Новини

20.03.2017
2144

Іван Миронюк: «Наша мета – формування здорової та реалізованої в суспільстві особистості»

Іван Миронюк: «Наша мета – формування здорової та реалізованої в суспільстві особистості»

За останні півроку в Ужгородському національному університеті пройшли важливі реформи, які стосувалися структури факультетів, створення нових підрозділів. Серед них – факультет здоров’я та фізичного виховання. До його складу ввійшла кафедра фізичного виховання та кафедри колишнього факультету здоров’я людини. Наша розмова – з деканом найспортивнішого факультету університету, доцентом, доктором медичних наук Іваном Святославовичем Миронюком.

 

Маємо потужну базу, дуже сильний колектив

 

Іване Святославовичу, розкажіть про новації, які будуть реалізовані на факультеті.

Наразі гуртуємо команду однодумців, які готові об’єднати зусилля для реалізації основної ідеї, або навіть більш правильно – місії факультету: підготовка компетентних спеціалістів, які забезпечать створення умов для формування здорової та реалізованої в суспільстві особистості.  Сьогодні у нас є три випускові спеціальності – медики, педагоги і спортсмени. Усі вони, як фахівці, кожен за своїм напрямком, будуть забезпечувати надання послуг населенню з метою як збереження та зміцнення здоров’я окремої особистості, так і соціальної адаптації осіб з особливими потребами.

Наприклад, медики -  професіонали в галузі медицини: фізичний терапевт та ерготерапевт. Фізична терапія та ерготерапія – нові спеціальності, які ухвалені постановою Кабінету Міністрів України тільки з лютого 2017 року. Ця спеціальність прийшла на зміну фізичній реабілітації. Фахівець з фізичної реабілітації -  це дуже добра та необхідна спеціальність, але є проблема – в світовому класифікаторі професій фізичного реабілітолога, як професії, немає. Тому центральними органами виконавчої влади було прийняте рішення - замінити професію і, відповідно, спеціальність підготовки. Головне – змінюється не тільки назва, але й компетенції, функції майбутніх спеціалістів.

Наразі на факультеті створена і працює робоча група для розробки нового навчального плану підготовки фахівців за даним напрямком. Ми залучили до роботи в цій групі і зовнішніх експертів, які зв’язалися з фахівцями із Швейцарії, опрацювали програми підготовки таких спеціалістів в Німеччині, Франції та Польщі. Наша мета – зробити таку програму підготовки, яка дасть можливість молодим людям реалізувати себе як фізичним терапевтам та ерготерапевтам не лише в Україні, але і продовжити підвищення кваліфікації та знайти роботу за кордоном (якщо матимуть таке бажання). Розуміємо, що в підготовці фахівців для реабілітаційної медицини надзвичайно важливу роль відіграє практична підготовленість. Тому зараз працюємо ще й над розширенням переліку баз практик для наших студентів. Це і бюджетні заклади охорони здоров’я, приватні медичні центри та клініки, санаторно-курортні заклади, яких на Закарпатті є доволі багато.

 Знаю, що ви готуєте фахівців за спеціальністю "спеціальна освіта".

 Цікавим і дуже перспективним напрямом є підготовка майбутніх педагогів. Знову ж таки – наші випускники працюватимуть у напрямку реалізації кінцевої мети місії факультету, але вже не медичного компоненту, а освітянського. Ми готуємо фахівців за спеціальністю «Спеціальна освіта», спеціалізація «олігофренопедагогіка, логопедія». Випускники отримують кваліфікацію вчителя олігофренопедагога, логопеда та вчителя основ здоров’я – фахівця, який з однієї сторони формує у молоді навички збереження здоров’я, з іншої – забезпечує підготовку дітей з особливими ментальними потребами до достойного життя в соціумі. Наші студенти проходили навчання не тільки у виші, але й в навчальних закладах різних рівнів  та спеціалізованих клініках, де вже займаються в першу чергу дітьми з особливими психічними потребами. До прикладу, ведемо перемовини про проходження підготовки наших студентів у клініці «Нейромед», де впроваджені світові сертифіковані методики, програми по діагностиці психічних порушень, ментальних змін. У цих програмах є значний елемент, який стосується, до прикладу, діагностики змін інтелекту. Є спеціальні тести, за допомогою яких у дитини можна визначити глибину порушень, з’ясувати, де і які треба прикласти педагогічні зусилля. Хочемо зробити так, щоб майбутні педагоги, яких ми навчаємо, мали справжню практику, щоб вони зрозуміли, як має бути побудована методика навчання дитини.

 

Ще є напрямок фізкультура та спорт. Будуть зміни і тут?

Звичайно, як медик, я сприймаю фізичну культуру і з точки зору культури фізичної активності людини як здоров’язберігаючої та здоров’яформуючої технології. Лише висококваліфікований тренер або викладач фізичного виховання забезпечить не тільки підготовку успішного спортсмена чи фізично активної особистості, але і забезпечить при цьому збереження загального здоров’я своїх підопічних. Це взагалі дуже хороша спеціальність, маємо потужну базу, дуже сильний колектив. Зізнаюся: коли мені представляли кафедру, то я, як науковець, що звик до вчених звань, був вражений – майстер спорту міжнародного класу, старший викладач і кандидат наук до всього! Тобто база дуже сильна!

На факультеті є повноцінна можливість розвивати нові види спорту. Наразі плануємо створити магістратуру по фізичному вихованню та спорту, є перспективи підготовки іноземців. Ми, до речі, говорили з деканом медичного факультету №2 Василем Калієм про те, щоб сформувати збірну УжНУ з крикету. Мої працівники зараз зв’язуються з лігою крикету України, щоб заявити про себе. Зробимо змішану команду з двох факультетів – здоров’я та фізичного виховання і медичного факультету №2, можемо заявити про себе дуже серйозно. Для України це новий вид спорту, але є дуже багато країн, де крикет на дуже високому рівні, у світі він другий за популярністю після футболу.

 

Наш випускник отримає гідну роботу, а не залишиться безробітним

 

Будемо змінювати і загальну концепцію роботи факультету, – продовжує Іван Миронюк. – Останні десять-п'ятнадцять років сферою моїх професійних та наукових інтересів був менеджмент у сфері охорони здоров’я. Тому розглядаю роль керівника певної структури, як роботу на ринку послуг (в даному випадку – освітніх), які надає ця структура, та на ринку праці, для якого готуємо спеціалістів. Так, ми розпочали вивчення ринку праці: які спеціалісти, з якими знаннями та уміннями нині потрібні? Цікаві дані були озвучені нещодавно Головним позаштатним реабілітологом МОЗ України щодо наповненості ринку професіоналами – фізичними терапевтами та ерготерапевтами. У Канаді на 33 мільйони населення є 25 тисяч фізичних терапевтів і 9 тисяч ерготерапевтів. В Україні – більше 42 мільйонів населення і тільки 160 фізичних терапевтів і 2 ерготерапевти! І це ті, які були сертифіковані за кордоном і приїхали в Україну. Лише уявіть, який це ринок праці і можливості для наших майбутніх випускників! Крім того, згідно із запланованою реформою системи охорони здоров’я, створюватимуться госпітальні округи. В кожному з них будуть лікарні відновлювального лікування. Хто там працюватиме?

Мається на увазі округи на базі декількох районів, які будуть сформовані у процесі децентралізаційної реформи?

Є багато критеріїв для створення цих округів. Може бути один округ в районі, можуть бути два на район, залежно від кількості населення, розташування, особливостей транспортного сполучення між населеними пунктами і т.д. Районні лікарні отримають свої спеціалізації, буде лікарня екстреної медичної допомоги, планового лікування тощо. І в кожному госпітальному окрузі буде лікарня відновлювального лікування. В ній працюватиме ерготеапевт, фізичні терапевти, лікарі реабілітаційної медицини. Отож створюються робочі місця, які треба буде заповнити.

 

Таким чином, ринок лише відкривається…

Так. Олігофренопедагогіка, логопедія – популярна спеціальність сьогодні, це вчителі, які мають специфічні навички, компетентні працювати з дітьми з розумовими вадами. Цих дітей – багато. З іншого боку, за постановою Кабінету міністрів України для них не створюватимуться особливі школи, вони навчатимуться у спеціалізованих класах загальноосвітніх шкіл. У мене питання, скільки, наприклад, для Ужгорода і району слід підготувати спеціальних педагогів, щоб вони могли працювати в таких класах? Ми звернулися з цим запитанням до Департаменту освіти облдержадміністрації та очікуємо на інформацію.

Чи велика конкуренція за цими спеціальностями з іншими вишами?

Вивчаючи ці питання, завжди намагаюся ставитися до них так: «Я, як батько майбутнього абітурієнта, запитую своїх колег, що працюють на факультеті давно: скажіть мені, чому я повинен свою дитину відправити вчитися до вас, а не у подібний виш в Україні чи за кордон?» Коли ми зможемо аргументовано переконати такого батька віддати свою дитину навчатися саме до нас, тоді будемо конкурентні на ринку таких освітніх послуг. І ми вже почали цей процес: працюємо з абітурієнтами і їхніми батьками, переконуємо, що надаємо висококонкурентну фахову освіту, з якою наш випускник отримає гідну роботу, а не залишиться безробітним.

Підготовка до вступної кампанії на наступний рік розпочнеться вже у травні. Ми почали домовлятися про зустрічі з учнями 10 класів, це реальна профорієнтаційна робота. Важливо, що ми виходимо на ринок і повинні стати кращими на ньому. Все, чим я займався, я прагнув зробити одним із кращих, і маю за мету зробити так і на нашому факультеті здоров’я та фізичного виховання.

Щодо наукової діяльності, які Ви бачите перспективи?

Маємо аспірантуру зі спеціальності фізична реабілітація. Я, як декан, зацікавлений у підвищенні кількості викладачів із науковими ступенями. Будемо відкривати нові спеціальності аспірантури, оскільки без розвитку науки немає ефективного навчання. Переконаний: якщо будь-який факультет ґрунтовно не займається наукою, то рівень навчання на ньому буде низьким. Якщо викладач сам не вдосконалюється як науковець, то він зупиняється у своєму розвитку як педагог, або ж навіть деградує.

Мало того, студенти мають займатися науковою роботою, це надзвичайно важливо. Студент, який закінчив класичний університет, а УжНУ є саме таким - має бути високоосвіченою людиною, розуміти основні принципи наукових досліджень, а для цього потрібна практика. Нехай це не буде «велика» наука, але людина повинна розумітися на методиках, знати, якою є, до прикладу, достовірна і недостовірна вибірка, скільки і яких саме потрібно провести досліджень, чи можемо ми робити висновки щодо певної наукової задачі, чи ні. Нехай ці студентські дослідження не призведуть до  наукового відкриття, але якийсь внесок у розуміння процесів, результатів це дасть. А для студентів – це в першу чергу навики. Людина буде розуміти, звідки взялась та чи інша інформація, яку вона прочитала у статті, у неї з’являється критичне мислення.

Розмовляв Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр УжНУ

 

Категорії: