News

05.10.2017
4330

Oleksandr Rohach: "I'm grateful to all my teachers, because each of them influenced the development of my personality."

Oleksandr Rohach: "I'm grateful to all my teachers, because each of them influenced the development of my personality."

Ужгородський національний університет сьогодні є найпотужнішою організацією Закарпаття. Адміністративна робота у багатотисячному колективі вимагає якісної та чіткої самоорганізації, адже від цього залежить трудовий ритм усього колективу Про специфіку організаційної роботи, особистий шлях та мотивацію до успіху у професії, нові можливості, які відкриваються перед студентами – наша розмова з проректором УжНУ, доктором юридичних наук, професором Олександром Рогачем.

- Олександре Яновичу! Яким був ваш шлях до університету?

- Я визначився зі своєю майбутньою професією ще під час навчання в ужгородській ЗОШ №15. На мій вибір вплинув відомий вчитель-юрист Федір Брецко. У 9 класі він викладав у нас правознавство і саме завдяки йому я полюбив цю дисципліну. Федір Федорович має педагогічний талант відчувати тих учнів, які здатні з його предмету піти далі, тому всіляко допомагав реалізувати їхній потенціал.

У 1994 році, навчаючись в 11 класі, я взяв участь у загальноукраїнській олімпіаді з правознавства у Луцьку, де зайняв друге місце, а мій товариш, майбутній однокурсник Вадим Чепурнов (сьогодні суддя Перечинського районного суду ) – третє. Представники журі олімпіади запрошували призерів на навчання до різних вишів, зокрема Академії СБУ, Київського національного університету ім. Т.Шевченка, але я все ж вибрав юрфак УжНУ і про це не пошкодував жодного разу.

 Юридичний факультет Ужгородського державного університету я закінчив у 1999 році, наступного року поступив в аспірантуру, а через три роки захистив кандидатську дисертацію в КНУ ім. Т.Шевченка. З 2000 року працював в університеті на різних посадах, починаючи від асистента. Фактично, я пройшов всі щаблі викладацької діяльності на юридичному факультеті, і в 2011 році захистив докторську дисертацію, так само в КНУ ім. Т.Шевченка. 

- Який напрямок в юриспруденції ви для себе обрали?

- Мої дисертаційні роботи захищені з теорії держави й права. По кандидатській дисертації склалася досить унікальна ситуація – Вища атестаційна комісія присудила мені ступінь кандидата юридичних наук за двома спеціальностями: теорії держави і права, історія політичних і правових вчень, а також конституційного права. Хочу подякувати своєму науковому керівнику Юрію Михайловичу Бисазі, який допомагав мені в науковій роботі.

З 1997 року, ще будучи студентом,  я почав працювати за професією (цього року буде 20-річний «ювілей» трудової діяльності). Поєднання практики і теорії, бажання працювати за професією, починаючи з 3 курсу, позитивно сприяло моєму особистому розвитку. З одного боку було складно – ти є студентом, ходиш на пари, готуєшся, а після навчання - йдеш працювати, а з іншого – набуваєш неоціненного досвіду.

Перша моя робота була юрисконсультом в страховій компанії «Оранта», потім певний час у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Після того – юридична практика.  Я працював з приватними компаніями, яким надавав правову допомогу. Робота  юристом у бізнесі дала великий життєвий і професійний досвід, який допоміг мені в адміністративній роботі в університеті.

- Яка робота для вас була цікавішою – практична юриспруденція, чи викладання?

- Я б їх не розділяв. До кожної з них у мене своя любов. Практика давала можливість бачити проблемні моменти, знаходити різні шляхи для їхнього вирішення. У бізнесі перед юристом ставиться завдання, яке слід вирішити максимально ефективно і швидко, і, звичайно, законно. Це було для мене дуже цікаво. Матеріальна сторона також давала про себе знати, адже зарплати, які були в університеті – на них вижити було досить складно. Наукова і викладацька робота – це своєрідна віддушина – тому дуже шкода, що зараз маю набагато менше часу на неї.

- Зараз ви дещо поміняли сферу діяльності. Як вам працюється на управлінській роботі і хто вам її запропонував?

-  Роботу мені запропонував ректор Володимир Смоланка, з яким до того ми не були знайомі. Він запросив мене на співбесіду, ми поспілкувалися і фактично з наступного дня я уже став виконувачем обов’язків проректора.

 - Чи подобається вам адміністративна робота і чи важко було адаптуватися до неї?

 Спочатку було важко, адже адміністративна робота специфічна. Але поступово втягнувся. Університет  - величезний механізм, де трудиться близько трьох тисяч працівників, навчається більше 13 тисяч студентів. Виникають різні проблемні питання, у вирішенні яких мені допомагає досвід в правовій сфері.

