Майже 200 км за п’ять днів – результат студентського велосипедного табору

Першого ж дня студенти розділилися на дві команди – менш і більш витривалі – та познайомилися зі своїми інструкторами-тренерами. Впродовж тижня з тридцять двома студентами Ужгородського національного та Кошицького технічного університетів займаються досвідчені інструктори – Віктор Погань, Олександра Чундак, Олена Ладані, Георгій Фечов, Крістіан Мінай, Руслан Гак.

За словами тренера, керівника гуртків Закарпатського центру туризму Олени Ладані, насамперед інструктори наголосили на правилах поведінки з велосипедом, навчили, як правильно згрупуватися під час можливих падінь, як рухатися на дорозі тощо.

Також пояснили поведінку в групі: коли їдуть колоною, не переганяти, якщо хтось травмувався чи зламався велосипед, всі зупиняються і допомагають.

Лагодити велосипеди – справа інструкторів, а медичну допомогу надасть супровідний лікар. «Колону розпочинав і замикав завжди тренер, студенти слухалися і були уважні. Всі траси інструкторам добре знайомі, тому несподіванок не трапилося. На щастя, обійшлося без травм і значних пошкоджень велосипедів», – коментує Олена Ладані.

Щодня після сніданку обирали маршрути й вирушали пізнавати траси та місцеві пейзажі. Ужгородські студенти на велосипедах дісталися комплексу «Дубки», а словацька молодь приїхала машинами, але не пропустила нагоди покататися першого ж дня – влаштувала собі велосипедну прогулянку до Ужгорода.

Впродовж тижня всі разом випробували кілька маршрутів – до Невицького замку, до Анталівців, трасу крос-кантрі, до Воєводина тощо. За словами молоді, попри дощову погоду, лісові траси були сухі, хоч, звісно, не оминали можливості й проїхатися калюжами, перетнути струмок. Особливими випробуваннями були різні підйоми та спуски, кам’яні дороги тощо. Хоч по асфальтованих трасах намагалися не їздити через небезпеку, проте словацькі студенти встигли зауважити, що дороги в Україні з ямами, до чого вони не звикли.

Студент Технічного університету в Кошицях Мирослав Вітек загалом задоволений велотабором. «Найбільше сподобалися лісові маршрути, Невицький замок і 75-кілометрова велопоїздка до комплексу «Воєводино». Там дуже гарний парк, озеро, і була сонячна погода. Краєвиди майже такі, як і в Словаччині. Велотраси різні – ґрунтові, кам’яні, якщо велосипед якісний, то маршрути дуже добрі», – каже Мирослав після п’ятигодинної поїздки. Серед мінусів назвав дощову погоду на початку тижня. Проте холодно не було. На велосипеді гріються активністю, а в готелі увімкнули опалення, тому умови були комфортними. «Побут у готелі подобається, годують смачно. Вже знайшов нових друзів серед українців», – коментує словацький студент.

Попереду молодь ще чекає фристайл та виставка велотехніки.