Зі студентами треба жити єдиною геродотовою сім’єю
ЗАСНУВАННЯ
Історичний факультет є одним із найстаріших в Ужгородському національному університеті. Він розпочав свою роботу разом з філологічним, біологічним і медичним факультетами в складі Закарпато-Українського Державного Університету у 1945 році. Перший набір студентів у лютому 1946 року становив 25 осіб, а з відкриттям через рік заочної форми навчання – зріс до 50-ти. На той момент, це був шостий історичний факультет в Україні, відкритий після уже діючих у Львівському, Київському, Харківському, Одеському та Чернівецькому університетах.
КАФЕДРИ ТА ПІДРОЗДІЛИ
Від 1993 року на історичному факультеті незмінно функціонують три кафедри: історії стародавнього світу і середніх віків (завідувач доцент Ігор Михайлович Ліхтей), нової і новітньої історії та історіографії (завідувач професор Іван Олександрович Мандрик) та історії України (завідувач професор Роман Андрійович Офіцинський).
Сьогодні на факультеті навчаються 370 студентів (200 на денній і 170 на заочній формах навчання). Навчальну, наукову та технічну діяльність забезпечують 48 працівників, з яких 8 докторів історичних наук, професорів (5 – з історії України, 3 – з всесвітньої історії) та 25 кандидатів наук, доцентів (з яких по 9 з історії України та всесвітньої історії, 3 – джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін, 3 з етнології і 1 з мистецтвознавства). Якісний коефіцієнт співвідношення між викладачами і студентами один з кращих як в університеті, так і серед всіх історичних факультетів: 1 професор до 46,25 студента, 1 доцент до 14,8 студента.
На факультеті успішно функціонують наступні підрозділи: науково-дослідний інститут карпатознавства (проф. В.Г. Котигорошко), науково-дослідні центри богемістики і словакістики (доц. І.М Ліхтей та доц. І.О Шніцер), історично-релігійних студій «Логос» (доц. В.І.Фенич), центр дослідження угорської історії та українсько-угорських відносин (доц. О.В Ферков та доц. І.І.Скиба), міжфакультетська краєзнавчо-етнографічно-фольклорна лабораторія (проф. М.П.Тиводар), кабінет історії (бібліотека), музеї: археологічний ім. професора Едуарда Балагурі (к.і.н. В.В.Мойжес) та історії університету (М.А.Майороші).
СПЕЦІАЛЬНОСТІ ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Сьогодні на історичному факультеті готують бакалаврів та магістрів. Освітній ступінь «бакалавр»:
- середня освіта (історія), присвоюється кваліфікація «вчитель історії»;
- історія та археологія: історико-релігійні та карпатознавчі студії, центральноєвропейські студії, американістика, археологія, присвоюється кваліфікація «стажист-дослідник» з відповідної спеціалізації (освітньої програми).
освітній ступінь «магістр» («спеціаліст»):
- середня освіта (історія), присвоюється кваліфікація «спеціаліст/магістр з історії»;
- історія та археологія, присвоюється кваліфікація «спеціаліст/магістр з історії та археології».
ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ
На історичному факультеті підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється через аспірантуру і докторантуру, які діють на трьох кафедрах з двох спеціальностей – історії України та всесвітньої історії. На факультеті діє Спеціалізована вчена рада по захисту докторських і кандидатських дисертацій з двох спеціальностей – історії України і всесвітньої історії.
ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ
Декан факультету, кандидат історичних наук, доцент Володимир Фенич розповідає про особливості історичної освіти в сучасних реаліях: «Наш факультет є одним з перших в університеті, йому вже пішов восьмий десяток. У цьому є свої беззаперечні переваги, досягнення, успіхи, але є й вразливі місця. Справа в тому, що нинішні історики переживають величезний виклик як щодо своєї дисципліни, так щодо своєї професії, свого цеху. Цей виклик пов’язаний загалом з кризою в сучасній гуманітаристиці. Історичний факультет за 70 років пройшов трансформацію, відчув на собі соціальні і політичні потрясіння, в т.ч. й радянської ідеології. До розпаду СРСР та комуністичної системи він був серед «трендових факультетів», адже його випускники йшли працювати на різні державно-політичні посади районного та обласного рівня. Він поповнював структури правоохоронних органів, органів безпеки. В один момент історики складали третину особового складу обласного КДБ (з часом і СБУ). Пригадується, коли я вступав на історичний факультет (1987 р.), то конкурс на одне державне місце (тоді контрактних місць не було, їх увели аж з 1995 р.) на історичний факультет складало 14 осіб.