Сказати, що робота не подобається, це звичайно злукавити. Якщо б не подобалося – я б тут не працював. Науку теж намагаюся не залишати, я є керівником проекту  «Юридичні механізми забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб в контексті захисту національної безпеки та євроінтеграції України», який виграла команда молодих науковців нашого університету у складі Менджул М.В., Білаш О. В., Ступник Я. В., Сюсько М. М., Полюжин І. М., Паніна Ю. С.

Викладанням займаюся також, але у зв’язку зі своєю посадою, лише у тому обсязі, який дозволено законодавством. Лекції для мене – це можливість спілкуватися з студентами, знати їхні проблеми, поділитися своїми знаннями і досвідом, а також постійне самовдосконалення.

 - Які пріоритети ви поставили для себе у проректорській роботі?

- Обов’язки між проректорами чітко розподілені. У моїй компетенції – юридичний та фінансово-економічний блоки університету. Це юридичний відділ, бухгалтерська служба, планово-фінансовий відділ, тендерний комітет, а також відділ організації документообігу, відділ методично-організаційної роботи та контролю, архів. Є також кураторство за роботою юридичного факультету та факультетів економічного спрямування. Особисті пріоритети в роботі для мене чіткі – це відданість справі, порядність, людяність, професіоналізм. Цього намагаюся вимагати і від підлеглих.

- Зміцнення і оновлення матеріальної бази вишу теж ваша сфера впливу?

- Так, і ця робота ведеться послідовно і  цілеспрямовано протягом трьох останніх років. У першу чергу,значні  фінансові ресурси спрямовуються на ремонти гуртожитків, адже не секрет, що капітальних вкладень у них не було фактично з моменту введення в експлуатацію. А це - середина 60-х років ХХ століття.

Станом на сьогодні закінчено капітальний ремонт поверхів гуртожитку № 2 і 3, капітальний ремонт покрівлі гуртожитку № 5. Проведено ремонти систем водопостачання в гуртожитках, заплановано виконання капітального ремонту покрівлі третього гуртожитку. Крім цього, лише вдруге за останнє десятиліття університет закупив матраци, подушки та постільну білизну для потреб проживаючих в гуртожитках на загальну суму 193, 5 тис., газові плити – 30 тис. грн.

Не залишаються поза увагою навчальні приміщення. Зокрема, закінчується капітальний ремонт аудиторій на медичному факультеті та в головному корпусі на вул. Університетській.

Лише упродовж 9 місяців 2017 року на проведення капітальних ремонтів спрямовано близько 8 млн. грн. У порівнянні – за попередні роки 2,7 млн. (2014), 4,5 (2015), 7,2 (2016). Ми свідомі того, що багато роботи попереду і проблеми вдосконалення матеріально-технічної бази університету є для нас першочерговими.

- Які закупівлі були пріоритетними  у 2017 році і? Як і хто визначає ці пріоритети?

- У першу чергу змінилася філософія планування закупівель. 5 грудня 2016 року наказом ректора був затверджений Порядок проведення процедури закупівлі структурними підрозділами університету. Кожен структурний підрозділ мав можливість заповнити електронну заявку на закупівлю у 2017 році комп’ютерного обладнання, оргтехніки; парт, стільців для потреб навчального процесу; канцелярських товарів; специфічних, товарів та обладнання для потреб навчального процесу.

Заявки піддавалися редагуванню з урахуванням фінансових ресурсів Бюджетною комісією університету. Таким чином, ми, по-перше, змогли спланувати закупівлі, визначити потреби всіх структурних підрозділів та передбачити фінансування цих потреб на 2017 рік.  А по-друге, розробити механізм, яким план закупівлі, фінансові ресурси на її проведення визначаються не одноособово, а колегіальним орган – бюджетною комісією.

- Що конкретно було придбано і на які суми?

- Комп’ютерне обладнання, оргтехніка – на 1 млн. 186 тис. грн..; парти, стільці для потреб навчального процесу – на 560 тис грн.;  канцелярські товари – на 381 тис. грн., специфічних, товарів та обладнання для потреб навчального процесу – на 200 тис. грн. У найближчих планах – закупівля сучасних мікроскопів для потреб біологічного та медичного факультетів.

- З яких джерел фінансування проводяться закупки?

- Закупівлі проводяться виключно за рахунок коштів, які заробив виш, з так званого «спеціального фонду».  Якщо порівнювати надходження за 8 місяців 2016 та 2017 року, то маємо позитивне сальдо 14 859 294,20 грн. (2016 – 71 277 838,50; 2017 – 86 137 132,70).  Це свідчить про правильно фінансову політику вишу, яка дозволяє нам не лише ефективно проводити закупівлі, а й вчасно виплачувати заробітні плати, надавати матеріальні заохочення працівникам, оплачувати комунальні платежі, відрядження студентам та професорсько-викладацькому складу. До речі, УжНУ один з небагатьох вищих навчальних закладів України, який цієї зими працював у робочому режимі – викладачі не відправлялися в відпустки без збереження заробітної плати, всі корпуси і гуртожитки Університету опалювалися.

- Як і де можна простежити процес закупівель університету?

- Процес закупівель університету є прозорим та публічним. З ним  можна ознайомитися за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/search/?edrpou=02070832. Система публічних закупівель Prozorro забезпечує можливість аналізувати всі тендерні процедури, які проводить університет, а також ознайомитися з прямими договорами, які укладені УжНУ з контрагентами на суму, що перевищує 50 тис. грн. Інший публічний ресурс, в якому відображені всі без виключення трансакції університету - https://spending.gov.ua/web/guest/transaction.

- Чому робота в системі Prozorro важливою для університету?

- Значення цієї  системи важко недооцінити. Що вона дає для університету? При правильному підході до формулювання предмету закупівлі, визначенні якісних і кількісних характеристик , проведення закупівель в системі Prozorro дає відчутну економію бюджетних коштів. Зокрема, за 2016 рік через систему Prozorro було проведено закупівель на 2 013 097 грн., що дало економію 390 029 грн.

Однак, заради справедливості, не можу не відмітити, що як і будь-якої позитивної справи, в Prozorro є і негативна сторона. Не завжди здешевлення вартості  це добре, оскільки воно може вплинути на якість. Особливо це стосується виконання робіт і надання послуг. Університет не задоволений роботою деяких поставників послуг, які перемогли в тендерній процедурі. Але знов ж таки, на мою думку, тут більша проблема не в Prozorro, а в низькому рівні ведення бізнесу в Україні.

- У керівника такого рівня прозорим є і приватне життя. Як ви реагуєте на ті закиди, які трапляються в деяких інтернет-виданнях?

- Спочатку сприймав це трохи болісно. Адже ці матеріали читають друзі, рідні, люди, які тебе знають і поважають. Зараз вже виробився імунітет. Слід розуміти, що не можна дійти до своєї мети, якщо кидати каміння в кожну собаку, яка на тебе гавкає. Мета у мене є – зробити максимально, що в моїх силах, для розвитку університету. І я думаю, що більшість людей, співробітники університету, можуть об’єктивно оцінити роботу нашої команди, проаналізувати й порівняти досягнуті результати з попередніми роками.

Я свідомий того, що невдоволені з різних причин у такому великому колективі є і будуть. Але ректорат відкритий до спілкування, обговорення існуючих проблем та й об’єктивної критики.

Ми знаємо, хто стоїть за цими «сірими» сайтами та сторінками в соціальних мережах. Всі публікації анонімні, офіційної реєстрації сайтів немає і вступати в дискусію з ними, тим паче виправдовуватися,  не бачу сенсу. За короткий проміжок часу в університеті, за «допомогою» цих осіб, відбулося безліч перевірок різних контролюючих органів, починаючи від Секретаріату уповноваженого з справ людини, МОН, закінчуючи правоохоронними органами. Однак жодних суттєвих порушень в діяльності університету не виявлено.

-В чому ви знаходите «віддушину» від роботи?

- Передусім це відпочинок у колі сім’ї. Для мене ці речі є пріоритетними в житті. У мене дві чудові доньки - десяти і чотирнадцяти років, і ті години відпочинку всією сім’єю, які бувають не часто, роблять мене щасливим, дають натхнення працювати.

Щасливий і тим, що маю дружину, яка мене підтримує, батьків, які, до речі, у жовтні цього року святкують «золоте весілля» - 50-річчя спільного життя. 

Особливе ставлення в мене до друзів. У моєму житті є люди, з якими я спілкуюся вже не один рік. Це істинна дружба, в якій нема користі, яка не залежить від посад, відстаней.

Також дуже полюбляю поезію Єсеніна, Блока, Окуджави, Ліни Костенко. Багато віршів знаю напам’ять. Раніше систематично грав у футбол, однак останні декілька років не маю на це часу, але сподіваюся все ж його знайти, адже скільки себе пам’ятаю, я грав постійно, незважаючи на погоду та пору року.

 

- Хто для вас є моральним ідеалом? 

- Перш за все, це мій батько. Його моральним принципам можна позаздрити і я намагаюся в житті слідувати їм. Я вдячний всім своїм вчителям, які були у моєму житті, адже кожен з них вклав частинку в формування моєї особистості.

- Що порадите студентам, на що їм орієнтуватися в досягненні своїх цілей?

- Якщо хочеш реалізувати себе повною мірою і стати успішним – потрібно працювати над собою з студентських років. За короткий проміжок часу до нас звернулися багато підприємств з пропозицією працевлаштування студентів. При чому, це різні сфери – інженерна, економічна, технічна. І ми не завжди могли знайти бажаючих! Коли я навчався, не було вдосталь літератури, ще не було інтернету, але ми намагалися «вигризти» знання і реалізувати себе, а з 3-4 курсу більша частина моїх однокурсників йшла працювали.

Я б побажав нинішнім студентам бути активними, ініціативними, використовувати всі ті можливості, які дає університет, поєднувати навчання з практичною роботою і вірити у власні сили.

Розмову вели Василь Ільницький та Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр УжНУ

Categories: