Новини

13.05.2018
5640

Пам'яті професора Любомира Белея

Пам'яті професора Любомира Белея

12 травня 2018 року на 57 році життя відійшов у Вічність відомий в Україні та світі мовознавець Белей Любомир Омелянович. Зупинилося серце чудової людини, невтомного трудівника, професора кафедри української мови філологічного факультету Ужгородського національного університету.

Народився Любомир Омелянович Белей 18 березня 1962 року в селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області.

У 1983 закінчив українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету.

Любомир Омелянович пройшов славний трудовий шлях від аспіранта, викладача вишу до доктора філологічних наук, професора. Він реалізувався як талановитий науковець, захистивши 1986 року кандидатську дисертацію «Варіантність антропонімів на різних рівнях української мови», а 1997 року – докторську дисертацію «Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII – XX ст.».

З 1986 по 2000 рр.  Любомир Омелянович – викладач, доцент, професор кафедри загального і слов’янського мовознавства, з 2000 р. – професор кафедри української мови УжНУ, в 2005–2007 рр. – проректор з навчально-виховної роботи УжНУ. Л. Белей створив науково-дослідний інститут україністики ім. Михайла Мольнара.

Він досліджував українську та слов’янську ономастику, історію української літературної мови, старослов’янську мову, мову та культуру української діаспори, а працював у царині лексикографії та перекладу.

Широке визнання отримали його праці «Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії ХІХ–ХХ ст.» (1995), «Старослов’янсько-український словник» (2001), «Нова українська літературно-художня антропонімія» (2002), «Українські імена колись і тепер» (2010), «Ім’я дитини в українській родині» (2011), «Не минаючи ані титли… Лінгвобіографія старослов’янської мови» (2015), «Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro» (2017) та ін. Любомир Омелянович підготував до друку та опублікував маловідомі в Україні праці Д. Дорошенка, Ю. Шевельова, Є. Маланюка, А. Животка, Ф. Тіхого, М. Мольнара. Його праці лягли в основу багатьох дипломних та дисертаційних робіт. Під його чуйним керівництвом захистили кандидатські дисертації 7 перспективних науковців. Л. Белея знають в Україні та поза її межами.

Слово Любомира Омеляновича в науці, суспільному житті краю високо цінувалося.  Талановитий педагог і  науковець, він мав  глибоку шану і повагу серед колег і студентів. Найкращі людські риси визначали його особистість. Він був дбайливим сином, люблячим чоловіком, зразковим сім’янином, батьком трьох прекрасних дітей. Любомир Омелянович Белей – професіонал, доброзичливий і толерантний Учений та Учитель. Таким він назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Нині ми сумуємо разом з його мамою, дружиною Галиною, синами Лесем і Остапом, донькою Яриною, висловлюємо щирі співчуття всій його родині.

Прощання з Любомиром Белеєм відбудеться у Хрестовоздвиженському греко-католицькому соборі Ужгорода у вівторок, 15 травня, о 12.00. 

 

Колектив Ужгородського національного університету

Категорії: