрою російської літератури проведені наукові читання «Пушкина чествуют и за Карпатами», «Гоголя чествуют и за Карпатами». Викладачі кафедри беруть активну участь у наукових форумах України та за кордоном.

Виходячи з кадрового потенціалу та науково-методичного рівня  кафедри, Міністерство освіти і науки України протягом вісімнадцяти років покладало на русистів Ужгородського університету організацію та  проведення ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з російської мови та літератури.

Викладачі кафедри залучають до наукової роботи студентів – через ситему студентських наукових робіт, через участь вихованців кафедри в наукових конференціях різних рівнів, через систему наукоємних спецдисциплін, через роботу в науковому гуртку «Русистика сьогодні», що діє при кафедрі.

Кафедра слов’янського та контрастивного мовознавства Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» продовжує розвивати наукові традиції та примножувати наукові здобутки своїх попередників. 

Серед випускників відділення – відомі й шановані в наукових колах України й зарубіжжя науковці – завідувач кафедри російської літератури Тернопільського державного університету професор Т. Волкова,  завідувач кафедри методики викладання іноземних мов і зарубіжної літератури Миколаївського національного університету доцент С.М.  Шошура, директор Інституту мовознавства Російської Академії наук професор В.О. Виноградов (Москва, РФ), декан гуманітарного факультету Мукачівського державного університету доцент А.В. Моргун, проректор з наукової роботи Закарпатської богословської академії доктор філософії О.В. Шимко та багато інших. Гордістю відділення є і його випускники – знані в краї письменники В. Басараб, А. Драгомирецький, Л. Кудрявська, М. Рошко, Л. Маришева (Л. Бородіна), Л. Десятникова, визначні педагоги А. Арсірій, М. Алмашій, відомі книговидавці Б. Гвардіонов, Б. Кушнір, В. Падяк, а також десятки знаних в Закарпатті й в Україні журналістів, сотні вчителів-русистів.

Таким чином, науково-педагогічний потенціал кафедри слов’янського та контрастивного мовознавства, наукова діяльність, величезний досвід викладацької й практичної діяльності, зв’язок із фахівцями інших навчальних закладів України й зарубіжжя, а також із вчителями середніх загальноосвітніх закладів області, з працівниками засобів масової інформації дає змогу забезпечити належний рівень професійної підготовки фахівців  освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» у галузі знань 0203 – «Гуманітарні науки» за напрямом підготовки 6.020303 – «Філологія» (Російська мова і література) кваліфікації «Філолог. Викладач російської мови, російської і світової літератури»;у галузі знань 01 – «Освіта» спеціальності 014 – «Середня освіта», спеціалізації «Російська мова і література» (за якою випускники  здобувають кваліфікацію вчителя російської та польської мови, російської та світової літератури;  у галузі знань 03 – «Гуманітарні науки» спеціальності 035 – «Філологія», спеціалізації «Російська мова і література» (за якою випускники  здобувають кваліфікацію філолога, перекладача (російська мова, польська мова, інші слов’янські мови).

 .