Станом на 1990 р. у тодішній ще УРСР істориків готували у 21 виші: 9 державних університетах (серед яких і наш УжДУ) і 12 педагогічних інститутах. Однак, станом на листопад 2013 року (останньої по суті наради деканів історичних факультетів до прийняття нового закону «Про вищу освіту»), підготовка істориків в Україні здійснювалася вже у 43 вишах (бакалаврів), спеціалістів – у 38, магістрів - у 41. Аспірантура з історичних наук тоді діяла у 57, а докторантура у 23 вишах. Спецради із захисту кандидатських дисертаційних досліджень з історичних наук у 35, а докторських у 22. Звісно, нові навчально-наукові осередки підготовки істориків стали викликом старим. До традиційних конкурентів в особі історичних факультетів Львівського університету ім. І. Франка та Київського університету ім. Т. Шевченка за роки незалежності додалася якісна підготовка істориків у Києво-Могилянській академії, а віднедавна – в Українському Католицькому Університеті у Львові.
До цих викликів також слід віднести відкриття кількох близькоспоріднених гуманітарних спеціальностей у нашому університеті (правознавство, політологія, соціологія, філософія) та відкритий ринок підготовки гуманітаріїв (в т.ч. істориків) у вишах сусідніх країн Європейського Союзу (Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині)».
НОВІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
«Усі ці та інші об’єктивні реалії сьогодення, разом з імплементацією нового закону про вищу освіту, – продовжує декан, – змусили колектив історичного факультету перестати мислити про себе стереотипами в жанрі «старих добрих часів», коли він, по суті, ще не так давно був кадровим донором кількох кафедр вишу (теорії та історії держави і права, політології, історії Угорщини та євроінтеграції), а запропонувати новим студентам – нові спеціалізації.
Починаючи з 2016-2017 навчального року колектив факультету вирішив свій ліцензійних обсяг студентів розподілити таким чином, щоб 2/3 студентів продовжувати готувати як за традиційною спеціальністю «середня освіта: історія» (для цього відведено 45 місць на денній формі навчання і 50 – на заочній), так і за новою спеціальністю «історія та археологія», котру реалізовуватимемо відповідно за такими спеціалізаціями (освітніми програмами) як: «історико-релігійні та карпатознавчі студії», «археологія», «американістика» та «центральноєвропейські студії». Разом для них виділено 25 місць на денній і 25 – на заочній формах навчання.
Кадровий, науковий потенціал (8 докторів і 25 кандидатів наук, десятки монографій, підручників і посібників, сотні статей, десятки міжнародних наукових конференцій), інституційне забезпечення (один науково-дослідний інститут, три науково-дослідні центри, два музеї, одна лабораторія та чотири періодичні видання), міжнародна співпраця з провідними освітньо-науковими центрами Словаччини, Угорщини, Чехії, Румунії, Польщі та Росії – дозволяють упевнено підійти до реалізації зазначених спеціалізацій.
Всі чотири спеціалізації (освітні програми) починатимуться з першого курсу. Ми вважаємо, що для справжньої наукової роботи повинна бути вузька спеціалізація. На Заході ніхто не готує науковців широкого профілю. Тому здобувач наукового ступеню доктора філософії (PhD) повинен пройти три ступені вужчої спеціалізації: дві з них – бакалаврат та магістратура – це освітній ступінь, а один – аспірантура за програмою підготовки PhD – освітньо-науковий ступінь. Тільки так студент, майбутній науковець, буде конкурентноспроможним спеціалістом у маленьких (а може й великих, це вже залежатиме від його особистих здібностей) «боях за історію».
З іншого боку, педагогічна освіта історика повинна бути широко профільною. «Коли наш випускник працюватиме вчителем, він повинен якісно володіти фактичним матеріалом з усієї історії, незважаючи на те, що в загальноосвітній школі на викладання історії однієї країни (України) помилково відведено більше часу, аніж на вивчення всесвітньої історії. Крім цього, слід зазначити, що історична освіта і для державного службовця, громадського діяча, політика буде надзвичайно корисною. В органах державної влади, громадських, неурядових інституціях потрібною є якісна діловодна, апаратна та аналітична робота, яку можуть ефективно виконувати випускники історичного факультету», – переконаний Володимир Фенич.
ВИПУСКНИКИ
За весь період діяльності історичний факультет закінчило близько 6000 випускників. Серед них багато відомих і знакових особистостей. У різний час історичний факультет закінчили доктор історичних наук, професор Московського державного університету Андрій Іванович Пушкаш, голова Закарпатської ОДА, посол України у Чеській республіці, доктор соціологічних наук Сергій Іванович Устич, голова ЦВК України Михайло Михайлович Рябець, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Степан Васильович Віднянський.
СПЕЦІАЛЬНОСТІ НА ПЕРСПЕКТИВУ
«Ми розуміємо, що живемо в умовах середовища, при чому не тільки з боку українських вишів, але й навчальних закладів близького зарубіжжя – Словаччини, Угорщини, Польщі. Тому ми повинні демонструвати кращу якість освіти, краще ставлення до студентів, жити з ними в одній сім’ї, – переконаний декан факультету. - У перспективі думаємо відкривати нові спеціальності. Класичний університет, а УжНУ є саме таким, конче потребує спеціальності богослов’я та культурології. Щодо богослов’я, то цей напрямок підготовки фахівців на якісному рівні здійснюється в Українському Католицькому Університеті та Чернівецькому університеті ім. Ю. Федьковича.
Актуальність у такій спеціальності пояснюється не лише тим, що наш край вважається високорелігійним та мультиконфесійним, а необхідністю у класичному університеті мати таку спеціальність. Також можливим вважаю відкриття спеціальності «культурологія». Для цього в нас достатній викладацький потенціал на історичному факультеті, можуть бути також залучені викладачі інших факультетів, кандидати і доктори богослови із духовних семінарій. Ми повинні зрозуміти, що мусимо грати за тими правилами, які диктують нам очікування суспільства та ринок праці, ми не повинні залишатися у своїй консервативності, бо можемо втратити можливості для розвитку. Сьогодні, вважаю, однаково виглядає ризикованим все залишити по-старому і нічого не робити, або поступово, до кращих надбань не одного покоління своїх старших колег, вводити щось нове», – переконаний декан історичного факультету Володимир Фенич.
СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ
Для викладачів, керівництва факультету є важливою тісна комунікація з студентами не тільки в навчальних аудиторіях, лабораторіях, кабінетах, але й у позааудиторний час. «Ми намагаємося залучати наших студентів до інших цікавих речей, адже кращих років, як студентські – немає! У нас є археологічний музей, де зібрано чимало надзвичайно якісних експонатів. Особливе місце посідає щорічна археологічна практика, це «родзинка» факультету! Щорічно наші студенти проводять декілька тижнів на археологічних розкопках в Закарпатті, долучаються до безпосередньої дослідницької роботи. Також ми організовуємо туристично-пізнавальні поїздки для наших студентів містами України, країнами близького зарубіжжя – Словаччина, Угорщина. Ми комунікуємо зі студентами інших навчальних закладів. Нещодавно наші студенти разом зі своїми колегами з університету Етвеша Лоранта (Угорщина) брали участь в археологічних дослідженнях середньовічної церкви в Мужієві», – розповідає Володимир Фенич.
На історичному факультеті ведеться активна студентська наукова робота, діє студентське товариство «Кліо», яке вже випустило 8 наукових збірників, започатковано показ історичного кіно для студентів університету, при чому перед або після перегляду кінострічки викладачі розповідають про історичну добу, події, які зображуються в кінокартині.
При факультеті діє музей історії університету, де збирається якісна колекція матеріалів про 70-річну історію вишу, маємо власну бібліотеку (біля 5-ти тис. екз.), де студенти вільно можуть готуватися до занять, підшуковувати спеціальну літературу.
«Щодо студентського життя, то ми організовуємо дні першокурсника, День Геродота, зараз маємо дуже сильну команду КВК. Нещодавно провели «Великі Оріхівські ігри», у рамках яких відбувся кубок декана з футболу та інші спортивно-розважальні ігри. Разом з колегою Володимиром Гуцулом ми на всіх студентів зварили бограч.
Сучасний студент хоче знати більше, бачити більше і його в цьому просто слід підтримати. Хтось із них кращий у науці, хтось у навчанні, хтось у спорті, а хтось – у всьому. Нещодавно наша команда дівчат виграла перше місце в університеті з баскетболу. Наші викладачі дуже гарно грають в шахи і з року в рік є призерами університетських змагань. Словом, колектив студентів, викладачів та співробітників історичного факультету впевнено дивиться у своє майбутнє, успіх якого в першу чергу залежить від нас самих. А якщо студента переконаємо, що ми його не лише вчимо, але й любимо і сприймаємо таким, яким він є з усіма його людськими чеснотами, то успіх не забариться», – впевнений декан факультету Володимир Фенич.
Олексій Шафраньош, прес-служба УжНУ
